36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.07.2012 р. Справа №18/678/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД", вул.Чкалова, 20/4, м.Миколаїв, 54017
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Козельщинський райавтодор", вул.Куйбишева,22а, м.Полтава, ,36000
про стягнення 109325,17грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Шамрай В.Я. дор. від 01.09.11 р.
від відповідача: Ємець О.О. дор.№ 01-13/218 від 10.04.12 р.
У судовому засіданні 26.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної у судовому засіданні 19.07.2012р.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №21/07 від 21.07.2011р. у розмірі 109325,17грн., у т.ч. 98999,90грн. - сума основного боргу, 1807,08грн. - 3% річних, 792,00грн. - інфляційні нарахування та 7726,19грн. - пеня.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд, встановив
Між ТОВ «Новотрейд ЛТД» та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»в особі філії «Козельщинський райавтодор» 21 липня 2011 року був укладений Договір поставки №21/07 на постачання дьогтю дорожнього марки Д-3.
Відповідно до п.п. 1.1 договору №21/07 від 21.07.2011р. позивач зобов"язується здійснювати поставку товару, а відповідач зобов"язується прийняти та оплатити його вартість .
За умовами п. 3.5 договору поставки датою поставки товару вважається дата відвантаження товару покупцем, що підтверджується підписом відповідальної особи покупця у товарній накладній.
В рамках договору №21/07 позивачем було здійснено поставки дьогтю дорожнього марки Д-3 - 30.07.2011р. згідно видаткової накладної НТ-0000014 від 30.07.2011р. було поставлено дьогтю Д-3 в кількості 9 тон на суму 35 999,96грн., 31.07.2011р. згідно видаткової накладної НТ-0000015 від 31.07.2011р. було поставлено дьогтю Д-3 в кількості 10 350 тон на суму 41 399,96грн., 16.08.2011р. згідно видаткової накладної НТ-0000016 від 16.08.2011р. було поставлено дьогтю Д-3 в кількості 5 400 тон на суму 21 599,98грн.
Позивачем відповідачу за договором поставки №21/07 від 21.07.2011р., здійснено поставку товарів, на суму 98 999,90грн.
Відповідно до п.6.1 договору поставки №21/07 від 21.07.2011р. термін оплати за поставлену за договором кожну партію товару складає 14 календарних днів з моменту постачання товару.
Відповідач свої зобов"язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.
Таким чином, станом на 09 квітня 2012р. заборгованість відповідача за отриманий товар складає 98 999,90грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так сума інфляційних нарахувань становить 792,00грн., сума №% річних - 1807,08грн.
Крім того, згідно п. 8.3 договору поставки № 21/07 від 21.07.2011р. за прострочення терміну оплати, вказаного в п.6.1 Договору для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, діючої у період прострочення платежу. Так, нарахована сума пені становить - 7 726,19грн.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача становить 109325,17грн., у т.ч. 98999,90грн. - сума основного боргу, 1807,08грн. - 3% річних, 792,00грн. - інфляційні нарахування та 7726,19грн. - пеня.
Посилання відповідача у відзиві на позов, що договір був укладений філією "Козельщинський райавтодор" та на те, що видаткові накладні не можуть бути належними доказами у справі спростовується наступним.
Договір поставки № 21/07 від 21.07.2011р. було укладено начальником філії «Козельщинський райавтодор»Касам 1.1, на підставі доручення № 01-15/512а від 25.07.2011 р., яке було видано ДП «Полтавський облавтодор» за підписами директора та головного бухгалтера.
Згідно п. 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., дана Інструкція поширюється на підприємства, установи, організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи. Згідно п. 5 Інструкції довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками, та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.
Відповідно до ч. З ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами
Згідно ч. З ст. 92 ЦК України, у відносинах з третіми особами обмеження повноважень не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
За загальним правилом, установленим ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 35 ГПК України. Проте це загальне правило діє, якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка про перерозподіл обов'язків доказування. В даному випадку згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України обов'язок доказування того, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження, покладається на ДП «Полтавський облавтодор».
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Тобто факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань відповідно до договорів або правочинів укладених цим суб'єктом з іншими суб'єктами господарювання повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Такими документами, зокрема, є накладні, податкові накладні, інші відповідні документи. Разом з тим, первинним документом в розумінні змісту ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є і довіреність на отримання матеріальних цінностей, видана на виконання положень Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996. В довіреності на отримання цінностей зазначена посада особи, якій довірено отримання дьогтю від позивача майстер підсобного господарства Цирулік О.І. Отже, твердження відповідача про те, що неможливо ідентифікувати особу, яка отримала цінності є безпідставними.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані представниками сторін докази, заслухавши їх пояснення, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський автодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул.Куйбишева,22а, м.Полтава, 36024, код 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (вул.Чкалова,20/4, м.Миколаїв, 54017 , код ЄДРПОУ 34889044) заборгованість у розмірі 109325,17грн., у т.ч. 98999,90грн. - сума основного боргу, 1807,08грн. - 3% річних, 792,00грн. - інфляційних нарахувань та 7726,19грн. - пені та 2186,50грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Кльопов І.Г.
Повний текст рішення складено: 30.07.2012р.