Справа №: 22-ц/0190/6226/2012Головуючий суду першої інстанції:Лебедь О.Д.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"03" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБерещанської І.І.
Суддів Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретаріВостріковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори МУЮ Міністерства Юстиції України в АРК, третя особа - Сімферопольська міська рада про скасування постанови в здійсненні нотаріальних дій та про спонукання до видачі свідоцтва про право власності за заповітом,
за апеляційною скаргою представника Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори МУЮ Міністерства Юстиції України в АРК - Сезонова Олексія Сергійовича на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 липня 2012 року,
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори МУЮ Міністерства Юстиції України в АРК про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_8 23.09.1998 р. зробила заповіт на ім'я позивача, яким заповіла їй усе своє майно. 02.12.2011 р. позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 28.12.2011 р. відповідач направив на її адресу роз'яснення, відповідно до яких вважав, що заявнику необхідно встановити факт належності померлої ОСОБА_8 правовстановлюючих документів, а саме договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку власником жилого будинку померла вказана як ОСОБА_8., тоді як в свідоцтві про смерть вона вказана як ОСОБА_8 В лютому 2012 р. вона звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Рішенням суду від 02.04.2012 року позов задоволений, встановлений факт належності ОСОБА_8 вищевказаного договору зареєстрованого на ім'я ОСОБА_8 Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14.05.2012 р. рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.04.2012 року скасовано і в ньому зазначено, що ніякого факту не треба встановлювати, оскільки БТІ згідно архівної довідки внесло у договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво жилого будинку відомості, що прізвище ОСОБА_8 змінено на прізвище ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про шлюб. Крім того, Апеляційний суд указав, що ОСОБА_6 не позбавлена можливості на повторне звернення до нотаріуса для оформлення права на спадщину.
23.05.2012 р. позивачка повторно звернулася до відповідача. 30.05.2012 р. відповідачем була винесена постанова про відмову в здійсненні нотаріальної дії, при цьому відповідач указав, що відмовою в здійсненні нотаріальної дії є та обставина, що позивач не надав доказів зміни прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_8 в період з 1952 р. по 1958 р., а також зміну прізвища ОСОБА_8 на ОСОБА_8 в період з 1958 р. по день її смерті. Також відповідач указав, що не надані дані, яки б свідчили про те, що змінений номер домоволодіння з АДРЕСА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1. Вважає, що з її боку відповідачу були надані усі дані яки б свідчили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_8 є однією тією самою людиною, та що номер домоволодіння з АДРЕСА_1 був змінений на АДРЕСА_1 в м. Сімферополі, більш того відповідач не прийняв від позивачки частину документів, які підтверджували спірні обставини. Просить суд постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 30.05.2012 р. скасувати та зобов'язано Четверту Сімферопольську державну нотаріальну контору видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені: скасовано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії від 30.05.2012 року, винесену державним нотаріусом Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори Сезоновою Ганною Володимирівною; зобов'язано Четверту Сімферопольську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8.
Не погодившись з рішенням суду представник Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори - Сезонов О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалене з суттєвим порушенням норм процесуального права та висновки суду не відповідають матеріалам справи. Зокрема апелянт зазначає, що суд вийшов за межи позовних вимог та скасував постанову державного нотаріуса Сезонової Г.В., яка не була залучена до участі у справі як відповідач. Крім того, суд не прийняв до уваги, що у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус не відмовляв, а лише відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 місцевий суд виходив з того, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, яка все своє майно заповіла ОСОБА_6 згідно із заповітом від 23.09.1998 року. Цей документ ніхто не оспорив.
При зверненні ОСОБА_6 до Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 02.12.2011 року їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку та свідоцтва про смерть, оскільки в цих документах по різному було вказано прізвище покійної.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.04.2012 року був встановлений факт належності ОСОБА_8 вищезазначеного договору зареєстрованого на ім'я ОСОБА_8 Однак, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 14.05.2012 року рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.04.2012 року було скасовано, та постановлено нове рішення про залишення заяви ОСОБА_6 без розгляду, посилаючись на те що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на те, що на договорі про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво жилого будинку є відмітка БТІ, яка датована 28 червня 1989 року про те, що «відповідно до архівної довідки №454, виданої замість свідоцтва про шлюб від 04 жовтня 1952 року НОМЕР_2 прізвище ОСОБА_8 змінено на прізвище ОСОБА_8». Тобто БТІ внесло відомості про зміну прізвища власника дому.
При повторному зверненні ОСОБА_6 до нотаріальної контори 23.05.2012 року, державним нотаріусом Сезоновою Г.В. 30.05.2012 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що у неї відсутні документи про зміну прізвища «ОСОБА_8» на «ОСОБА_8» в період з 1952 року до 1958 року, а також з «ОСОБА_8» на «ОСОБА_8» в період з 1958 року по день її смерті. Крім того державний нотаріус вказує на те, що ОСОБА_6 не надала документи про зміну номеру домоволодіння з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1
Вказана постанова підлягає скасуванню зважаючи на таке.
Відповідно до п.2 частини 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано не будь-яких, а необхідних для вчинення нотаріальної дії документів.
З наданих позивачкою та її представником документів вбачається, що ОСОБА_8 вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_13 та її прізвище було змінено на ОСОБА_8, що підтверджується архівною довідкою №454 від 21.10.1986 року (а.с.8).
Згідно із договором № 9397 від 03.04.1958 р. ОСОБА_8 надана в безстрокове користування земельна ділянка для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідно до листа зав. відділом комунального господарства власника будинку НОМЕР_1 повідомлено, що на підставі рішення Сімферопольського міськвиконкому за № 43 від 23.12.1957 р. домоволодінню привласнений АДРЕСА_1 (а.с.36).
Згідно із відміткою БТІ на договорі про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво жилого будинку, яка датована 28 червня 1989 р., вказано, що відповідно до архівної довідки № 454, виданої замість свідоцтва про шлюб від 04 жовтня 1952 р. № НОМЕР_2 прізвище ОСОБА_8 змінено на прізвище ОСОБА_8.
На підставі довідки № 11106 від 21.10.1958 р., виданої на ім'я ОСОБА_8 домоволодіння за АДРЕСА_1 в м. Сімферополі зареєстровано на праві особистої власності за ОСОБА_8 (а.с. 35).
Отже актом про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального будинку від 01.06.1958 р. встановлено, що ОСОБА_8 зданий в експлуатацію саме жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Сімферополі (а.с.37).
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №749949 ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,0420 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Згідно із довідкою КРП СМ БРТІ право власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку від 17.04.1958р. реєстр №1-3953, посвідчений державним нотаріусом Макаровим Н.С. першої Сімферопольської державної нотаріальної контори. Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 проведена 13.10.1958 р.
Але у наступному БТІ внесло відомості до правовстановлюючого документу і в реєстрацію про зміну прізвища на ОСОБА_8.
Державний нотаріус Сезонова Г.В. в судовому засіданні підтвердила, що в спадковій справі є усі наявні документи, в тому числі і свідоцтво про реєстрацію шлюбу, тобто усі документи, які необхідні для вчинення нотаріальної дії.
На думку колегії суддів, нотаріусу ніщо не перешкоджало у вчиненні нотаріальної дії.
Таким чином всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідач не надав доказів, які б мали спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Посилання апелянта на те, що державний нотаріус не був залучений до участі у справі в якості відповідача, колегія суддів не бере до уваги, оскільки представляти в суді юридичних осіб мають право їх посадові та службові особи, які у певному, визначеному законом порядку, наділяються представницькими повноваженнями для виконання своїх функціональних обов'язків.
Тобто, в даному випадку завідувач Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори Робоча Ю.Ю. довіреністю від 22.06.2012 року за №492/01-16 уповноважила державного нотаріуса Сезонову Г.В. представляти інтереси нотаріальної контори за позовом ОСОБА_6
Відповідність оскаржуваного судового рішення, враховуючи межі апеляційної скарги, обставинам справи і вимогам закону свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і його скасування.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного Суду АР Крим, -
Апеляційну скаргу представника Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори МУЮ Міністерства Юстиції України в АРК Сезонова Олексія Сергійовича - відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.