04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
06.09.2012 № 5024/1086/2011-8/363
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Пашкіної С.А.
за участю представників сторін:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача -Грицак О.В., довіреність № 01-02/38 від 17.02.2012;
від третіх осіб:
-ПП «Одісей» - представник не прибув;
- ФОП Євдокімов Г.Ю.- не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас"на рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2012 у справі № 5024/1086/2011-8/363 (суддя Катрич В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в собі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Приватне підприємство «Одісей»,
2.Фізична особа - підприємець Євдокімов Г.Ю.
про стягнення 47 063 грн. 30 коп.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компас" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" про стягнення заборгованості в сумі 47 063 грн. 30 коп. (з яких: 20 794 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 7 592 грн. 16 коп. - інфляційні збитки, 1 620 грн. 22 коп. - 3% річних, 10 777 грн. 84 коп. - пені).
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.03.2012 по справі № 5024/1086/2011-8/363 в задоволенні позову відмовлено повністю.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що до укладення договору про відступлення права вимоги з позивачем первісний кредитор уклав договір про відступлення права вимоги з Приватним підприємством «Одісей», тому після цього позивач не мав правомочностей по відступленою того ж права позивачу у справі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 29.03.2012 по справі № 5024/1086/2011-8/363 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено оригінал договору про відступлення права вимоги від 25.08.2010, на підставі якого відмовлено в задоволенні позову, а копія, надана відповідачем до матеріалів справи є неналежно засвідченою, оскільки останній не був стороною за цим договором.
Крім цього, апелянт зазначає, що неналежним чином був повідомлений про розгляд справи, оскільки кореспонденція суду направлялась на його адресу несвоєчасно, у зв'язку з чим, позивач не мав змоги прийняти участі у судовому засіданні 29.03.2012 та надати зауваження щодо доказів наданих відповідачем.
За таких обставин апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас" по справі № 5024/1086/2011-8/363 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5024/1086/2011-8/363 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 по справі №5024/1086/2011-8/363 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 16.08.2012.
В судовому засіданні 16.08.2012 розгляд справи №5024/1086/2011-8/363 було відкладено на 06.09.2012 у зв'язку з неявкою представників позивача та третіх осіб.
Апелянт правом на участь свого представника в судовому засіданні 06.09.2012 не скористався, проте надіслав на адресу суду телеграму, відповідно до якої вимоги апеляційної скарги підтримав та просив розглядати справу за відсутності його представника.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Треті особи правом на участь своїх представників в судовому засіданні 06.09.2012 не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між АСК "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну", як замовником, та Фізичною особою - підприємцем Євдокимовим Г.Ю., як підрядником, укладено договір № 03-6/30-1 від 28.07.2008.
Згідно предмету даного договору на підрядника покладено обов'язок щодо виконання робіт з ремонту м'якої покрівлі компресорного залу.
За умовами п. 3.1. договору замовник здійснює передплату в розмірі 50% договірної ціни протягом 3-х діб з моменту укладення договору підряду та 50% після підписання акту виконаних робіт.
Згідно підписаного між сторонами акту приймання виконаних робіт від 28.11.2008 роботи були виконані та прийняті в повному обсязі на визначену сторонами договору підряду суму 20 794 грн. 00 коп.
Між Фізичною особою - підприємцем Євдокимовим Г.Ю., як первісним кредитором та Приватним підприємством "Одісей", як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги від 25.08.2010.
Відповідно до умов п. 1.1. даного договору Фізична особа - підприємець Євдокімов Г.Ю. відступив новому кредитору право вимоги, за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008, укладеним між первісним кредитором - Фізичною особою - підприємцем Євдокимовим Г.Ю. та АСК "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну".
Виходячи з наведених обставин, Приватне підприємство "Одісей" набуло право вимоги від АСК "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну" сплати заборгованості у розмірі 20 794 грн. 00 коп.
Разом з тим, між фізичною особою - підприємцем Євдокимовим Г.Ю., як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас" також укладено договір від 05.05.2011 про відступлення права вимоги, відповідно до умов п. 1.1. якого фізична особа - підприємець Євдокімов Г.Ю. відступив новому кредитору право вимоги, що належить первісному кредитору за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008.
У зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні внаслідок укладення вищезазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" боргу в сумі 20 794 грн. 00 коп., а також інфляційних збитків в сумі 7 592 грн. 16 коп., 3% річних в сумі 1 620 грн. 22 коп., та пені в сумі 10 777 грн. 84 коп.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Стаття 517 Цивільного кодексу України визначає докази прав нового кредитора у зобов'язанні.
За частиною першою зазначеної статті первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
При цьому, правові наслідки невиконання вимог даної норми встановлено частиною другою статті 514 ЦК України, згідно якої боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Згідно статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
До матеріалів справи не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції доказів прав нового кредитора у зобов'язанні, тобто доказів передачі новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення.
Без цього, у позивача не виникає право нового кредитора у зобов'язанні та в силу норми ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові.
Положеннями статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип змагальності при здійсненні судочинства у господарських судах.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Виходячи з положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ,43 Господарського процесуального кодексу України позивач мав надати ці докази при подачі позову до суду. Суд не повинен був витребовувати ці докази як виходячи з наведених процесуальних норм так, і в силу положень ст. 38 ГПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на момент укладення договору від 05.05.2011 про відступлення права вимоги фізична особа - підприємець Євдокимов Г.Ю. вже вибув із зобов'язання та відповідно у нього були відсутні повноваження на заміну кредитора у зобов'язанні за договором підряду.
Доводи апелянта щодо не дослідження судом першої інстанції оригіналу договору про відступлення права вимоги від 25.08.2010, на підставі якого відмовлено в задоволенні позову, а також стосовно того що, копія вищезазначеного договору, яка міститься в матеріалах справи є неналежно засвідченою, судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Як вбачається з матеріалів справи, копія договору про відступлення права вимоги від 25.08.2010 засвідчена згідно з вимогами пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", а тому судом першої інстанції цілком правомірно було прийнято цей доказ як належний і допустимий.
Крім цього, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що неналежним чином був повідомлений про розгляд справи, оскільки кореспонденція суду направлялась на його адресу несвоєчасно, у зв'язку з чим, позивач не мав змоги прийняти участі у судовому засіданні 29.03.2012 та надати зауваження щодо наданих відповідачем доказів.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Всі процесуальні документи суду направлялись позивачу за адресою його місцезнаходження своєчасно, про що свідчять штампи суду на процесуальних документах з відміткою про їх відправку.
Крім того, слід зазначити, що загалом справа розглядалась дуже тривалий час - понад 9 місяців. При цьому, після прийняття господарським судом м.Києва до свого провадження даної справи, яка надійшла за підсудністю з господарського суду Херсонської області, до ухвалення судом рішення минуло понад 8 місяців.
В матеріалах справи наявні заяви позивача з проханням повідомити про стан розгляду справи, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Наведе свідчить про те, що позивач був освідомлений про розгляд справи, а тому мав можливість реалізувати свої права як на ознайомлення з матеріалами справи, так і на участь в судовому засіданні.
Таким чином, доводи позивача, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Компас" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 у справі № 5024/1086/2011-8/363 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Матеріали справи № 5024/1086/2011-8/363 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Пашкіна С.А.