18 липня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі : судді Бабенко С.С., при секретарі Федорцовій І.С., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, де зазначила, що 13 листопада 2009 року приблизно в 17 годин 30 хвилин в темний час доби водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «FORD COURIER»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, здійснюючи рух по автодорозі Знаменка -Луганськ -Ізваріно, по дорозі, яка має шість смуг для руху, по три смузі в кожному напрямку, поділеної роздільним газоном , з боку м. Донецька в напрямку м. Ясинувата, по крайній лівій смузі для руху в районі 456 км + 30 метрів в Ясинуватському районі Донецької області допустив наїзд передньою частиною керуючого ним автомобілем на пішохода ОСОБА_4, яка раптово для водія вийшла на проїзну частину дороги з боку роздільного газону на смугу руху вказаного автомобіля «FORD COURIER».
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригода пішохід ОСОБА_4 від отриманих травм померла в кареті швидкої допомоги.
Згідно висновку експерта-автотехніка НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області № 877 від 10.12.2009 року, з технічної точки зору, в ситуації, яка склалася, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 був діяти згідно з вимогами п. 12.2 і п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В умовах цієї пригоди водій автомобіля «FORD COURIER»дн НОМЕР_1 ОСОБА_3 не розраховував технічною можливістю запобігти наїзд на пішохода екстреним гальмуванням із зупинкою автомобіля до лінії руху пішоходу.
З технічної точки зору, в обстановці, що склалася, дії водія автомобілю НОМЕР_1 ОСОБА_3 не находилися в причинному зв'язку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, яки настали, оскільки ОСОБА_3, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не розраховував технічною можливістю запобігти наїзд на пішохода.
Порушення пішоходом ОСОБА_4 п.п. 4.4, 4.7, 4.14 (а,б) Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки, її подальшим розвитком і настанням шкідливих наслідків від дорожньо-транспортної пригоди.
10 грудня 2009 року слідчий відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області, керуючись п. 2 ст. 6 КПК України і ст. 130 КПК України, у порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України по цьому факту відмовив у зв'язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.
Після смерті матері, змінився її звичайний образ життя. Вона є інвалідом з народження, не працює, отримує допомогу. У неї двоє малолітніх дітей : ОСОБА_12, 2002 року народження і ОСОБА_13, 2007 року народження.
20.08.2008 року рішенням виконкому Дзержинської міської ради вона оформила опіку над своїми рідними братом ОСОБА_5, 1996 року народження і сестрою ОСОБА_6, 1997 року народження, оскільки їх батько ОСОБА_7 і мати ОСОБА_8 03.07.2008 року були позбавлені батьківських прав.
Всі питання по вихованню свої сестри і брата лягли на неї. Їй приходиться дуже важко, вона постійно стомляється. Вона бачить як діти страждають від втрати матері. Вона сама постійно відчуває біль та страждання через цю втрату.
Вона намагалася в добровільному порядку попросити у ОСОБА_3 матеріальної допомоги у зв'язку з втратою матері, але після зустрічі з ним, вона стала опасатися за своє життя і життя дітей, через те, що присутній при цій зустрічі товариш ОСОБА_3 став її погрожувати, щоб вона не вимагала з ОСОБА_3 ніякою компенсації за причинену шкоду.
Користуючись своїм правом, вона вирішила звернутися до суду за захистом своїм прав і в судовому порядку стягнути з ОСОБА_3. матеріальну і моральну шкоду.
До матеріальної шкоди вона відносить понесені нею витрати пов'язані з похованням і на спорудження надгробного пам'ятника, які складаються з поминального обіду -2960,00 грн., одягу для померлої (костюм, шарф) 390 грн., пам'ятник гранітний 5200 грн., встановлення пам'ятнику 850 грн., дозвіл на поховання 15 грн., вінок ритуальний 220 грн., гроб з подушкою 300 грн., хрест з табличкою 65 грн., покривало 65 грн., рушник 15 грн., серветка 10 грн., прохідна 15 грн., а всього 10405 грн.
Моральну шкоду, нанесену їй вона оцінює в розмірі 89595 грн.
Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 10405 грн. та моральну шкоду в розмірі 89595 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволенні заявлених вимог, позивачка зазначила що у відповідача при русі автомобілю було брудне лобове скло і він не помітив потерпілу. Друг ОСОБА_3 виказував їй погрозу.
Відповідач в суді зазначив, що з позовом повністю не згодний. Він рухався на автомобілі по своїй стороні, по лівому краю, нікого не обганяв. Орієнтувався в бокові вікна, але було неможливо побачити потерпілу. Він запропоновував доньці потерпілій гроші в сумі 2000 грн.
Представник співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»був допитаний Ворошиловським районним судом м. Донецька, з протоколу судового засідання від 23.03.2012 року вбачається, що представник ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»проти позову заперечує.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи слідчого відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області від 10.12.2009 року встановлено, що 13.11.2009 року приблизно в 17 годин 30 хвилин в темний час доби водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «FORD COURIER»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, що зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, здійснюючи рух по автодорозі Знаменка -Луганськ -Ізваріна, по дорозі, яка має шість смуг для руху по три смузі для руху в кожному напрямку, розділені роздільним газоном, з боку м. Донецька в напрямку м. Ясинувата, по крайній лівій смузі для руху, в районі 456 км +30 м в Ясинуватському районі Донецької області, допустив наїзд передньою центральною частиною керуючого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_4, яка не враховуючи дорожню обстановку, погодні і дорожні умови, а також не враховуючи, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху; пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід, в порушення п. 4.4., п. 4.7., п.4.14 а,б Правил дорожнього руху України, не очікувано для водій вийшла на проїзну частину дороги з боку роздільного газону на смугу руху вказаного автомобіля «». Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 від отриманих травм померла в кареті швидкої допомоги.
Згідно висновку експерта авто техніка ДІЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області від 10.12.2009 року, з технічної точки зору, у дорожній ситуації, яка склалася, водій автомобіля «FORD COURIER»дн НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.2., п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах цієї пригоди, водій автомобіля «FORD COURIER»дн НОМЕР_1 губанів не мав технічної можливості запобігти наїзд на пішохода екстреним гальмуванням із зупинкою автомобіля по лінії руху пішохода. З технічної точки зору, в дорожній обстановці, яка склалася, дії водія автомобіля «FORD COURIER»дн НОМЕР_1 ОСОБА_3. не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, які настали, оскільки ОСОБА_3, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України не мав технічної можливості запобігти наїзд на пішохода. (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_10 (а.с. 9).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 є сином ОСОБА_10 (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_11 є донькою ОСОБА_10 (а.с. 11).
Згідно свідоцтво про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_10 розірваний 15.03.2007 року, після реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_4 (а.с. 70).
Рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради від 20.08.2008 року № 254 ОСОБА_2 призначена опікуном ОСОБА_11 і ОСОБА_5 (а.с. 20).
Згідно акту вуличного комітету від 26.04.2011 року ОСОБА_2 похоронила за свої кошти мати ОСОБА_4 (а.с. 45).
ОСОБА_3 має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО», строк дії страхового полісу з 05.08.2009 року по 04.08.2010 року (а.с. 35).
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.92 р. № 6 , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок .
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Порядок здійснення страхового відшкодування на території України врегульований Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та Законом України «Про страхування».
Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»розмір страхової суми та (або) розмір виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст.ст. 22,23,27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життя та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана зокрема із смертю потерпілого. Право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.
Згідно ст. 9.3 вказаного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
Згідно полісу № ВС 3462027 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальника ОСОБА_3, встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 51000 грн., за шкоду, заподіяну майну -25500 грн. (а.с. ).
На підставі викладеного, суд вважає, що витрати позивача, пов'язані з похованням і на спорудження надгробного пам'ятника, які складаються з поминального обіду -2960,00 грн. (а.с. 18), одягу для померлої (костюм, шарф) 390 грн. (а.с. 14.15), пам'ятник гранітний 5200 грн., встановлення пам'ятнику 850 грн. (а.с. 16, 17), дозвіл на поховання 15 грн. (а.с. 19), вінок ритуальний 220 грн., гроб з подушкою 300 грн., хрест з табличкою 65 грн., покривало 65 грн., рушник 15 грн., серветка 10 грн., прохідна 15 грн., (а.с. 25,26) а всього 10105 грн. підлягають стягненню з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь позивачки, тому що витрати підтверджені документально наданими позивачем квитанціями від 14.11.2009 року, 15.11.2009 року, 23.02.2011 року.
Згідно п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Тобто ліміт відповідальності ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн.
Враховуючи зазначене, обставини справи, глибину і тривалість моральних страждань, спричинених позивачці смертю матері, засади розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду в розмірі 2550 грн., а з ОСОБА_3 на користь позивачки -9450 грн.
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 в відшкодування матеріальної шкоди 10105 (десять тисяч сто п'ять) гривень, в відшкодування моральної шкоди 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривен, витрати з оплати інформаційно-технічного збору в розмірі 60 грн., в дохід держави судовий збір 109 грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в відшкодування моральної шкоди 9450 гривень, витрати з оплати інформаційно-технічного збору в розмірі 60 грн., судовий збір в дохід держави в розмірі 8 грн. 50 коп.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя