ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-53/7898-2012 03.09.12
03.09.2012Справа № 5011-53/7898-2012
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ»
до відповідача 1: Приватного підприємства «Страхова Компанія «Уніка»
до відповідача 2: Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «АльфаТекс»
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Зданєкіна Миколи Івановича та Діхтярук Лідії Степанівни
про відшкодування збитків 82 579,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Товщик І. А. (представник за довіреністю);
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
3-х осіб: не з'явилися
Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» (позивач) заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Страхова Компанія «Уніка»(відповідач 1) 50000 грн. страхового відшкодування, 1000,00 грн. збитків від інфляції та 3% річних та стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «АльфаТекс»(відповідач 2) майнової шкоди у розмірі 31579,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-53/7898-2012, розгляд справи призначено на 09.07.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні від 09.07.2012 року надав суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 09.07.2012 року надав суду письмові заперечення проти позову та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача 2 через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов та в судовому засіданні 09.07.2012 року заявив усне клопотання про залучення Зданєкіна Миколу Івановича та Діхтярук Лідію Степанівну в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Своє клопотання відповідач 2 обґрунтував тим, що вказані особи є учасника ДТП внаслідок якого було пошкоджено застрахований автомобіль.
Відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Зданєкіна Миколу Івановича та Діхтярук Лідію Степанівну.
Представники сторін в судовому засіданні подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.
У відповідності до частини третьої етапі 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою від 09.07.2012 року продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Зданєкіна Миколу Івановича та Діхтярук Лідію Степанівну та відкладено розгляд справи до 03.09.2012 року.
Позивач в судовому засіданні 03.09.2012 року позовні вимоги підтримав.
Представники відповідачів та третіх осіб, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання 03.09.2012 року не з'явились.
За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
В судовому засіданні 03.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Як свідчать матеріали справи, 18.06.2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КрАЗ, державний номер АС 1648, який належить ПКП «АльфаТекс»(відповідачу 2) та автомобіля Тойота Секвоя, державний номер АМ7711ІІ, який належить на праві власності ТОВ «ОНВІ»(позивачу), внаслідок якої водій автомобіля КрАЗ, не врахувавши дорожню обстановку та не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем позивача, чим завдав значних механічних пошкоджень.
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 16.08.2011 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ПКП «АльфаТекс», який на законних підставах керував автомобілем КрАЗ (державний номер АС 1648).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Тойота Секвоя, державний номер АМ7711ІІ на суму матеріального збитку 71765,22 грн., що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу та Висновком № 247 експертного товарознавчого дослідження від 30.06.2011 року.
Під час проведення відновлювальних ремонтних робіт ТОВ «ВіДі Автострада»було встановлено скриті пошкодження автомобіля. За актом виконаних робіт фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота Секвоя, державний номер АМ7711ІІ склала 81579,90 грн., які позивач сплатив виконавцю відновлювальних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, оскільки внаслідок ДТП завдана шкода позивачу з вини водія автомобіля КрАЗ, державний номер АС 1648, який належить ПКП «АльфаТекс»(відповідача 2), з огляду на вищезазначені норми законодавства на відповідну особу покладається обов'язок щодо відшкодування завданої шкоди.
Як вбачається з обставин спору та не заперечується учасниками провадження, у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»цивільно-правова відповідальність ПКП «АльфаТекс», якому належить автомобіль КрАЗ, державний номер АС 1648, застрахована Приватним акціонерним товариством «СК УНІКА»(відповідачем 1), про що видано Поліс обов'язкового страхування № АА/4264709 від 15.06.2011 року І-го типу.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Як визначено ст.6 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з п.п. 15.1 ст. 15 (в редакції, яка діяла в період чинності страхового Полісу) до І типу відносяться Договори страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Таким чином, враховуючи, що за Полісом обов'язкового страхування № АА/4264709 від 15.06.2011 року І-го типу у відповідача 1 була застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, який належить відповідачу 2 і за участю якого скоєно ДТП, страховка розповсюджується на будь-яких осіб, які експлуатували відповідний транспортний засіб на законних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, водій автомобіля КрАЗ, державний номер АС 1648, який належить ПКП «АльфаТекс», М.І Зданєкін керував відповідним автомобілем в момент скоєння ДТП на законних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правової угоди від 15.06.2011 року № 1506/2011 (надано до матеріалів справи) з метою виконання замовленої роботи (переганяв автомобіль КрАЗ з м. Дрогобича до м. Кременчука). Відповідні обставини також підтверджуються поясненнями ПКП «АльфаТекс», водія М.І Зданєкіна та матеріалами справи Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 3-2046/11 (постанова від 16.08.2011 року).
Як стверджує позивач, 20.06.2011 року страховика (відповідача 1) було повідомлено про настання страхового випадку, про що позивачем була подана заява про дорожньо-транспортну пригоду на ім'я відповідача та прикладені всі необхідні документи (про отримання відповідної заяви свідчить відмітка за підписом М.А.Ліщинського), факт тримання відповідачем 1 не заперечується.
В подальшому, позивачем повторно направлено на адресу ПрАТ «СК УНІКА»заяву № 156 від 28.11.2011 року про виплату страхового відшкодування, яка отримана страховиком 05.12.2011 року, про що є відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно із ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про визнання майнових вимог заявника або відмовити йому в їх задоволенні не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення принаймні до 05.03.2012 року. Проте, як стверджує позивач, на момент звернення до суду будь-якого рішення відповідач не прийняв, виплату не здійснив та затримує виплату страхового відшкодування без пояснення причин.
В ході розгляду спору відповідач 1 надав суду відзив, в якому проти позову заперечував посилаючись на ненадання страхувальником (ПКП «АльфаТекс») документів та доказів щодо законного керування водієм Зданєкіним М.І. спірним транспортним засобом.
Однак, відповідні обставини, на думку суду, не можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування потерпілому на покриття шкоди спричиненої ДТП за участю (з вини) застрахованого транспортного засобу (за І типом страховки). Всі з документи в підтвердження законного керування водієм Зданєкіним М.І. спірним транспортним засобом, які можуть бути в наявності у потерпілого, такі як довідка ДТП та постанова суду, в яких відображені події ДТП, були надані позивачем відповідачу 1. Виплата страхового відшкодування по цивільно-правовій відповідальності власників наземних транспортних засобів потерпілому не може ставитись в залежність від надання повного пакету документів, які має надавати страхувальник, і в потерпілого такі не повинні бути в наявності. Крім того, при оформленні ДТП, працівниками ДАІ МВС України не встановлена наявність вказаних порушень, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Також, суд не приймає посилання відповідача 1 на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що водій Зданєкін М.І. не перебував у трудових відносинах із страхувальником (ПКП «АльфаТекс»).
Згідно з п.п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла в період чинності страхового Полісу) до І типу відносяться Договори страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Серед іншого, ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначає орієнтовний перелік правових підстав (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо).
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Також згідно ст. 22 п. 22.1. цього Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, Законом покладається обов'язок страховика по відшкодуванню шкоди третім особам у межах обумовлених сум страхового відшкодування. Оскільки, водій експлуатував транспортний засіб на правовій підставі, на завдану ним шкоду поширюється дія Полісу.
Як вбачається з умов укладеного договору обов'язкового страхування № АА/4264709 від 15.06.2011 року ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду позивачу складає 50 000 грн. (розмір франшизи за умовами договору складає 0 грн.).
Таким чином, відповідач 1 має виплатити позивачу страхове відшкодування завданої водієм автомобіля КрАЗ, державний номер АС 1648 М.І Зданєкіним майнової шкоди в межах лімітів відповідальності страховика, а саме, в сумі 50000 грн.
Як передбачено ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Таким чином, з огляду на норми відповідних ст.ст.525, 526, 612 Цивільного кодексу України про необхідність виконання цивільного зобов'язання та норми ст. 625 Цивільного кодексу України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 3% річних в сумі 748 грн. (за 182 дні прострочення виплати страхового відшкодування) та про стягнення з відповідача 1 інфляційних збитків в сумі 250 грн. (за період прострочення виплати страхового відшкодування січень-червень 2012 року) підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 1194 Цивільного кодексу України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути решту майнової шкоди в сумі 31579,90 грн., не покриту лімітом страхової відповідальності з відповідача 2 - ПКП «АльфаТекс».
Відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться за даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 Цивільного кодексу України).
Виходячи з того, що особою, винною в скоєнні ДТП є водій Зданєкін М.І., який володів транспортним засобом, що належить ПКП «ВКП «Альфа-Текс»на відповідній правовій підставі, однак не перебував у трудових відносинах з ПКП «ВКП «Альфа-Текс», позовні вимоги до відповідача 2 безпідставні і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги щодо відповідача 1 підлягають частковому задоволенню в сумі 50000 грн. страхового відшкодування, 748 грн. 3% річних та 250 грн. інфляційних, в решті (2 грн. штрафних санкцій) позов задоволенню не підлягає. Позовні вимоги щодо відповідача 2 не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1 пропорційно розміру задоволених щодо нього позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Уніка»задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Уніка»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ»(10025, м. Житомир, вул. Корольова, 150-а, код 24705171) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. страхового відшкодування, 748 (сімсот сорок вісім) грн. 3% річних, 250 (двісті п'ятдесят) грн. інфляційних втрат та 1020,20 (одна тисяча двадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову -відмовити.
4. В задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «АльфаТекс»відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання: 07.09.2012
Суддя Грєхова О.А.