"06" вересня 2012 р. Справа № 8/17-4815-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.
судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р.
у справі господарського суду№8/17-4815-2011 Одеської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп"
додержавного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 80 819,76грн. пр. Чаплюк Н.М. -дов. б/н від 03.09.12р. не з'явився
У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" про стягнення з відповідача на користь позивача 86 865,81грн. заборгованості, з яких 72 433,30грн. основного боргу, 5 070,33грн. штрафу, 5 675,92грн. пені, 1 563,03грн. 3% річних, 2 123,23грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги було вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 14.06.2010р. №1406.1 в частині своєчасної оплати товару, та положення ст.ст.625, 1087 ЦК України, ст.ст.22, 175, 193, 230, 231, 265 ГК України.
В процесі розгляду справи по суті у суді першої інстанції позивач декілька разів змінював розмір вимог, зазначаючи про проведення часткового погашення заборгованості, внаслідок чого основний борг зменшився до 66 033,30грн., та уточнення суми пені, яка склала 6 029,87грн., суми штрафу -5 070,33грн., інфляційні втрати -2 123,23грн., 3% річних -1 563,03грн.
Відповідачем в ході розгляду справи по суті у місцевому суді було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 100,00грн. у порядку ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, з огляду на складне фінансове становище підприємства.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) у задоволенні клопотання ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" про зменшення розміру штрафних санкцій відмовлено, позов ТОВ "АВ метал груп" (з урахуванням уточнень позовних вимог) до ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" про стягнення 80 819,76грн. задоволено частково, стягнуто з ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" на користь ТОВ "АВ метал груп" 61 033,30грн. основного боргу, 5 070,33грн. штрафу, 6 029,87грн. пені, 1 563,03грн. 3% річних, 2 123,23грн. інфляційних втрат та 1 516,40грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.
Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовано тим, що ТОВ "АВ метал груп" виконано належним чином взяті на себе обов'язки і поставлено товар, а ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" одержало товар, однак в порушення приписів ст.ст.525, 526, 610, 629, 692, 712 ЦК України, ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України сплатило лише 40 876,60грн. його вартості до подачі позовної заяви та 11 400,00грн. - після порушення провадження у справі, а відмовляючи у задоволені клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суди посилались на те, що всупереч змісту ст.33 ГПК України заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, наявність яких могла б спричинити зменшення штрафу та пені, в т.ч. скрутного матеріального становища.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати в частині стягнення 756,27грн. інфляційних втрат і 6 029,87грн. пені та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в скасованій частині, або у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "АВ метал груп" (Постачальник) та ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" (Покупець) укладено договір поставки №1406.1 (Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та в строки, передбачені Договором, передати чорний металопрокат у власність Покупця, асортимент, кількість та вартість якого вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у Договорі.
Пунктом 2.1 вказаного Договору сторони передбачили, що постачальник поставляє товар окремими партіями.
Відповідно до п.2.2 Договору приймання партії товару по кількості та якості здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленій згідно вимог діючого законодавства України: по кількості - згідно накладної; по якості - відповідно до супровідних документів, які засвідчують якість товару
Згідно із п.п.3.1-3.3 Договору всі розрахунки за Договором відбуваються виключно в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п.10.1 Договору Договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.2011р.
В специфікації від 16.12.2010р. №1 до Договору сторонами узгоджено найменування, кількість, вартість, терміни поставки та оплати товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ "АВ метал груп" поставило товар ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" на загальну суму 133 512,40грн.
ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" частково сплатило вартість отриманого товару на суму 40 876,60грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку ТОВ "АВ метал груп".
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ "АВ метал груп" належно виконало свої зобов'язання за договором поставки: поставило товар на суму 133 512,40грн., що підтверджується належними накладними, а ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" його прийняло, проте в порушення п.3.3 Договору та специфікації до нього не виконало свої зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі.
Враховуючи те, що ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" сплатило 40 876,60грн. до подачі позовної заяви та 11 400,00грн. - в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, що підтверджується виписками з рахунків позивача, платіжними дорученнями, актами звірки взаєморозрахунків, суди правомірно та без порушень норм матеріального права, задовольнили уточнену позовну вимогу ТОВ "АВ метал груп" про стягнення ДП МОУ "Одеський завод будівельних матеріалів" основного боргу в сумі 61 033,30грн., з посиланням на приписи ст.ст.525, 526, 610, 629, 692, 712 ЦК України, ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.
Щодо посилань скаржника в касаційній скарзі на неправомірність стягнення штрафних санкцій та порушення норм ст.ст.232, 233 Господарського кодексу України, ст.83 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що такі посилання були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та судами встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 5 070,33грн. штрафу та 6 029,87грн. пені відповідають вимогам чинного законодавства, а саме ч.1 ст.216, ч.2 ст.217, ст.ст.218, 230, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, п.1 ст.624, ч.ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, а тому правомірно були задоволені.
Щодо посилань помилковості нарахування пені, невідповідності накладних за якими був здійснений розрахунок, то вони були відхилені судами, оскільки описка була лише в номері накладній, що ніяким чином не вплинуло на розрахунок.
Посилання скаржника на порушення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визнані судами, як такі, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем нараховано пеню саме за 6 місяців.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а тому суди дослідивши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, здійснені ТОВ "АВ метал груп", дійшли обґрунтованого висновку, що позов в частині 1 563,03грн. 3% річних та 2 123,23грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. у справі №8/17-4815-2011 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
Т. Костенко