04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
06.09.2012 № 5011-13/3657-2012/19/022-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Пашкіної С.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Олексієнко Р.О., довіреність № 34/303-03 від 20.03.2012;
від відповідача - Лешкевич О.М., довіреність № 55-2012 від 30.05.2012;
розглянувши
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" на рішення господарського суду Київської області від 09.07.2012 у справі № 5011-13/3657-2012/19/022-12 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" про стягнення 5 000 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ наступне.
До господарського суду Київської області 27.04.2012 р. на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України з господарського суду м. Києва, за встановленою підсудністю, надійшли матеріали справи № 5011-13/3657-2012 за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" про стягнення 5 000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.07.2012 по справі № 5011-13/3657-2012/19/022-12 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 5 000 грн. 00 коп., 1 609 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
При ухваленні даного рішення суд виходив з доведеності факту надання позивачем послуг за договором №091/2007 від 27.06.2007 відповідачу та неоплатою цих послуг останнім.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 09.07.2012 по справі № 5011-13/3657-2012/19/022-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на
ненадання позивачем доказів отримання відповідачем актів приймання - передачі послуг за спірний період. Крім цього, апелянт зазначає, що позивачем не був підтверджений факт надання послуг відповідачу згідно Договору.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» по справі № 5011-13/3657-2012/19/022-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-13/3657-2012/19/022-12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 по справі №5011-13/3657-2012/19/022-12 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» прийнята до провадження та її розгляд призначено на 16.08.2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 по справі №5011-13/3657-2012/19/022-12 розгляд справи було відкладено до 06.09.2012.
В судовому засіданні 06.09.2012 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між Державним підприємством "Укрсервіс Мінтрансу", як виконавцем та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт", як замовником укладено договір про надання послуг № 091/2007 від 27.06.2007.
Згідно предмету даного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по допуску та випуску 5 автомобілів останнього на територію двору адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до пункту п. 3.1. Договору договірна ціна на послуги за 1 (одне) машиномісце за цим договором в місяць становить 803,40 грн., в т.ч. ПДВ 133,90 грн.
Згідно п. 3.2. договору, сума договору за надання послуг становить 4017,00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ 20% 669,50 грн.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що визначену в п. 3.1. договору суму оплати замовник перераховує на рахунок виконавця за поточний місяць не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця.
Згідно з п. 3.4 договору, надані послуги оформляються до п'ятого числа поточного місяця підписанням замовником і виконавцем відповідного акту за попередній місяць, при цьому обов'язок складати акти покладається на виконавця, який зобов'язаний надати проект акту замовнику не пізніше останнього числа кожного місяця, а замовник повинне підписати Акт та повернути його виконавцю не пізніше п'ятого числа кожного місяця або у цей же термін обґрунтовано відмовити у його підписанні. У випадку ненадання замовником акту чи відмови у його підписанні у зазначений строк, вважається, що Акт є погодженим сторонами. Послуги вважаються наданими в повному обсязі щомісячно, якщо замовник не обґрунтує протилежне.
У відповідності з пунктом 7.2 договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р. включно.
Відповідно до п.п. 3.7., 3.8. договору, за узгодженням сторін розмір плати може бути змінений, при зміні витрат на надання послуг, в разі державного регулювання цін, змін в оподаткуванні, тарифах, інших фінансових змін, визначених нормативними актами та рішеннями Уряду України. При зміні розмірів оплати сторони складають Додаткову угоду, яка підписується обома сторонами.
До вказаного договору сторони 01.08.2007 уклали Додаткову угоду № 1, якою внесли зміни у пункти 1.1., 3.2. договору, зокрема, змінили кількість автомобілів з 5 на 7, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, та відповідно збільшили суму договору за надання послуг до 5623,80 грн.
Додатковою угодою № 2 від 01.01.2008 р. до договору сторони внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, а саме: змінили кількість автомобілів з 7 на 9, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, збільшили суму договору за один місяць надання послуг до 7230,60 грн. та встановили, що договір діє до 31.12.2008.
Додатковою угодою від 31.12.2008 р. № 3 до договору сторони внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, а саме: змінили кількість автомобілів з 9 на 1, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, встановили суму договору за один місяць надання послуг в розмірі 803,40 грн. та визначили, що договір діє до 31.12.2009 р.
Сторони 01.06.2009 р. уклали Додаткову угоду № 4, якою внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, зокрема, заначили, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по допуску та випуску 1 (одного) автомобія на територію двору адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14; встановили суму договору за один місяць надання послуг в розмірі 1000,00 грн. та визначили, що договір діє до 31.12.2009 р.
Позивач 13.10.2009 р. звернувся до відповідача з претензією за № 1047-10 з вимогою сплатити борг у загальній сумі 22478,20 грн. Відповідач надав відповідь на претензію за № 1-202 від 27.11.2009 р., в якій ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" повідомляє, що не може повністю підтвердити заборгованість, оскільки не має актів про надані послуги за грудень 2008р. та липень 2009 р. - листопад 2009 р. і просить ДГІ "Укрсервіс Мінтрансу" повторно їх надати. 27.11.2009 р. позивач надіслав акти про надані послуги за спірний період, після чого ЗАТ "Аеросвіт" здійснило часткове погашення боргу у сумі 12247,60 грн., про що зазначено у листі ДП "Укрсервіс Мінтрансу"№ 630-06 від 25 червня 2010 р., та у сумі 8230,60 грн., а також йдеться у листі ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № КД0710/632 від 12.07.2010 р., а також підтверджується виписками з банківського рахунку, наданими до справи позивачем.
Крім того, позивачем надано до справи докази, що акти приймання-передачі послуг за серпень-вересень 2009р. було направлено відповідачу 01.10.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 01.10.2009 p., реєстр відправлення рекомендованих листів від 01.10.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769854; акт приймання-передачі послуг за жовтень 2009 р. було направлено 12.10.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 12.10.2009 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 12.10.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769641, № 02769846 (рахунок-фактура); акти приймання-передачі послуг за листопад-грудень 2009 р. було направлено 29.12.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 29.12.2009 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 29.11.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769854.
Також, 08.12.2011 р. позивач ще раз надіслав на адресу відповідача акти здачі-прийняття виконаних послуг № УС-0000762 за серпень-вересень 2009 р., № УС-0000770 за жовтень 2009 р., № УС-0001025 за листопад-грудень 2009 р., що підтверджується фіскальним чеком від 08.12.2011 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 08.12.2011 р., описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення.
Відповідач не підписав акти здачі-прийняття виконаних послуг № УС-0000762 за серпень-вересень 2009 р., № УС-0000770 за жовтень 2009 р., № УС-0001025 за листопад-грудень 2009 р., та не оплатив вказану в них вартість послуг всього на загальну суму 5000,00 грн.
Відповідач факт неотримання послуг за договором або неотримання вищевказаних рекомендованих листів, якими надсилались акти здачі-прийняття виконаних послуг за спірний період, належними доказами не спростував.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно за статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що визначену в п. 3.1. договору суму оплати замовник перераховує на рахунок виконавця за поточний місяць не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця.
Отже, строк виконання грошового зобов'язання чітко встановлений договором та не залежить від інших дій, зокрема, підписання чи не підписання актів.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції доказів оплати наданих послуг за період з серпня по грудень 2009 року в сумі 5000 грн.
Доводи апелянта стосовно не доведеності факту надання послуг позивачем відповідачу згідно Договору від 27.06.2007 № 091/2007 відхиляються апеляційним судом з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.1.2 Договору позивач свої зобов'язання з допуску та випуску автомобілів відповідача виконував, а останній на власний розсуд міг скористатися правом на в'їзд своїх автомобілів. При цьому, відповідач повинен оплачувати послуги незалежно від того чи скористався він чи ні своїм правом за договором на в'їзд автомобілів.
Також, відповідач не надав доказів того, що його автомобілі не були допущені працівниками позивача протягом спірного періоду.
Крім цього, щодо твердження апелянта стосовно ненадання позивачем доказів отримання відповідачем актів приймання - передачі послуг за спірний період, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.3.4 Договору надані послуги оформлюються до 5 числа поточного місяця підписанням Замовником і Виконавцем відповідного акту за попередній місяць. Згідно п.3.3 Договору суму оплати Замовник перераховує на рахунок Виконавця за поточний місяць не пізніше 25 числа поточного місяця. Тобто, відповідно до умов договору відповідач повинен здійснювати оплату послуг до оформлення актів приймання - передачі послуг, а тому ці акти не є підставою для розрахунків та не впливають на строк виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, доводи відповідача, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» відповідачу підлягає поверненню зайво сплачена ним сума судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 804 грн. 75 коп.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 09.07.2012 року у справі №5011-13/3657-2012/19/022-12 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (Київська область, Бориспільській район, село Гора, код за ЄДРПОУ 20048090) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 804 грн. 75 коп., яка була перерахована платіжним дорученням від 13.07.2012 р. № 1540. Підставою повернення судового збору є дана постанова підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.
4. Матеріали справи №5011-13/3657-2012/19/022-12 повернути до господарського суду Київської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Пашкіна С.А.