"06" вересня 2012 р. Справа № 44/159-26/20-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши за участю представників позивача: відповідача: матеріали касаційної скарги Гордей В.О. -дов. від 03.10.11, Мезецький М.С. -дов. від 27.04.12, Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.07.12
у справі№44/159-26/20-2012
за позовомПриватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"
до третя особаПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" ВАТ "Червоноградський завод металоконструкцій"
простягнення 56966,98 грн.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.09.12 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, з урахуванням доповнень, про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 56966,98 грн. страхового відшкодування. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, ним було виплачено страхове відшкодування третій особі у зв'язку з настанням страхового випадку -викрадення його автомобіля "Шкода октавія Комбі" державний номер ВС 9268 АІ. Відтак, позивач вважав, що відповідач за умовами договору облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 25.10.05 зобов'язаний відшкодувати йому частину виплаченого страхового відшкодування відповідно до його частки відповідальності, встановленої договором. При цьому, позивач посилався на приписи статей 258, 610, 611, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 355 Господарського кодексу України.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.12 (суддя Пінчук В.І.) в позові відмовлено. Господарський суд виходив з того, що страхувальник, у разі виплати ним страхового відшкодування в повному обсязі, за умовами договору страхування транспортних засобів від 17.01.07, має право одержати право власності на транспортний засіб, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача спірної частини страхового відшкодування. Суд установив, що викрадений автомобіль було знайдено.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 10.07.12 (судді: Шипко В.В., Остапенко О.М., Ільєнок Т.В.) перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.
Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, та задовольнити позов. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на порушення судами приписів статей 43, 22, 34, 35, 36, 58, 59 Господарського процесуального кодексу України. Товариство не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування. Скаржник наголошує на тому, що знайдений автомобіль не є тотожним викраденому та вважає підставним призначення у справі судової експертизи. Водночас товариство зазначає про неврахування судами рішення у справі №22/169 господарського суду Львівської області.
Від Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій в процесі розгляду спору установлено, що 12.12.03 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" -перестрахувальником та Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" -перестраховиком був укладений безстроковий договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії). Предметом цього договору є загальні умови перестрахування ретроцесії (ризиків), переданих (прийнятих сторонами) на факультативній (необов'язковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін при укладені, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії). В подальшому, 25.10.05 між позивачем та відповідачем був укладений договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум №370/10. Відповідно до пункту 1.1 договору перестрахування його предметом є страхування позивачем на визначених цим договором умовах ризику виконання частини свої обов'язків за договором добровільного страхування автотранспорту (КАСКО транспортних засобів). Згідно з пунктом 1.3 договору перестрахування дія цього договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені позивачем зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами). Відповідно до пункту 3.4.3 договору перестраховик зобов'язаний упродовж 10-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів, передбачених пунктом 3.2.5 цього договору, сплатити перестрахувальнику свою частку страхового відшкодування. У випадку відмови у виплаті своєї частки страхового відшкодування по окремому збитку, упродовж 10 робочих днів надати перестрахувальнику обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування. Пунктом 3.3.8 договору передбачено, що перестраховик має право не приймати участі у сплаті компромісних збитків, які були сплачені перестрахувальником без письмової згоди перестраховика. Під сплатою "компромісного збитку" розуміється сплата перестрахувальником страхового відшкодування у випадку: "якщо перестрахувальник, згідно з умовами укладеного договору страхування, правилами страхування перестрахувальника та законодавством України, мав підстави для відмови в виплаті або зменшенні розміру страхового відшкодування, але не скористався такими підставами" (пункт 3.3.8.2 договору). Разом з тим, за умовами пункту 3.2.8 договору перестрахувальник, при врегулюванні страхового випадку, зобов'язаний приймати рішення щодо виплати страхового відшкодування зі всією ретельністю та обережністю так, якби перестрахувальник не мав би перестрахувального захисту. Судами також установлено, з підтвердженням матеріалам справи, що 17.01.07 між Приватним акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" -страховиком та Відкритим акціонерним товариством "Червоноградський завод металоконструкцій" - страхувальником був укладений договір страхування транспортних засобів № 3/1423/АТ/07. За умовами цього договору об'єктом страхування є майнові інтереси третьої особи, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем марки "Шкода Октавія Комбі", державний номер ВС 9268 АІ. Згідно з пунктом 10.3.8 договору страхувальник має право одержати право власності на транспортний засіб, складові частини, деталі, обладнання, щодо заміни яких виплачено страхове відшкодування в повному обсязі. Разом з тим, пунктом 11.8 цього договору також передбачено, що у випадку, коли транспортний засіб буде знайдено, виплачене страхове відшкодування (за вирахуванням страхового відшкодування за наявні пошкодження транспортного засобу) повинно бути повернуто страховику не пізніше одного місяця від дати, коли транспортний засіб було знайдено. Вказаний транспортний засіб було перестраховано (пункт 14 бордеро за січень 2007 року) у відповідача. Як установили суди, 15.05.07 стався страховий випадок -викрадення застрахованого автомобіля марки "Шкода Октавія Комбі", державний номер ВС 9268 АІ. Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується листом за вих. №453 від 17.05.07 та надав відповідачу документи щодо даного страхового випадку (дебет-нота № 854 від 08.12.10). Позивач на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.10 у справі №22/169 за платіжними дорученнями №2271 від 06.08.07, №3221 від 26.10.10 здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 92 000,94 грн. Господарськими судами також установлено, що Червоноградським МВ ГУ МВС у Львівській області було знайдено викрадений 15.05.07 автомобіль "Шкода Октавія Комбі", державний номер ВС 9268 АІ. Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" 56966,98 грн. страхового відшкодування. Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів. Статтею 979 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором страхування одна сторона, страховик, зобов'язується у разі настання певної події, страхового випадку, виплатити другій стороні, страхувальникові, або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За приписами статті 987 вказаного Кодексу за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування. Відповідно до статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахування - це страхування одним страховиком, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати встановлені статтею 991 Цивільного кодексу України та статтею 26 Закону України "Про страхування". За приписами цих статей, договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, якщо це не суперечить закону. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, 15.05.07 стався страховий випадок -викрадення застрахованого автомобіля марки "Шкода Октавія Комбі", державний номер ВС 9268 АІ, у зв'язку з чим позивач виплатив третій особі страхове відшкодування у розмірі 92 000,94 грн. Між тим, ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди установили і це підтверджено матеріалами справи, що викрадений автомобіль третьої особи був знайдений; що сума страхового відшкодування у даному випадку є компромісною; що за умовами договору страхування транспортних засобів №3/1423/АТ/07 від 17.01.07 страховик, який виплатив страхове відшкодування в повному обсязі, має право одержати право власності на транспортний засіб, а відтак унеможливлюється висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача частини виплаченого страхувальнику (третій особі) страхового відшкодування. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи викладене та наявність обставин страхового випадку, котрі, як установили суди, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову судів у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Водночас визнається неспроможним та таким, що спростовується змістом судових актів і посилання скаржника на неврахування судами рішення у справі №22/169 Господарського суду Львівської області. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.12 у справі №44/159-26/20-2012 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець