04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
03.09.2012 № 8/057-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Гаврилюка О.М.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.09.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2012 року (повний текст підписано 31.03.2011 року)
у справі № 8/057-11 (суддя Скутельник П.Ф.)
за позовом заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А4245
до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт»
про стягнення 14 813,00 грн.,-
Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі №8/057-11 задоволено позов заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А4245 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» про стягнення 14 813,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Спецмонтажремонт» на користь військової частини А4245 безпідставно сплачені Військовою частиною А4245 за договором від 23.02.2007 року за №7 кошти у сумі 14 813,00 грн., в дохід державного бюджету України державне мито у сумі 148,13 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення господарського суду Київської області повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.
Ухвалою від 02.06.2011 року апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсак В.А., судді Куксов В.В., Авдеєв П.В., прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №8/057-11 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі №8/057-11 було призначено судову будівельно-технічну експертизу; провадження у справі №8/057-11 зупинено до отримання висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.11.2011 року №40/9911/11-42 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі №8/057-11 про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без виконання у зв'язку з нездійсненням товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» попередньої оплати вартості проведення експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року провадження у справі №8/057-11 поновлено, розгляд справи №8/057-11 призначено на 16.12.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 року у справі №8/057-11 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження зупинено до отримання висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
21.03.2012 року після повторного автоматизованого розподілу справа №8/057-11 передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Мальченко А.О.
Листом №855/856/12-42 від 22.06.2012 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз повідомлено про неможливість виконання призначеної судової будівельно-технічної експертизи у справі №8/057-11, оскільки попередня оплата вартості проведення експертизи не здійснена, документи, які необхідні для проведення експертизи, не надані.
Ухвалою від 16.07.2012 року апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Мальченко А.О. прийнято до свого провадження справу № 8/057-11 та вказану вище апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2012 року, поновлено провадження у справі № 8/057-11 та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Військовою частиною А4245 на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 8/057-11 відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.
Прокурор не скористався своїм правом згідно з ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу що, відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Спецмонтажремонт» - без задоволення.
Прокурор та представники відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду справи учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі прокурора та представників відповідача у судовому засіданні.
Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.02.2007 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір №7 на виконання заходів, передбачених Програмою живучості (далі - договір), згідно п. 1. якого відповідач зобов'язувався за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінченні роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24, а замовник зобов'язувався надати підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію або обґрунтоване технічне завдання, прийняти від підрядника закінченні роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24.
Орієнтовна вартість робіт, що виконує підрядник за цим договором, визначається договірною ціною у сумі 296939,00 грн., що не перевищує суми зазначеної в Титулі. Фактична вартість робіт оплачується по акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) і формі КБ-3 з додатками (п. п. 4.1, 4.1.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання договору і організувати виконання робіт згідно з діючими державними будівельними нормами та затвердженого замовником (позивачем) графіка виконання робіт. Графік виконання робіт є невід'ємною частиною договору.
Як вірно вказано судом першої інстанції, Технічна частина збірника за №9 «Металеві конструкції» Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (далі - ДБН Д.2.2.-9-99) у п. 1.1.4 передбачає, що нормами враховано такий склад робіт: вивантаження конструкцій на приоб'єктному складі; навантаження конструкцій на приоб'єктному складі, транспортування в зону проведення робіт автомобільним транспортом на відстань до 1 км., розвантаження.
Законом України «Про основи містобудування» у ст. 16 передбачено, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.
Нормами статті 20 Закону України «Про планування та забудову територій», який був чинним на час укладення та виконання сторонами договору умов останнього передбачено, що нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів, регіональних і місцевих правил забудови. Державні будівельні норми щодо планування і забудови та іншого використання територій розробляє та затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади з питань, які належать до їх повноважень. Нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої влади щодо планування, забудови та іншого використання територій, що видаються в межах їх компетенції, затверджуються цими органами після погодження із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і реєструються в установленому законодавством порядку. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач своєчасно та якісно виконав підрядні роботи по демонтажу та монтажу споруди ДОК-24, після чого відповідач передав позивачу виконанні ремонтні, які позивачем оплачені відповідачу в повному обсязі. Вказані обставини підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3; актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 296 939,00 грн., зокрема, акт за №1 за квітень 2007 року на суму 108 139,20 грн., акт за №2 за травень 2007 року на суму 68 232,00 грн., акт за №3 за серпень 2007 року на суму 46 897,20 грн., акт за №4 за грудень 2007 року на суму 73 670,60 грн.
Проте, відповідач в порушення п. 5.1. договору та п. 1.1.4 Технічної частини збірника за №9 «Металеві конструкції» Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.2.2.-9-99) до акту виконаних підрядних робіт за №1 за квітень 2007 року безпідставно включив вартість завантаження профнастилу та його розвантаження, наслідком чого стало завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 14 813,00 грн. з подальшим безпідставним отриманням цих коштів від позивача.
Факт завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт на суму 14 813,00 грн. виявлений та встановлений в ході проведення контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А4245, про що складено акт від 08.10.2009 року №234.
Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією від 13.10.2009 року за №960 щодо повернення коштів у сумі 14 813,00 грн., які безпідставно перераховані відповідачу внаслідок протиправного завищення останнім вартості виконаних робіт. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та без відповіді.
У листопаді 2010 року заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А4245 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариств з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонж» про стягнення 14 8913 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на факт протиправного завищення відповідачем вартості виконаних робіт.
При прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно сплачені Військовою частиною А4245 за договором від 23.02.2007 року за №7 кошти у сумі 14 813,00 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
Нормами статті 854 ЦК України регламентовано, що до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Проте, відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про планування та забудову територій», ст.ст. 5, 16 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 525, 526, 629, 844, 853, 857, 875, 882 Цивільного кодексу України, п. 5.1 договору та п. 1.1.4 Технічної частини збірника за №9 «Металеві конструкції»Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.2.2.-9-99) до акту виконаних підрядних робіт за №1 за квітень 2007 року безпідставно включив вартість завантаження профнастилу та його розвантаження, внаслідок чого підрядником безпідставно завищено вартість виконаних підрядних робіт на суму 14 813,00 грн. з подальшим безпідставним отриманням цих коштів від позивача.
Як зазначалось вище, факт протиправного завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт на суму 14 813,00 грн. виявлений позивачем в ході проведення контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А4245, про що складено акт від 08.10.2009 року №234. Висновки ревізії відповідачем не оскаржувались і не заперечувались.
Відтак, на переконання колегії суддів, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві протиправно отриманні кошти у сумі 14 813,00 грн., про що судом першої інстанції зроблено обґрунтований та правомірний висновок.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаних норм закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
За таких обставин, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 8/057-11 має бути залишеним без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт» на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 8/057-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2011 року у справі № 8/057-11 залишити без змін.
3. Справу № 8/057-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст складено та підписано 07.09.2012р.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Мальченко А.О.
Гаврилюк О.М.
11.09.12 (відправлено)