донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.09.2012р. справа № 5006/15/88пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:Святовець О.М. за довір. № 554/71 від 26.12.2011р.,
від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи: не з"явився Колягіна Т.Є. за довір. № б/н від 17.10.2011р. Бабаєвський Д.О. за довір. № б/н від 08.08.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" м. Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від26.07.2012р.
по справі№ 5006/15/88пд/2012 (Захарченко Г.В.)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" м. Київ
до за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кросс Капітал" м. Макіївка Донецької області 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол ЛТД" м. Донецьк товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Плюс" м. Донецьк
провизнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 11/Д-1034 від 29.03.2011р.
Господарський суд Донецької області (суддя Захарченко Г.В.) рішенням від 26.07.2012р. відмовив у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" м. Київ (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф") про визнання недійсним договору № 11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів, з посиланням на недоведеність позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2012р. по справі № 5006/15/88пд/2012 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що спірний договір був укладений з порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки був вчинений сторонами без наміру створення правових наслідків; недодержанням вимог ч. 1 ст. 165 Господарського кодексу України при укладенні спірного договору, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідач-1 свого представника у судове засідання 05.09.2012р. не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 13.08.2012р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано. Відзив на апеляційну скаргу також не надано.
Відповідач-2 та третя особа рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2012р. по справі № 5006/15/88пд/2012 вважають законним та обґрунтованим, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кросс Капітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Кросс капітал") та товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол ЛТД" (далі - ТОВ "Петрол ЛТД"), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Плюс" (далі - ТОВ "Грант Плюс") про визнання недійсним договору № 11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на фіктивність договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-1034 від 29.03.2011р., оскільки сторони договору не мали на меті настання правових наслідків, що обумовлюються даним договором, а також невідповідність оспорюваного правочину вимогам ч. 1 ст.165 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011р. між ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал»(Продавець) та ТОВ «Петрол ЛТД» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-1034, за умовами якого Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця цінні папери, а останній зобов'язується придбати та оплатити цінні папери, а саме: простий вексель серії АА №0580977 номінальною вартістю 90 687 500,00грн. Загальна сума договору складає 89 995 000,00грн. (п. 1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору оплата за цінні папери, вказані в п.1 вказаного договору, здійснюється на протязі 5 днів з моменту підписання даного договору.
Цінні папери, вказані в п. 1 договору, оплачуються Покупцем зі свого розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі загальної вартості договору, а саме 89 995 000,00грн. без ПДВ або іншим способом, не забороненим діючим законодавством України (п. 2.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору Покупець зобов'язаний прийняти цінні папери на протязі одного дня з моменту підписання даного договору. Передача цінних паперів від Продавця Покупцю здійснюється за актом приймання-передачі цінних паперів, який складається та підписується в момент передачі цінних паперів (п. 3.4. договору).
Договір №11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
29.03.2011р. сторонами підписано акт приймання-передачі цінних паперів, відповідно до якого Продавцем були передані, а Покупцем отримано простий вексель серії АА № 0580977 номінальною вартістю 90 687 500,00грн.
08.06.2011р. укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) між ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал»(Цедент) та ТОВ «Грант Плюс» (Цесіонарій) за яким Цедент відступає Цесіонарію, а останній набуває право вимоги, яке належало Цеденту, та становиться кредитором за зобов'язаннями, які виникли з договору №11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал» та ТОВ «Петрол ЛТД»(а.с. 17).
Згідно п. 2 договору Цесіонарій набуває права вимоги від боржника належного та реального виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 89 995 000,00грн. за набуті цінні папери.
Предметом у даній справі є визнання недійсним договору №11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів, який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал» та ТОВ «Петрол ЛТД».
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не є стороною спірного договору №11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів.
В обґрунтування свого права на звернення до суду з відповідними позовними вимогами позивач посилався на те, що 14.03.2008р. між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(банк), правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ТОВ «Петрол ЛТД»(позичальник) було укладено та підписано кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/16-889/08, з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 14.03.2008р., 25.09.2008р., 28.11.2008р., 30.12.2008р., 30.01.2009р., 27.02.2009р., 01.03.2010р.
29.04.2010р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(первісний кредитор) та ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф»(новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 39/18, згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору, належне ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/16-889/08 від 14.03.2008р., укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ТОВ «Петрол ЛТД», разом із договорами про внесення змін до кредитного договору.
Згідно з приписами п.1.3 договору відступлення права вимоги № 39/18 від 29.04.10р. до позивача переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від ТОВ «Петрол ЛТД» належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 29990000,00грн., отриманих згідно кредитного договору; повернення нарахованих станом на дату укладення договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 7175617,67грн.; сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов'язків, встановлених кредитним договором.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. було порушено провадження по справі №27/151Б про банкрутство ТОВ «Петрол ЛТД».
На момент порушення провадження по справі №27/151Б заборгованість ТОВ «Петрол ЛТД»перед позивачем становила 49014322,05грн.
Після порушення провадження по справі №27/151Б позивачем було подано заяву про визнання його кредитором ТОВ «Петрол ЛТД».
Крім цього, як вказує позивач, до суду із заявою про визнання кредитором ТОВ «Петрол ЛТД» звернулось ТОВ «Грант Плюс»на загальну суму 150 283 030,00грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. по справі №27/151Б визнано вимоги кредиторів та включено до реєстру вимоги ТОВ «Грант Плюс»на загальну суму 150283030,00грн., ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» основний борг - 40399026,40грн. та додатково пеня 8615295,65грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на суму основного боргу 190682056,40грн., пеня - 8615295,65грн.
Позивач посилається на те, що спірний договір купівлі-продажу цінних паперів був укладений з метою створення разової великої заборгованості відповідача-2 перед відповідачем-1, а в подальшому перед третьою особою, для отримання більшої кількості голосів у справі про банкрутство, ніж у позивача. Вказаний факт на думку позивача підтверджується тим, що відповідач-2 не виконав свої зобов'язання в частині здійснення оплати за отримані за договором цінні папери. Саме цим позивач обґрунтовує, що він є заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, що дає йому право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно не визнав обставини, на які послався позивач в обґрунтування свого права на звернення до суду, та зробив висновок про недоведеність позивачем порушення спірним договором його прав та їх відновлення у разі визнання договору недійсним.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнута згода.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно ч.ч. 2-3 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Частиною 1 статті 234 Цивільного кодексу України зазначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, тобто, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При фіктивному правочині внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Укладення фіктивного правочину завжди відбувається з певною метою і умисно. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт невиконання відповідачем-2 прийнятих на себе зобов'язань з оплати векселя не є підтвердженням фіктивності договору, тобто як такого, що вчинений без мети настання реальних наслідків.
Згідно п. 24 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. № 9 для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.
Позивачем не доведено наявність умислу у сторін спірного договору. Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал»(Продавець) виконало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу та передало вексель Покупцю.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем фіктивності спірного договору купівлі-продажу.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що спірний договір укладений всупереч положенням ч. 1 ст. 165 Господарського кодексу України є безпідставним та недоведеним. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 11/Д-1034 від 29.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2012р. по справі № 5006/15/88пд/2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" м. Київ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2012р. по справі № 5006/15/88пд/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачам
1. 3-тій особі
1. у справу
1. ДАГС
1. г/с Дон. обл.