ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-72/8596-2012 04.09.12
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Новітні технології"
про стягнення 25 506,40 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Відкрите акціонерне товариство "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Новітні технології" (далі-відповідач) про стягнення 25 506,40 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 23/05/09 від травня 2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
31.07.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення, в яких зазначив, що термін укладення договору в даному випадку не є істотною умовою договору, а тому відсутність чіткого погодження сторонами календарної дати підписання вказаних документів не спричиняє правового наслідку у вигляді неукладеності договору. Закони України не містять імперативних вимог щодо порядку зазначення дати укладення договору і не передбачають жодних правових наслідків у разі зазначення сторонами лише місяця і року укладення договору.
У процесі провадження у справі представник позивача подав клопотання про віднесення послуг адвоката до судових витрат та просив стягнути їх із відповідача на користь позивача.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
У дане судове засідання представники сторін не з'явилися.
Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресу: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, проте конверти до суду повернулись, з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 04.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
У травні 2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Новітні технології" укладено договір № 23/05/09 про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів, умовами якого передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач надає відповідачу послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на всіх будівельних об'єктах відповідача, а відповідач приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.4. договору по закінченню місяця, в якому було надано послуги устаткування, сторонами складається акт приймання-передачі виконаних робіт на підставі змінних рапортів позивача.
Згідно п. 3.3. договору вартість послуг, наданих позивачем за цим договором, сплачується відповідачем щомісячно у безготівковому порядку на банківський рахунок позивача, на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт підписаного відповідачем у відповідності із рахунками останнього, виставленими відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт.
Пунктом 3.4. договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 20 банківських діб з моменту підписання відповідачем акту виконаних робіт за звітний місяць.
Відповідно до п.6.3. договору у разі прострочення сплати послуг позивача відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, у разі виконання замовником будівництва зобов'язань по фінансуванню.
Згідно з п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Судом встановлено, що позивачем було надано послуг відповідачеві на загальну суму 19 092,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. та вересень 2009 р., однак відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 19 092,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №23/05/09 про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25 506,40 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору договір №23/05/09 про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору надав послуг на загальну суму 19 092,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. та вересень 2009 р. (копії в матеріалах справи).
Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахунків не провів, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 19 092,00 грн.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 23/05/09 про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України
Матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість відповідача у розмірі 19 092,00 грн., а позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 25 506,40 грн., а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення заборгованості у розмірі 19 092,00 грн., яка підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Оскільки позивач надав суду укладений між позивачем та адвокатом договір №01-06/12 на надання правової допомоги в суді першої інстанції від 25.06.2012 р., належним чином засвідчену довіреність №5 від 20.11.2010 р. на Мольченка В.Г. та платіжне доручення № 81 від 27.07.2012 р., суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 2 994,07 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Новітні технології" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 42-А, код ЄДРПОУ - 33829576) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ -04012922) 19 092 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто дві) грн. 00 коп. - заборгованості, 2 994 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 07 коп. витрат на послуги адвоката та 1 204 (одну тисячу двісті чотири) грн. 74 коп. судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 06.09.2012 р.
Суддя Бондарчук В.В.