"05" вересня 2012 р. Справа № 5004/775/12
за позовом Прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне агентство України з управління державними та корпоративними правами та майном, м.Київ
до відповідачів: - Закритого акціонерного товариства "Салют", с.Світязь Шацького району
- Світязької сільської ради, с.Світязь Шацького району
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", м.Луцьк
про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету, державної реєстрації свідоцтв про право власності, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння
суддя Бондарєв С.В.
від позивача: Ткачук Д.І., довіреність № 361 від 06.10.2011р.
від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне агентство України з управління державними та корпоративними правами та майном: Синенко І.В., довіреність № 20/1-2-38 від 09.11.2011р.
від відповідачів: - ЗАТ "Салют" - Пащук В.С., довіреність № 31 від 04.07.2012р.,
Слабенко С.І., довіреність №32 від 04.07.2012р.
Деркач Д.В., довіреність №37/2 від 04.07.2012р.
- Світязька сільська рада - н/з.
від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації": н/з.
В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Остапчук С.О.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор м.Нововолинська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне агентство України з управління державними та корпоративними правами та майном, звернувся до суду з позовом до відповідачів: Закритого акціонерного товариства "Салют", Світязької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", в якому просить:
1. Поновити строки позовної давності та прийняти до розгляду позовну заяву прокурора міста Нововолинська.
2. В порядку забезпечення позову накласти арешт на спірне майно.
3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області № 81 від 30.11.2001 щодо оформлення права власності за ВАТ «Нотекс»на об'єкти нерухомого майна дитячого табору «Салют».
4. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області № 111 від 15 листопада 2002 року «Про оформлення права власності на будівлі оздоровчого табору «Салют».
5. Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію свідоцтв про право власності серії АБ за № 27614 від 16.12.002, серії АБ за № 27615 від 16.12.2002, серії АБ за № 27616 від 16.12.2002, серії АБ за № 27612 від 16.12.2002 на об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № З «М-1», будинок збірний "П-1", котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня «3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область з виключенням відповідних записів з реєстру прав власності на нерухоме майно.
6. Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № З «М-1», будинок збірний «П-1», котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня «3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область.
7. Витребувати майно з чужого незаконного володіння та зобов'язати ЗAT «Салют»повернути державі в особі Фонду державного майна України об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № З «М-1», будинок збірний «П-1», котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня «3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.09.2012р. на 14 год. 30 хв.
Відповідач - Світязька сільська рада - в судове засідання не з'явився, в клопотанні від 04.09.2012р. №478/19/2-12 просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду справи.
Вимоги ухвали господарського суду від 29.08.2012р. щодо надання додаткових письмових пояснень, первинних доказів по справі сторонами виконано частково.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що в ході перевірки законності відчуження майна дитячого табору "Салют" встановлено порушення вимог чинного законодавства оскільки у ВАТ "Нотекс" були відсутні правові підстави для розпорядження майном дитячого табору "Салют". Так, дитячий табір "Салют" побудовано згідно наказу Мінвуглепрому УРСР №480 від 30.12.1977р. та прийнято в експлуатацію ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика" 29.12.1982р. Земельна ділянка, для обслуговування території дитячого табору, надана ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика " рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22.09.1970р. №364. ДП " Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика " перебувало у складі Українського промислового об'єднання по виробництву бавовняної продукції Міністерства легкої промисловості УРСР і перебувало у державній власності.
Указом Президента України від 15.06.1993р. №210 "Про корпоратизацію підприємств" був визначений порядок корпоратизації підприємств державної форми власності.
Відповідно до п. 2 вищевказаного Указу, засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Мінітрів України органи та обласні державні адміністрації.
В 1994р. розпочався процес корпоратизації ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика" і наказом державного комітету з легкої та текстильної промисловості від 18.03.1994р. №56 ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика" перетворено у ВАТ " Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика "Нотекс" (далі ВАТ "Нотекс").
Згідно переліку майна, переданого РВ ФДМУ по Волинській області ВАТ "Нотекс", нерухоме майно дитячого табору "Салют", яке знаходиться за адресою: Шацький район, с.Світязь, не передавалось, тобто не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Нотекс", не передавалось на баланс, а тому останній не був власником і не мав права розпоряджатись майном дитячого табору "Салют".
Оскільки спірне майно дитячого табору "Салют" не перебувало у власності ВАТ "Нотекс", воно неправомірно було передано до статутного фонду ЗАТ "Салют", а тому і рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради про оформлення права власності слід визнати недійсними. Належним позивачем по справі, на думку прокурора, є Фонд Державного майна України, який здійснює повноваження власника державного майна.
Відповідач - ЗАТ "Салют" - у відзиві на позов від 10.07.2012р., у додаткових поясненнях представників, в судовому засіданні позов заперечив.
В клопотанні від 29.08.2012р. представник відповідача зазначив, з посиланням на те, що перетворення ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика" у ВАТ "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика "Нотекс" відбувалось у процесі корпоратизації, засновником ВАТ "Нотекс" був Державний комітет України з легкої та текстильної промисловості (правонаступником засновника, в подальшому, стало - Міністерство промислової політики). Вказав, що Фонд державного майна України не є правонаступником ДП " Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика "Нотекс", а відтак не може бути позивачем у зазначеній господарській справі. В судовому засіданні представники ЗАТ "Салют" підтримали викладене та просять залишити позов без розгляду.
Крім того, в судовому засіданні, в клопотанні від 03.09.2012р. представник ЗАТ "Салют" - Слабенко С.І. зазначив, що господарським судом непідвідомчі спори про скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Визнання нечинним та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно може здійснюватись лише в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується питання щодо невідповідності чинному законодавству правового акта індивідуальної дії виданого суб'єктом владних повноважень, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ може бути виключно предметом адміністративного позову. Тому просить припинити провадження у справі.
В клопотаннях від 06.07.2012р. №20/1-2-200, від 10.07.2012р., в судовому засіданні представник Державного агентства України з управління державними та корпоративними правами та майном зазначив, що прокурором неправильно визначено позивачем - Фонд державного майна України, оскільки відповідному органу приватизації - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області було передано для приватизації (продажу) лише акції ВАТ "Нотекс", при цьому до майна, яке не увійшло до статутного капіталу корпоратизованого ВАТ ні Регіональне відділення ФДМУ по Волинській області , ні Фонд державного майна України не мають відношення.
ВАТ "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика "Нотекс" створено в результаті корпоратизації ДП "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика" наказом Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості від 18.03.1994р. №56. Тобто засновником, який формував статутний капітал відповідного ВАТ був комітет, а не державний орган приватизації.
Спір стосується конкретного майна - піонерського табору "Салют", яке має індивідуально визначені ознаки і яке ніколи не перебувало (не передавалось) у сфері управління державних органів приватизації.
Представники позивача та Державного агентства України з управління державними та корпоративними правами та майном в судовому засіданні в судовому засіданні зазначили, що будь-яких інших доказів по справі надати не можуть через їх відсутність.
В судовому засіданні представник позивача - Фонду державного майна України - вказав, що на думку фонду позов прокурор мав подати в інтересах Державного агентства України з управління державними та корпоративними правами та майном, а не в інтересах - Фонду держаного майна України.
Судом встановлено, що відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно зазначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 13 та 120 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до вимог статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Власник згідно положень статті 387 Цивільного кодексу України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про подальше використання державного майна ("крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що належать до сфери його управління.
Крім того, пунктом 16 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймають рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації.
Наведені вище норми права, відображають якими саме повноваженнями наділене Агентство держмайна України стосовно майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що належить до сфери його управління під час корпоратизації.
ВАТ "Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика «Нотекс»створено в результаті корпоратизації ДП «Нововолинська бавовнянопрядильна фабрика»наказом Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості від 18 березня 1994 року №56. Тобто, засновником, який формував статутний капітал відповідного ВАТ був Комітет (правонаступник - Агентство держмайна України), а не державний орган приватизації. Спір стосується конкретного майна - піонерського табору "Салют", яке має індивідуально визначені ознаки і яке ніколи не перебувало у сфері управління державних органів приватизації. РВ ФДМУ по Волинській області було передано для приватизації лише акції ВАТ "Нотекс", при цьому до майна, яке не увійшло до статутного капіталу корпоратизованого ВАТ ані РВ ФДМУ по Волинській області, ані ФДМУ не мають жодного відношення.
За твердженням прокурора, майно піонерського табору «Салют»не ввійшло до статутного капіталу новоствореного ВАТ Нововолинська бавовняно-прядильна фабрика «Нотекс». Тобто майно незалежно від того, що перебувало на балансі підприємства не втрачає статусу державного. Та в разі задоволення позову порушуються права органу, який здійснював корпоратизацію (Державний комітет України з легкої і текстильної промисловості).
Наведений далі аналіз низки Указів Президента України прямо вказує, що законним уповноваженим органом управління спірного майна на сьогодні є саме Державне агентство України з управління державними та корпоративними правами та майном.
Відповідно до Указу Президента України від 25 лютого 1992 року № 98 створено Міністерство промисловості України - на базі Державного комітету України по металургійній промисловості, а також підприємств хімічної промисловості ліквідованого Державного комітету України по хімічній, нафтохімічній промисловості та медичних препаратах.
Відповідно до Указу Президента України від 25 липня 1995 року № 668/95 ліквідовано Державний комітет України з легкої і текстильної промисловості (Держкомлегтекс), передавши його функції Міністерству промисловості України; Міністерство промисловості є правонаступником ліквідованого Комітету стосовно його зобов'язань, прав та обов'язків.
Відповідно до Указу Президента України від 25 липня 1997 року № 701/97 утворено Міністерство промислової політики Українина базі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України і Міністерства промисловості України, що ліквідується. Міністерство промислової політики України є правонаступником прав і обов'язків ліквідованих Міністерства машинобудування, військово - промислового комплексу і конверсії України та Міністерства промисловості України.
Указом Президента України від 26 квітня 2000 року № 625/2000 установлено, що Державний комітет промислової політики України є правонаступником Міністерства промислової політики України.
Указом Президента України від 21 вересня 2001 року № 849/2001 установлено, що Міністерство промислової політики України є правонаступником Державного комітету промислової політики України.
Відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворено Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, реорганізувавши Міністерство промислової політики України. Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 451/2011 установлено, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном є правонаступником Міністерства промислової політики України у частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності. Крім того, відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном; затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 451/2011 Агентство держмайна України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»від 23 березня 2012 року №7 визначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Тому суд приходить до висновку, що позов Прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, слід зашити без розгляду.
Крім того, прокурор в позовній заяві в порядку забезпечення позову просив накласти арешт на спірне майно.
Згідно із ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно слід залишити без задоволення як необґрунтовану.
Керуючись ст. 66, п. 1 ст. 81 ГПК, господарський суд, -
1. Заяву прокурора м.Нововолинська про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно залишити без задоволення як необґрунтовану.
2. Позовну заяву Прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне агентство України з управління державними та корпоративними правами та майном, до відповідачів: Закритого акціонерного товариства "Салют", Світязької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету, державної реєстрації свідоцтв про право власності, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, залишити без розгляду.
Суддя С. В. Бондарєв