29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" вересня 2012 р.Справа № 14/5025/882/12
Господарський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 130 828,01 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Веретюк О.А. -за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання договору від 15.07.11р. № ВКЛ - 2006986 в розмірі 130 828, 01 грн. , з яких : 103 995, 66 грн - заборгованість за кредитом, 8 795, 57 грн. - заборгованість по процентах, 18 036, 79 грн. - пеня.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Повідомляючи відповідача про розгляд справи йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі за адресою, вказаною у позові. Проте, зазначена кореспонденція повернута поштою, з відміткою -„За закінченням терміну зберігання". Відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ зазначена адреса відповідача є його реєстраційною адресою, повідомлення за якою є належним повідомленням про час та місце судового розгляду справи. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується, правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд, згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
15 липня 2011 року між АТ „Дельта Банк" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-
2006986, згідно якого позивачем надано відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 104 000,00 грн., який зменшується рівними частинами в останні 6 місяців відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною, зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 25,99% річних, з кінцевим терміном повернення до 14 липня 2014 року включно. Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів. Погашення кредиту здійснюється до 10 числа місяця включно у відповідності до графіку.
Згідно розділу 3 договору позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої за п.1.1., або зміненої відповідно до п.п.3.5.-3.7. договору. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом) , починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення.
Розділом 5 договору передбачено, що позичальник зобов'язується забезпечувати своєчасну оплату платежів та належним чином виконувати свої зобов'язання за договором.
Згідно п. 8.2. договору у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим договором, та/або умов іпотечного договору/договору застави, зазначених в п.1.4., цього договору, та /або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п.п. 1.1., 1.3., та 3.3. договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п.п. 8.3., 8.4. договору.
Як передбачено п.9.1. договору за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3 % від простроченої суми за кожний день прострочення.
Доказом надання кредиту є розпорядження бухгалтерії від 20.07.11р.
Договір підписаний обома сторонам та скріплений їх печатками та набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків за кредитним договором позивач направив на його адресу претензію про дострокове повернення коштів від 19.06.12р., яка залишена без відповіді. Копія претензії та докази її направлення містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником
(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір кредиту, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Ст. 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ст.1050 ЦКУ).
Враховуючи терміни повернення кредиту та сплати процентів (передбачені умовами договору) строки оплати відповідачем порушено, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить: за прострочений кредит, за період з 20 липня 2011 року по 27 липня 2012 року -103 995,66 грн., прострочені відсотки -8 795,57 грн. Доказів оплати даної заборгованості до справи не надано. Наявність заборгованості підтверджується наданим позивачем та перевіреним судом розрахунком.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, позов, в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованим, а отже, підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування обумовлено договором, вимоги про її стягнення також обґрунтовані. Однак, позивач нарахував пеню виходячи з умов договору, вирахувавши три проценти від суми заборгованості по процентах за користування кредитом. При цьому, ним не враховано вимоги ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відносно обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
Перерахувавши пеню за вказаний в розрахунку період, судом відмічається, що обґрунтованим розміром пені є 238, 28 грн.
Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується наданими доказами та підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на сторонни, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта банк" (м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, п/р 373910011 в АТ „Дельта банк, МФО 380236") - 103 995, 66 грн. заборгованості по кредиту, 8 795, 57 грн. - заборгованості по відсотках, 238, 28 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків, а також 2 250, 25 грн. - судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек. з пов. - 29001, АДРЕСА_1).