ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/9397-2012 04.09.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»
до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»
про зобов'язання банку включити до складу кредиторів юридичну особу
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Горобчишин І.О.
від відповідача Рубцов О.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»про:
- поновлення строку на подачу заяви про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»м. Києва (ідентифікаційний код 31752439) до складу кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»м. Києва (ідентифікаційний код 2650464), згідно з Реєстром вимог кредиторів цього банку;
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»м. Києва включити Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд»м. Києва до складу кредиторів вказаного банку, згідно з Реєстром вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2012р. порушено провадження у справі.
Представником позивача 28.08.2012р. через відділ діловодства суду надано пояснення та документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
Представником відповідача в судовому засіданні 30.08.2012р. надано відзив на позов.
В судовому засіданні 30.08.2012р. судом було оголошено перерву на 04.09.2012р.
В судовому засіданні 04.09.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.01.2012 року № 30 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»з 31.01.2012 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» (Відповідач).
З 31.01.2012 року припинено повноваження тимчасового адміністратора, правління (ради директорів), ради і загальних зборів Відповідача, ліквідатором призначено Куно Євгенія Геннадійовича.
Згідно ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до ліквідатора Відповідача перейшли всі відповідні повноваження.
Інформація вищевказаного змісту була опублікована в газеті «Голос України»№ 20 (5270) від 02 лютого 2012 року, і зі змісту оголошення слідує, що вимоги кредиторів приймаються протягом 1 (одного) місяця з 02.02.2012 року по 02.03.2012 року за адресою: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45/2.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.04.2012 по справі № 5011-46/2780-2012 підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації Відповідача з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність»та підтверджено кандидатуру ліквідатора Відповідача Куно Євгенія Геннадійовича.
Питання організаційних і правових засад створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону ліквідація банку -це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону. Ліквідатор -це юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів, а кредитор банку -юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Повноваження щодо задоволення/заявлення заперечень вимог кредиторів, відповідно до норм статті 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність», належать до ліквідатора банку.
Згідно пункту 16.6 Постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами /учасниками банку в судовому порядку.
Між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд»(Позивач) було укладено Договір № 08/26 банківського рахунку № 26004301010026 без дати за 2007 рік (Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Відповідач відкрив для Позивача рахунок №26004301010026 та в період дії Договору надавав Позивачу послуги з розрахунково-касового обслуговування при проведенні останнім господарської діяльності.
Згідно з випискою по рахунку від 16.02.2012 року, залишок коштів Позивача на відкритому Відповідачем згідно з Договором рахунку на кінець 30.01.2012 року складає 109 750,57 грн.
Листом від 14.06.2012р. вих. №14 (направленим 14.06.2012р. рекомендованою поштою, отриманим Відповідачем 18.06.2012р.) Позивач звернувся до Відповідача з запитом щодо включення його до Реєстру кредиторів Відповідача на суму 109 750,57 грн. згідно з Договором № 08/26 банківського рахунку № 26004301010026.
Листом від 04.07.2012 року вих. № 01/865, Відповідач, з посиланням на ст. 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та п. 9.2 глави 9 Постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», відмовив Позивачу у визнання його кредитором в зв'язку зі порушенням (пропущенням) строків звернення з заявою.
В поданому позові Позивач просить суд поновити строк на подачу заяви про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»м. Києва (ідентифікаційний код 31752439) до складу кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»м. Києва (ідентифікаційний код 2650464), згідно з Реєстром вимог кредиторів цього банку та зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»м. Києва включити Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» м. Києва до складу кредиторів вказаного банку, згідно з Реєстром вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця».
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно зі ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ст. 112 ЦК України).
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(тут і надалі -Закон), банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ст. 89 Закону, ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті «Урядовий кур'єр»чи «Голос України»за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Відповідно до ст. 93 Закону, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Згідно пункту 16.6 Постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами /учасниками банку в судовому порядку.
Звернувшись до суду з даним позовом Позивач посилається на те, що лише на даний час дізнався про наявність оголошення в газеті «Голос України»від 02 лютого 2012 року про відкликання банківської ліцензії Відповідача та ініціювання процедури ліквідації цього банку, і раніше стосовно цього оголошення Позивач знати не міг, оскільки в 2012 році не здійснював виписку газети «Голос України», і тому просить суд поновити строк на подачу заяви про включення його до складу кредиторів Відповідача та зобов'язати Відповідача включити Позивача до складу своїх кредиторів згідно з Реєстром вимог кредиторів Відповідача.
Разом з тим, суд не погоджується з такими твердженнями Позивача, оскільки ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність»прямо передбачено опублікування ліквідатором відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті «Урядовий кур'єр» чи «Голос України»і надається право кредиторам протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
При цьому, ст. 93 Закону прямо передбачає, що ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Враховуючи вищенаведене, суд не вважає обґрунтованими посилання Позивача на необізнаність з оголошенням від 02 лютого 2012 року про відкликання банківської ліцензії Відповідача та ініціювання процедури ліквідації цього банку в газеті «Голос України», оскільки Законом України «Про банки і банківську діяльність»чітко передбачені друковані видання для опублікування ліквідатором відомостей про відкриття ліквідаційної процедури банку - газети «Урядовий кур'єр»чи «Голос України».
А отже Відповідач, враховуючи положення вищенаведеного Закону та знаючи що ним з Відповідачем укладено Договір № 08/26 банківського рахунку № 26004301010026, повинен був врахувати необхідність ознайомлення з газетами «Урядовий кур'єр»чи «Голос України», оскільки відповідно до Закону саме в них публікуються оголошення про відкриття ліквідаційної процедури банків, і не вчинення Позивачем відповідних дій щодо ознайомлення з цими газетами та оголошеннями у цих газетах, і зокрема з оголошенням щодо Відповідача в газеті «Голос України»від 02 лютого 2012 року, суд відносить до суб'єктивних прорахунків Позивача у його господарській діяльної, яки виникли з його необачності, а не з об'єктивних причин..
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Відповідач правомірно листом від 04.07.2012 року вих. № 01/865, з огляду на положення ст. 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та п. 9.2 глави 9 Постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»відмовив Позивачу у визнанні його кредитором в зв'язку з порушенням (пропущенням) строків звернення з заявою, і суд не вбачає підстав для поновлення строку на подачу заяви про включення Позивача до складу кредиторів Відповідача, згідно з Реєстром вимог кредиторів Відповідача, а отже не вбачає підстав і для зобов'язання Відповідача включити Позивача до складу кредиторів Відповідача згідно з його Реєстром вимог кредиторів, і тому в задоволенні позову відмовляє.
Разом з цим, судом також відхиляються посилання Відповідача, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, і зокрема суд зазначає, що відповідачем за даним позовом визначено не посадову особу - ліквідатора банку та не Національний банк України, а публічне акціонерне товариство -юридичну особу - «Банк Столиця», тому склад сторін даного спору не є передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України складом сторін адміністративного спору.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.09.12р.
Суддя І.О.Домнічева