83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.08.12 р. Справа № 5006/13/66/2012
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управление качеством работ стройматериал"м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
про: стягнення 68176грн. 17коп.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управление качеством работ стройматериал" м. Донецьк (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк (далі -відповідач) про стягнення 68176грн. 17коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 67050грн.67коп., 3% річних у сумі 992грн.00коп. та інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого за договором поставки № 58/1/01 від 24.01.2011р. товару.
16.08.2012р. позивач через канцелярію суду надав заяву, якою керуючись передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп. та зменшує заявлену суму 3% річних до 589грн.67коп., надавши остаточний розрахунок цих вимог, сума основного боргу залишилась незмінною та складає 67050грн.67коп. Суд приймає до розгляду вказану заяву.
Справа слуханням відкладалася, у зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою надання йому права на захист, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР від 19.07.2012р. за електронним запитом 14305536, з якого вбачається, що місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців". Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Обізнаність відповідача про наявність в провадженні господарського суду спору за його участю підтверджується повідомленням про отримання ухвали суду особисто підприємцем.
Суд відзначає, що відсутність належним чином повідомленого відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки.
Суд вважає за можливе розглянути спір, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
24.01.2011р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 58/1/01, згідно із яким постачальник зобов'язується в установлені строки передавати в власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору асортимент та кількісні характеристики товару визначаються сторонами в відповідній накладній або специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.
У відповідності із п. 4.4 договору товар поставляється протягом 15 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється на умовах 100% передоплати, на інших умовах, передбачених в специфікаціях, доповненнях, накладних, узгоджених обома сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із п. 10.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та дії до 31.12.2011р. Зі спливом зазначеного строку даний договір може бути пролонгований, при умові, якщо жодна із сторін не виразить у письмові формі вимог про розірвання даного договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що виставив відповідачу рахунок НОМЕР_2 від 03.02.2011р. на суму 67050грн.07коп. для оплати товару - катанка 6,5, кількістю 9т, який в подальшому 07.02.2011р. був поставлений позивачем за видатковою накладною № 91.
Однак позивач зазначає, що отримавши товар, відповідач свої зобов'язання щодо його оплати взагалі не виконав, внаслідок чого товар на суму 67050грн.07коп. залишився неоплаченим.
Вимогою-претензією № 18-04-01/12 від 18.04.2012р. позивач просив відповідача перерахувати суму боргу в розмірі 67050грн.07коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 67050грн.07коп., 3% річних у сумі 589грн.67коп. та інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп., підставою позову є неналежне виконання умов договору № 58/1/01 від 24.01.2011р. щодо своєчасної та повної оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 91 від 07.02.2011р.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 58/1/01 від 24.01.2011р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його вартість.
Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Факт поставки відповідачу товару загальною вартістю 67050грн.07коп. підтверджується видатковою накладною № 91 від 07.02.2011р.
Суд вважає, що поставка товару за видатковою накладною № 91 від 07.02.2011р. здійснена саме за договором № 58/1/01 від 24.01.2011р, оскільки як і передбачено п. 1.2 договору накладна № 91 від 07.02.2011р. визначає найменування товару, його асортимент та кількісні характеристики, за твердженнями позивача крім договору № 58/1/01 від 24.01.2011р. ніяких домовленостей між сторонами досягнуто не було.
Факт отримання товару за вказаною накладною відповідачем підтверджується особистим підписом фізичної особи - підприємця та відбитком печатки останнього в графі „Отримав", чим відповідач надав свою згоду на отримання саме цього товару, в кількості та по ціні, вказаним у накладній.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 58/1/01 від 24.01.2011р.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони у п. 5.2 договору № 58/1/01 від 24.01.2011р. погодили проведення 100% попередньої оплати товару, якщо інші умови оплати не передбачені в специфікаціях, доповненнях, накладних, узгоджених сторонами, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 11.2 договору сторони погодили, що всі додатки та доповнення до даного договору являються його невід'ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому виді та підписані уповноваженими особами стороні, що домовляються.
В матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами будь-яких інших домовленостей щодо строків оплати, оформлені у спосіб, передбачений п. 11.2 договору, що свідчить про те, що сторони не передбачили іншого порядку оплати, ніж встановленого п. 5.2. договору.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару була здійснена позивачем до здійснення відповідачем попередньої оплати за нього.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 538 вказаного Кодексу якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, позивач, який не одержав від відповідача належну за договором попередню оплату, набув право вимагати від нього оплати фактично переданого товару.
Договором між сторонами строк оплати товару, переданого до здійснення попередньої оплати за нього, сторонами не погоджений. Чинним законодавством такий строк не встановлений.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 530 Цивільного кодексу України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред'явлена вимога.
Рахунок на оплату НОМЕР_2 від 03.02.2011р. не розглядається судом як вимога в порядку ст.. 530 Цивільного кодексу України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його направлення/вручення відповідачу.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 20.04.2012р. була направлена відповідачу вимога-претензія, яка підпадає під поняття вимоги, встановленого ст. 530 ЦК України, оскільки містить пряме посилання на спірний договір, спірну видаткову накладну та вартість відвантаженого за цією накладною товару в розмірі 67050грн.07коп.
Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії.
Оскільки претензія була надіслана позивачем 20.04.2012р., про що свідчать наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія поштової квитанції, з урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (Місцевої - Д+2) відповідач повинен був отримати претензію в період з 20.04.2012р. по 22.04.2012р.
Виходячи з викладеного, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 23.04.2012р. по 29.04.2012р. включно, а вже з 30.04.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого товару.
Докази оплати коштів у розмірі 67050грн.07коп. матеріали справи не містять, в результаті чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач у позові просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 589грн.67коп., нараховані за період з 30.04.2012р. по 25.08.2012р. та інфляційних витрати у сумі 134грн.10коп.
Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши остаточний арифметичних розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних, наданий 16.08.2012р. через канцелярію суду, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", зазначає, що позивачем вірно обраний момент виникнення права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання, заявлена позивачем 3% річних у розмірі 589грн.67коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 589грн.67коп.
16.08.2012р. позивач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження по справі в частині заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині. Повноваження представника позивача на вчинення даної процесуальної дії перевірені судом, підстав, за яким суд не приймає відмови заявника від вказаних вимог, не вбачається.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп. та відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управление качеством работ стройматериал"м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк задовольнити в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 67050грн.67коп. та 3% річних у сумі 589грн.67коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управление качеством работ стройматериал" (юридична адреса: 83015, м. Донецьк, вул 50-річчя СРСР, будинок 158 «А», офіс 36, код ЄДРПОУ 35655714) суму основного боргу в розмірі 67050грн.07коп., 3% річних у розмірі 589грн.67коп., у відшкодування витрати по сплаті судового збору в розмірі 1596грн.83коп.
Припинити провадження в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 134грн.10коп. у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.
У судовому засіданні 22.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2012р.
Суддя Макарова Ю.В.