01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" вересня 2012 р. Справа № 24/051-12
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»
до Комунального підприємства «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області
про стягнення 129 000, 21 грн.
за участю представників:
позивача:Крищенко С.Г., Виговський Ю.М.
відповідача:Лазутіна Т.В.
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 129 000, 21 грн. за договором № 03/07-2 від 03.07.2009 р., з яких: 110 386, 80 грн. сума основного боргу, 11 112, 90 грн. -інфляційні втрати, 7 500, 51 грн. -3 % річних. Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 12 900, 00 грн. витрат за договором про надання правової допомоги та 2 838, 00 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за виконанні підрядні роботи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.07.2012 р.
12.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов № 507 від 12.07.2012 р. (вх. № 11050 від 12.07.2012 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 12.07.2012 р. судом розпочато розгляд справи по суті та, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.08.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2012 р., за клопотанням представників позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 24/051-12 на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 10.08.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.09.2012 р.
Присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у його відзиві.
У судовому засіданні 07.09.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
03.07.2009 р. між сторонами було укладено договір № 03/07-2, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов'язався виконати роботи з реконструкції доріг і тротуарів в м. Вишневе (бульвар Південний).
Відповідно до п. 1.2 договору позивач виконує всі роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами і устаткуванням, на свій ризик та в терміни, обумовлені в цьому договорі.
Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт, які підлягають виконанню позивачем, згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору -додаток № 1, складає 758 106, 00 грн., у тому числі ПДВ -126 351, 00 грн.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що розрахунки за виконанні роботи здійснюються згідно прийнятих відповідачем актів виконаних робіт в межах затвердженого кошторисного розрахунку. Передбачається відстрочка платежу на термін до 95 календарних днів.
Відповідно до п. 2.5 договору в разі внесення відповідачем змін в проекту документацію в ході виконання робіт та призупинення, при цьому, на невизначений час проведення робіт, відповідач зобов'язується прийняти виконані роботи, на момент зупинки проведення робіт, та оплатити їх згідно актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів.
Згідно з п. 2.6 договору оплата робіт по цьому договору здійснюється відповідачем в гривнях України в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивачу, що зазначений у цьому договорі.
Пунктом 2.7 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Істотною умовою договору є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків бюджетної програми.
Відповідно до п. 3.2.3 договору відповідач зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування та оплату робіт по цьому договору.
Згідно з п. 3.3.1 договору позивач має право вимагати від відповідача своєчасного фінансування та повної оплати робіт по цьому договору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що здача-прийняття робіт проводиться згідно з діючими нормами та правилами, відповідно до умов цього договору. Передача закінчених робіт позивачем та прийняття їх відповідачем оформлюється актом приймання виконаних робіт. Невід'ємною частиною договору є календарний план виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.
Відповідно до п. 4.2 договору відповідач протягом 5-ти банківських днів з часу отримання акту приймання виконаних робіт повинен передати позивачу підписаний екземпляр акту, або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009 р., а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Додатковою угодою № 1 до договору підряду № 03/07-2 від 03.07.2009 р. сторони погодили викласти п. 2.1 договору в наступній редакції: «п. 2.1 Вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником, складає 622 804, 80 грн., у тому числі ПДВ -103 800, 80 грн.»
На виконання умов договору № 03/07-2 від 03.07.2009 р., позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором роботи на загальну суму 622 804, 80 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в: акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на суму 512 418, 00 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 110 386, 80 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень та скріплені печатками. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.
Разом з актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в сторонами були складені, підписані та скріплені печатками наступні довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 на загальну суму 622 804, 80 грн.: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на суму 512 418, 00 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 110 386, 80 грн.
Позивачем також надано суду податкову накладну № 10 від 24.11.2009 р. на загальну суму 110 386, 80 грн., що була складена на завершальну частину робіт, обумовлених договором № 03/07-2 від 03.07.2009 р.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за виконанні позивачем підрядні роботи розрахувався частково, а саме у розмірі 512 418, 00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою із розрахункового рахунку від 23.10.2009 р., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 110 386, 80 грн., а саме за актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.03.2011 р. було вручено відповідачу претензію № 11-03-03/01 від 03.03.2011 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість, про що свідчить штамп реєстрації вхідної документації (вх. № 50 від 03.03.2011 р.), який знаходиться у верхньому лівому куті претензії.
Крім того, 10.06.2011 р. позивачем було вручено відповідачу додаток до претензії № 11-06-10/01 від 10.06.2011 р. з вимогами сплати штрафні санкції за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, підтвердженням отримання зазначеного додатку до претензії є штамп реєстрації вхідної документації (вх. № 86 від 10.06.2011 р.), який знаходиться у нижньому правому куті претензії.
Проте, відповідач не виконав свого договірного зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками, укладений між сторонами договір є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що у бюджеті розвитку на 2009 рік та 2010 рік були заплановані кошти на роботи з реконструкції бульвару Південний 830 000, 00 грн. (2009 рік) і 300 000, 00 грн. (2010 рік), проте бюджет розвитку в 2009 році та 2010 році був виконаний частково (47, 1 % - 2009 рік, 48, 9 % - 2010 рік), Вишнева міська рада не повністю профінансувала всі виконанні підрядні договори, тому виникла затримка бюджетного фінансування виконаних робіт підрядними організаціями, в тому числі і частково перед позивачем. Разом з тим, відповідач зазначає, що у бюджеті розвитку міста на 2012 рік, відповідно до рішення 16 сесії 6 скликання Вишневої міської ради від 30.12.2011 р., передбачені бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості та оплату позивачу виконаних підрядних робіт в сумі 110 386, 80 грн., однак станом на час розгляду справи коштів для оплати виконаних позивачем робіт на реєстраційний рахунок відповідача не надходило.
Відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів, узятих на облік органами Казначейства, якщо інше не передбачено законодавством; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до такого фонду (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України), якщо інше не передбачено законодавством. Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом бюджетного періоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями у поточному році.
Таким чином, законодавством України передбачено, що зобов'язання минулих періодів повинні здійснюватися в першу чергу, вони мають пріоритетне значення.
Судом встановлено, що витрати на реалізацію даного бюджетного зобов'язання були передбачені у бюджеті розвитку на 2009 рік, 2010 рік та 2011 рік, однак відповідач не розрахувався за виконанні позивачем підрядні роботи та всупереч взятих на себе зобов'язань в межах передбачених бюджетом асигнувань не здійснив оплату бюджетного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати за виконанні позивачем підрядні роботи. Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 і відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для врахування господарським судом.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 110 386, 80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за виконанні підрядні роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 28.02.2010 р. до 31.05.2012 р. складають 11 112, 90 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 28.02.2009 р. до 31.05.2012 р. складають 7 500, 51 грн.
Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, встановив, що заявлений позивачем період нарахування є невірним, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.4 договору № 03/07-2 від 03.07.2009 р. передбачається відстрочка платежу на термін до 95 календарних днів, а оскільки акти приймання виконаних підрядних робіт підписані без зазначення дати, то є підстави вважати датою підпису акту перший календарний день місяця, наступного за тим, щодо якого складено акт. Таким чином, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконанні підрядні роботи починається з 06.03.2010 р.
Згідно розрахунку, зробленого судом з врахуванням встановленого початку прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконанні підрядні роботи та періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 11 038, 67 грн. за період з 06.03.2010 р. до 31.05.2012 р. та 3 % річних у розмірі 7 421, 62 грн. за період з 06.03.2010 р. до 31.05.2012 р.
Твердження відповідача щодо неможливості застосування штрафних санкцій, оскільки в договорі не була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, не може бути взяте судом до уваги, так як право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 03/07-2 від 03.07.2009 р., а саме у розмірі 128 847, 09 грн., з яких: 110 386, 80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 11 038, 67 грн. - інфляційних втрат та 7 421, 62 грн. -3 % річних.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті за договором про надання правової допомоги у розмірі 12 900, 00 грн.
Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону України «Про адвокатуру».
Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»та адвокатом Громадського об'єднання адвокатів Києво-Святошинського району Київської області Крищенко Світланою Григорівною укладено договір про надання правової допомоги адвокатом з юридичних питань (надання юридичної допомоги) від 22.05.2012 р., за умовами якого адвокат надає юридичну допомогу з приводу стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області за виконанні підрядні роботи в сумі 110 386, 80 грн. з нарахуванням штрафних санкцій за договором № 03/07-2 від 03.07.2009 р.
Платіжним дорученням № 26 від 11.06.2012 р. позивач перерахував на рахунок Крищенко С.Г. грошові кошти у сумі 12 900, 00 грн. у якості оплати за надання юридичної допомоги (гонорар) згідно договору від 22.05.2012 р.
У матеріалах справи міститься копія посвідчення адвоката, виданого на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 955/10 від 29.02.1996 р., виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на ім'я Крищенко Світлани Григорівни та довіреність № 12-05-22/02 від 22.05.2012 р., видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»на представництво його інтересів Крищенко Світланою Григорівною.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи Крищенко С.Г. приймала участь у судових засіданнях 10.08.2012 р. та 07.09.2012 р. у якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс».
Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»витрат по оплаті за договором про надання правової допомоги у розмірі 12 900, 00 грн. в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.
Відповідно до п. 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про часткове покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000, 00 грн., оскільки заявлений позивачем розмір на суму 12 900, 00 грн. понесених ним витрат на послуги адвоката є неспіврозмірним із заявленими ним позовними вимогами у даній справі.
Також, суд відзначає, що згідно з п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 р. № 3674-VI ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Сума позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»складає 129 000, 21 грн.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті складає 2 580, 00 грн., тоді як позивачем було сплачено 2 838, 00 грн. судового збору, тобто на 258, 00 грн. більше ніж, передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 р., сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»258, 00 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 29 від 18.06.2012 р.
Оригінал платіжного доручення № 29 від 18.06.2012 р. знаходиться в діловодстві господарського суду Київської області у матеріалах справи № 24/051-12.
Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Зелена, будинок 2, ідентифікаційний код - 34778905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, будинок 17-А, секція Д, офіс 2, ідентифікаційний код - 34361344) 110 386 (сто десять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 80 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи, 11 038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) грн. 67 коп. - інфляційних втрат, 7 421 (сім тисяч чотириста двадцять одна) грн. 62 коп. -3 % річних, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. -витрат на оплату послуг адвоката, 2 576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 94 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, будинок 17-А, секція Д, офіс 2, ідентифікаційний код - 34361344) з Державного бюджету України (р/р 31214206783001, банк Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (ГУ ДКСУ у Київській області), МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989) 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 29 від 18.06.2012 р.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено: 11.09.2012 р.
Суддя Т.В. Лутак