Справа № 213/645/12
іменем України
"10" вересня 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Мочульської Л. Т.
за участю секретаря Белінська С. І.,
прокурора Гаврилюк М.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Журавлинка, Народицького р-ну Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого ,не працюючого, не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
ОСОБА_2, 13.08.2011 року біля 24.00 години , перебуваючи в с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області на вул. Кірова біля території ЗАТ «Зернопродукт», на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, в той час коли останній лежав на землі, навмисно наніс йому один удар кулаком по обличчю та двічі вдарив ногою в область живота та грудей, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, закритого перелому VII ребра по паховій лінії зліва, які згідно висновку експерта №3232 від 27.01.2012 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не являлися небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я - понад 21 день.
Підсудний ОСОБА_2 , не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, вину свою визнав повністю. Суду пояснив, що 13.08.2011 року біля 24 години він вийшов з будинку в туалет і почув, що з території ЗАТ «Зернопродукт», тобто колишнього колгоспу, доносяться крики жінки. Вона кричала не бий і що її вбивають, тому він відразу побіг до даного місця. Прибігши до дороги він побачив, що на землі лежить ОСОБА_4 з закривавленим обличчям. Вона плакала та кричала що зникла її дитина. Коли він біг до місця події то чув як якийсь чоловік голосно висловлювався в нецензурній формі, що «я тебе вб'ю». Неподалік від жінки він побачив ОСОБА_5 який тримався за руку, а біля нього на землі сидів ОСОБА_3. Він запитав, що відбувається і ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_3 хотів вбити ЇЇ, погрожуючи металевим гвоздодером та викрав дитину. ОСОБА_3 сидів на землі і погрожував усім присутнім вбивством. Після цього, не стерпівши, він підійшов до ОСОБА_3 та кулаком правої руки вдарив його по обличчю, і так як ОСОБА_3 продовжував далі свої погрози то він ще двічі ногою вдарив його в область грудей чи живота точно він не бачив бо було темно. Але ОСОБА_5 сказав, щоб він його більше не бив бо зараз приїде міліція. Коли прибули працівники міліції то вони викликали швидку допомогу, яка забрала потерпілого. До приїзду працівників міліції ОСОБА_3 продовжував вести себе агресивно. Згодом встановили, що внучка ОСОБА_4, яка зникла, просто злякавшись, сховалась до сусідів і коли приїхала міліція то її знайшли. Цивільний позов на 1500 гривень моральної шкоди визнає у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 13 серпня 2011 року біля 21 години він зі своїм внуком ОСОБА_6 вирішив піти на територію колишнього колгоспу в с. Росоша, Липовецького району щоб назбирати дошок і зробити двері. Взявши металевий гвоздодер вони біля 23 години пішли за дошками Прийшовши на територію колишнього колгоспу , біля корівника він знайшов декілька дошок, взяв їх , і поніс додому. Його внук йшов попереду, а він - позаду та ніс дошки і металевий гвоздодер. Тут їх побачила якась жінка , як він дізнався згодом нею була ОСОБА_4, яка була з дитиною , та почала кричати. Він сказав внуку тікати, а сам кинув дошки та зайшов в кукурудзу, тримаючи в руках гвоздодер Але жінка його побачила і здійняла галас. Коли вона до нього підбігла, він сказав їй, що зараз її вб'є і замахнувся металевим прутом, що був у нього в руках та почав висловлювати в її адресу словесні погрози і вона, злякавшись, втратила свідомість та впала, а її онука, побачивши його, десь втекла. Після чого до нього підбіг ОСОБА_5 і сказав виходити з кукурудзи. Тримаючи металевий гвоздодер в руці він вийшов і чи він його вдарив не пам'ятає, а ОСОБА_5 різко забрав у нього даний металевий прут та . вдарив його рукою в область лівої руки біля плеча, від чого він упав на землю, а в цей час до нього підбіг ще один чоловік, як він дізнався згодом - ОСОБА_2 і наніс один удар кулаком по обличчю та двічі вдарив ногою в область живота і грудей .
Крім визнавальних показань підсудного, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, підтверджується матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні :
- - Рапортом оперативного чергового Липовецького РВ УМВС про спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в с. Росоша, який госпіталізований в Липовецькій ЦРЛ. /а.с. 9/
- Рапортом оперативного чергового Липовецького РВ УМВС про спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в с. Росоша. /а.с. 10/
- Протоколом огляду місця події в с.Росоша по вул. Кірова згідно якого було вилучено металевий гвоздедір. /а.с. 11/
- Актом СМДМ456/2468 від 18.11.11 р. /а.с.22-23/
- Довідкою з Липовецької ЦРЛ /а.с. 39/
- Висновком експерта № 3232від 27.01.12 р. /а.с.72-74/, відповідно до якого " у ОСОБА_3 мало місце ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, закритого перелому VII ребра по паховій лінії зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не являлися небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я - понад 21 день.
Приймаючи до уваги думку учасників судового процесу, та враховуючи, що підсудний повністю визнавав свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки зазначені фактичні обставини справи ніким не оспорюються . При цьому судом роз"яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинили тривалий розлад здоров»я.
При обранні міри покарання підсудному, суд в повній мірі враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, його особу, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а санкція цієї статті передбачає три види альтернативних покарань, серед яких є і позбавлення волі.
Обставин, які визнаються як обтяжуючі покарання підсудного, судом не встановлено.
До пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 обставин суд відносить щире каяття, визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавав допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття), готовність нести кримінальну відповідальність.
Крім цього, підсудний вперше вчиняє злочин і раніше не притягався до кримінальної відповідальності. За місцем проживання характеризується позитивно.
Будь-яких тяжких наслідків від вчинення підсудним даного суспільно небезпечного діяння не настало.
Враховуючи особу винного, встановлені обставини справи; тяжкість злочину; наявність обставин, що пом'якшують покарання , відсутність обтяжуючих покарання обставин, види і строки покарання, встановлені санкцією ч.1 ст. 122 КК України - суд вважає за потрібне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі. Крім цього, суд прийшов до висновку про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства та без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України, звільняє його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов"язки.
Суд вважає дане покарання необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Потерпілим по справі заявлений цивільний позов на 1500 гривень моральної шкоди, який підсудний визнав у повному обсязі, в зв»язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Також, судом з»ясовано, що до підсудного органами досудового слідства було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. Дане питання також підлягає вирішенню при постановленні вироку.
Прокурором Липовецького району по кримінальній справі заявлено позов про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Липовецької центральної районної лікарні витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 1985 грн.82 коп.
Однак , у відповідності до ст.1190 ЦК України, солідарну відповідальність несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких завдано шкоду. Оскільки суду не надано підтвердження завдання шкоди спільними діями ОСОБА_5 ( який обвинувачувався досудовим слідством по ст.128 КК України за заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_3 і кримінальна справа відносно якого закрита за примиренням підсудного з потерпілим ) та ОСОБА_5.( який обвинувачується за ч.1 ст.122 КК України), суд відмовляє в задоволенні вказаного позову.
Судових витрат по справі немає.
По справі є речові докази, доля яких після набрання вироком законної сили визначається у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, СУД
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України , наступні обов'язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 1500 грн.. 00 коп. моральної шкоди .
В задоволенні позову прокурора Липовецького району про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь Липовецької центральної районної лікарні витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 1985 грн.82 коп. - відмовити.
Речовий доказ - металевий гвоздодер повернути поперпілому після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом п»ятнадцяти діб.
Суддя:Л. Т. Мочульська