Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4840/12 Головуючий у 1 інстанції Шиш А.Б.
Суддя-доповідач Каракуша К.В.
03 вересня 2012 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого Савченко О.В.,
суддів Кочеткової І.В.,
Каракуші К.В.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Новомиколаївського району в інтересах держави в особі ДП «Конярство України» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Запорізький кінний завод № 86»про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП «Запорізький кінний завод № 86»про визнання права власності на підставі ст.344 ЦК України за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 посилаючись на те, що з 2000 року постійно проживає у вказаному житловому будинку, здійснює в ньому поточні та капітальні ремонти, користується ним як власник.
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із надвірними господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, прокурор Новомиколаївського району в інтересах держави в особі ДП «Конярство України»як правонаступника ДП «Запорізький кінний завод № 86»подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що оскільки позивач володіє і користується спірним будинком з 2000 року, він на підставі ст.344 ЦК України набув на нього право власності за набувальною давністю.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Зазначені вимоги закону залишилися поза увагою місцевого суду.
Суд першої інстанції належним чином не з'ясував характер і суть заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
Встановлено, що спірний житловий будинок являється власністю Державного підприємства „Запорізький кінний завод №86" на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2007 року (а.с. 8).
Допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що в 2000 році відбулась державна реєстрація нерухомості за відповідачем матеріали справи не містять.
ОСОБА_2 вважає, що він набув право власності на вказаний житловий будинок, так як вселився в нього з 2000 року і більше 10 років відкрито користується ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила зазначеної статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що стаття 344 ЦК визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Крім того, початок перебігу строку для набуття права власності за набувальною власністю на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.
Зважаючи на те, що позивач не має правовстановлюючих документів на житловий будинок і документи про виділення йому спірного будинку не надавалися, він був добре обізнаний про те, що володіє чужою річчю, право власності на нерухомість за ДП „Запорізький кінний завод №86" зареєстровано тільки у травні 2007 року, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 являється власником спірного будинку на підставі ст.344 ЦК України суперечить як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону.
За таких обставин оскаржуване судове рішення на підставі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового -про відмову у позові.
Відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики України від 1 лютого 2011 року №33 державне підприємство „Запорізький кінний завод №86" підлягає реорганізації шляхом приєднання до державного підприємства „Конярство України", яке визнано правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованого ДП „Запорізький кінний завод №86". Цим же наказом заборонено ДП, щодо якого розпочата процедура реорганізації, здійснювати реалізацію основних засобів; утворено комісію з реорганізації ДП, до голови якої перейшли повноваження підписувати всі документи, необхідні для припинення шляхом реорганізації юридичної особи (а.с.21-24).
На момент вирішення спору судом першої інстанції відповідач знаходився в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26).
За змістом ст.ст.110 та 111 ЦК України, якими визначено порядок ліквідації юридичної особи, крім рішення уповноваженого органу про ліквідацію юридичної особи, необхідними умовами припинення діяльності юридичної особи є створення ліквідаційної комісії, та затвердження органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, складеного нею проміжного ліквідаційного балансу. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Зважаючи на те, що ДП „Запорізький кінний завод №86" і на дату ухвалення оскаржуваного рішення і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції знаходиться в стадії ліквідації, оскарження судового рішення про незаконне припинення права власності державного підприємства прокурором в інтересах держави в особі правонаступника юридичної особи не суперечить вимогам ст.111 ЦК України.
Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Новомиколаївського району в інтересах держави в особі ДП «Конярство України»задовольнити.
Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 серпня 2011 року в цій справі скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Запорізький кінний завод № 86», правонаступником якого являється ДП «Конярство України»про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: