ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/6205-2012 30.08.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ Фінанс»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстемпо»;
про стягнення 369 268,09 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Попадин О. Б., представник, довіреність №б/н від 27.08.2012 р.;
Від відповідача: Мельников Р. Ю., представник, довіреність №б/н від 10.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/6205-2012; розгляд справи призначено на 19.06.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року відкладено розгляд справи до 05.07.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2012 року відкладено розгляд справи до 12.07.2012 року.
В судовому засіданні 12.07.2012 року було оголошено перерву до 21.08.2012 року.
В судовому засіданні 21.08.2012 року було оголошено перерву до 23.08.2012 року.
В судовому засіданні 23.08.2012 року було оголошено перерву до 30.08.2012 року.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 305 479,86 грн. заборгованості, 14 902,58 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 30 464,80 грн. інфляційних втрат, 18 420,85 грн. пені, а також 7 385,36 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У поданій до господарського суду заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 305 479,86 грн. основного боргу, 16 434,16 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 30 464,80 грн. інфляційних втрат, 26 334,03 грн. пені, а також 7 574,36 грн. витрат по сплаті судового збору.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Транстемпо», у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
- лізингодавець і лізингоодержувач у зв'язку з невиконанням в повній мірі умов договору фінансового лізингу прийшли до згоди розірвати договір угодою від 04.01.2011 року;
- зобов'язання, припинені даною угодою, виконання яких сторонами вже почалося, повинні бути виконані в наступному порядку: лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю заборгованість у сумі 180 000,00 грн. впродовж 6 місяців починаючи з липня 2011 року;
- виходячи із аналізу умов п. 2, п. 3 угоди від 04.01.2011 року можна дійти висновку, що за погодженням сторін зобов'язання за договором були припинені, а зобов'язання щодо сплати лізингових платежів в сумі 180 000,00 грн. згідно передбаченого п. 3 угоди від 04.01.2011 року графіку. Тобто, відбулася новація, як це передбачено ст. 604 Цивільного кодексу України та відповідно до ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо сплати пені теж припинилися, як додаткові зобов'язання, що пов'язані з первісним зобов'язанням, що припинилося;
- враховуючи те, що припинення первісного зобов'язання внаслідок новації також тягне за собою припинення і пов'язаних із ним додаткових зобов'язань, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України збільшення суми боргу на індекс інфляції та 3% річних також не підлягають сплаті позивачеві;
- так як угодою від 04.01.2011 року не передбачена можливість застосування штрафних санкцій до сторони угоди від 04.01.2011 року, а також враховуючи те, що частини 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлює порядок визначення розміру штрафних санкцій, а не сам розмір штрафних санкцій, то вимоги щодо сплати штрафних санкцій є безпідставними.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
03.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ Фінанс»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транстемпо»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №0501/08-ФЛ, відповідно до умов якого лізингодавець набуває у власність транспортний засіб та надає лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах даного договору. Найменування, кількість, ціна, загальна вартість, технічні характеристики предмету лізингу вказані у специфікації.
Відповідно до п. 2.1. договору, придбання предмета лізингу здійснюється лізингодавцем у ТОВ «Українські комерційні автомобілі» за договором поставки транспортних засобів №58/08 від 03.06.2008 року у відповідності зі встановленою лізингоодержувачем специфікацією предмета лізингу та умовами поставки.
Предмет лізингу передається лізингодавцем лізингоодержувачу у строк, передбачений договором поставки за адресою: м. Львів, вулиця Стрийська, 45.
Строк поставки: 5 календарних днів з моменту оплати лізингоодержувачем попереднього платежу у відповідності до п. 3.5. даного договору.
Згідно з п. 2.5. договору, передача предмета лізингу лізингоодержувачу здійснюється на підставі акту приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувача, в день поставки предмета лізингу та в поряду, передбаченому договором поставки та даним договором.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується своєчасно сплачувати лізингові платежі обумовлені даним договором.
У п. 3.2. договору зазначено, що розмір лізингових платежів, їх складові частини встановлюються графіком лізингових платежів, який є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна сума за договором складає 3 992 475,85 грн., в тому числі:
- попередній лізинговий платіж, який зараховується як відшкодування вартості предмета лізингу -119 900,00 грн.;
- періодичні лізингові платежі -3 810 329,22 грн., в тому числі
відшкодування вартості предмета лізингу -2 220 189,65 грн.
винагорода лізингодавця -1 590 139,57 грн.
- останній лізинговий платіж -62 246,64 грн., в тому числі:
відшкодування вартості предмета лізингу -57 910,35 грн.
винагорода лізингодавця -4 336,28 грн. (п. 3.5. договору).
Відповідно до п. 3.9. договору, строк лізингу за даним договором складає 60 місяців починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі предмету лізингу в лізинг.
Згідно з п. 4.1.3. договору, лізингоодержувач зобов'язується своєчасно у відповідності з графіком лізингових платежів сплачувати лізингові платежі.
Пунктом 4.2.5. договору передбачено право лізингоодержувача до закінчення строку лізингу набути предмет лізингу у власність за умов, передбачених даним договором.
У п. 4.3. договору лізингу зазначено права та обов'язки лізингодавця, зокрема:
4.3.2. лізингодавець зобов'язується на умовах договору лізингу передати предмет лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу;
4.3.9. лізингодавець зобов'язується передати предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 15 календарних днів з дати проплати попереднього лізингового платежу згідно графіку лізингових платежів.
У випадку прострочення встановлених договором лізингу строків оплати лізингових платежів або у випадку часткової оплати чергового лізингового платежу, лізингоодержувач зобов'язується протягом 5 банківських з дати отримання від лізингодавця вимоги щодо сплати, перерахувати на п/р лізингодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, належної до сплати (заборгованості) за кожний календарний день прострочення (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 6.2. договору, лізингодавець має право використати грошові кошти, що надійшли від лізингоодержувача, в першу чергу на погашення сум пені (в разі її нарахування та отримання лізингоодержувачем вимоги про нарахування пені) після отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення про сплату пені, якщо лізингоодержувач перераховує грошові кошти на інші цілі ніж погашення пені. Таким правом лізингодавець наділяється при дотриманні умов, передбачених п. 3.9. даного договору.
Згідно з п. 8.1. договору, право власності на предмет лізингу протягом строку дії договору лізингу належить лізингодавцю. Лізингоодержувач протягом строку дії договору лізингу має право тимчасового володіння та користування предметом лізингу. Лізингоодержувачу видається тимчасовий реєстраційний талон.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що після закінчення строку лізингу та у разі належного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору лізингу, відсутності заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів, що виникають за договором лізингу, втому числі неустойки (штрафу, пені), предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача за ціною останнього лізингового платежу згідно графіку лізингових платежів, який є ціною викупу предмета лізингу. Фактичний перехід права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача акту приймання-передачі на транспортний засіб підлягає державній реєстрації в органах ДАІ на ім'я лізингоодержувача.
У п. 9.1. договору зазначено, що договір лізингу може бути припинено (розірвано) за взаємною письмовою згодою сторін, а також з інших підстав, передбачених даним договором та актами чинного законодавства.
Договір вступає в силу з моменту його підписання (п. 12.1. договору).
Відповідно до п. 12.2. договору, моментом початку обчислення строку лізингу є дата підписання акту приймання-передачі предмета лізингу в лізинг.
Згідно з п. 12.3. договору, закінчення строк лізингу вказується в графіку лізингових платежів.
Пунктом 13.5. договору передбачено, що будь-які зміни, доповнення, акти, погодженості, додаткові угоди та додатки до даного договору вважаються дійсними (набирають чинності та/або стають його невід'ємною частиною) за умови, якщо вони зроблені у письмовій формі та підписані повноважним представниками сторін, що передбачені даним договором.
Відповідно до специфікації до договору, в лізинг передаються 2 туристичних автобуси «NeoLAZ»для міжнародних перевезень вартістю 999 166,67 грн. кожен.
Згідно з графіком лізингових платежів, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця 60 лізингових платежів протягом липня 2008 року червень 2013 року.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Позивач свої зобов'язання за договором лізингу виконав, придбавши у власність 2 автобуси «NeoLAZ»5208 та передавши їх відповідачеві, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 25 червня 2008 року.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з п. 4.1.3. договору, лізингоодержувач зобов'язується своєчасно у відповідності з графіком лізингових платежів сплачувати лізингові платежі.
Позивач у позовній заяві зазначив, що перші платежі були здійснені відповідачем вчасно, однак з січня 2010 року по серпень 2010 року відповідач частково сплачував платежі з простроченнями та не в повному обсязі, а з вересня 2010 року взагалі припинив здійснювати будь-які платежі.
Відповідач користувався переданими йому транспортними засобами до 04.01.2011 року, що підтверджується актами приймання-передачі №1/02 та №1/01 від 04.01.2011 року щодо повернення транспортних засобів позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором лізингу з січня 2010 року по січень 2011 року у розмірі 305 479,86 грн.
Однак, 04.01.2011 року між сторонами підписано угоду про розірвання договору фінансового лізингу №0501/08-ФЛ від 03.06.2008 року, відповідно до умов якої лізингодавець та лізингоодержувач у зв'язку з невиконанням в повній мірі умов договору фінансового лізингу прийшли до згоди розірвати договір фінансового лізингу №0501/08-ФЛ від 03.06.2008 року.
Відповідно до п. 2 вказаної угоди, з моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками.
Згідно з п. 3 угоди, зобов'язання, припинені даною угодою, виконання яких сторонами вже почалося, повинні бути виконані в наступному порядку: лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю заборгованість у сумі 180 000,00 грн. впродовж 6 місяців, починаючи з липня 2011 року та повернути предмет фінансового лізингу до лізингодавця.
Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п. 5 угоди).
Відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов'язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю. Укласти договір про припинення зобов'язання сторони можуть як до початку виконання зобов'язання, так і в процесі його виконання. Предметом домовленості може бути будь-яка діяльність сторін, зокрема передача відступного, прощення боргу тощо.
Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.
Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.
Тобто, можна дійти до висновку, що за погодженням сторін зобов'язання за договором були припинені, зокрема зобов'язання щодо сплати лізингових платежів. Виникло нове зобов'язання щодо сплати позивачеві 180 000,00 грн.
Однак, позивач у своїй позовній заяві просить стягнути кошти саме за тим зобов'язанням, яке було припинено, відповідно у господарського суду немає правових підстав для його задоволення.
Також позивач неправомірно нараховував штрафні санкції на суму заборгованості, а також просив стягнути з відповідача інфляційні втрати та три відсотки річних з простроченої суми, якої уже фактично немає, адже вона замінена новим зобов'язанням.
Крім того, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Отже, враховуючи вищевикладене, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
З вищевикладених підстав, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про розстрочку сплати боргу у розмірі 180 000,00 грн., адже ці 180 000,00 грн. є предметом іншого зобов'язання і випливають з інших правовідносин, ніж ті, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.
Також господарський суд не може задовольнити заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки, адже нарахування таких штрафних санкцій суд уже визнав неправомірним.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання рішення 06.09.2012 р.