Провадження № 22-ц/2090/4753/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Яремчук В.І.
Справа № 2/2027/1157/2012 Доповідач: Івах А.П.
Категорія: договірні
1 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Івах А.П.,
суддів - Пшенічної Л.В., Борової С.А.,
при секретарі -Остапович Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої в особі свого представника ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 24 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»про припинення і розірвання договору іпотеки, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який остаточно уточнила 20 грудня 2011 року.
Просила припинити і розірвати договір іпотеки, укладений 6 травня 2008 року між нею та ВАТ «Кредобанк»та зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 з виключенням з реєстру іпотек.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 06 травня 2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», в особі відділення №4 Харківської філії, та нею був укладений договір іпотеки, за яким забезпечується виконання зобов'язань боржника ОСОБА_3 та вимог іпотекодержателя за кредитним договором № Ф51/05-08/В4 від 5 травня 2005 року, укладеного між боржником та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього. 06 жовтня 2010 року був укладений договір відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань за кредитним договором на користь нового кредитора -ТОВ «Кредекс Фінанс», про який ні їй, ні боржнику повідомлено у встановленому договором порядку не було, внаслідок чого значно збільшився обсяг її відповідальності.
Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 24 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На вищевказане рішення представник позивачки - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм матеріального права.
Інші особи, які брали участь у справі, рішення не оскаржили.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «Кредекс Фінанс», будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, представник відповідача просив справу розглянути за його відсутності, про що до суду надав клопотання.
ПАТ «Кредобанк»подало письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважало її необґрунтованою та заперечувало в її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 6 травня 2008 року між ВАТ «Кредобанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №Ф51/05-08/В4, відповідно до якого останній отримав кредит на поточні потреби у розмірі 270000,00 грн. зі сплатою 20% річних строком до 5 травня 2023 року (а.с.10-13).
В цей же день зобов'язання ОСОБА_3 перед ВАТ «Кредобанк» було забезпечено договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 Предметом іпотеки є двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю -ОСОБА_1
6 жовтня 2010 року між ПАТ «Кредобанк»та ТОВ «Кредекс Фінанс»було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором кредитору ТОВ «Кредекс Фінанс», за яким ПАТ «Кредобанк»уступив останньому право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.14-16).
Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для припинення і розірвання договору іпотеки немає.
Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Судом перевірені і не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1, що укладений між нею та банком договір іпотеки підлягає припиненню та розірванню з підстави, що договір про відступлення права вимоги всіх грошових зобов'язань за кредитним договором був укладений без її згоди та про укладення цього договору їй не було повідомлено.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення відповідачем вимог чинного законодавства та умов іпотечного договору при укладенні договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, через що був збільшений обсяг її відповідальності -безпідставне.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_3 був письмово повідомлений про відступлення права вимоги за кредитним договором (а.с.14).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та, виконавши вимоги цивільного судочинства, суд вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для їх задоволення судова колегія не вбачає.
За положеннями ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 24 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді: