04.09.2012
Справа № 2/0553/135/12
Україна
Червоногвардійський районний суд м.Макіївки Донецької області
4 вересня 2012 року м. Макіївка
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Маркєлова Р.І.
при секретарі Когунь А.М.
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування додаткових витрат, понесених внаслідок ушкодження здоров'я, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача вказуючи, що 14 вересня 2010 року на автодорозі Старобільськ-Луганськ-Донецьк з вини відповідача, який керував належним йому транспортним засобом, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачу були спричинені тілесні ушкодження. Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 30 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Вироком суду задоволений позов потерпілого ОСОБА_2 і з відповідача на користь останнього стягнута грошова сума у якості відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином. Позивач вказує, що на момент отримання травми він не працював, у зв'язку із завданими йому тілесними ушкодженнями знаходився на лікуванні і за період з грудня 2010 року по травень 2011 року не отримав дохід у розмірі 6 587 гривень (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на вказаний період). Крім того, за станом свого здоров'я позивач потребує стороннього догляду та допомоги, яку надають його батьки, які були вимушені постійно приїжджати до нього з м. Костянтинівки Донецької області, користуючись послугами транспорту загального користування. З період з грудня 2010 року по травень 2011 року на проїзд міжміського сполучення витрачено 2 315, 58 гривень. Позивач також вказує, що після перенесеної травми він потребує посиленого харчування, тому за вказаний період поніс витрати, пов'язані із закупівлею продуктів харчування на загальну суму 8 339,84 гривень.
На підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким відшкодувати йому за рахунок відповідача вищевказані додаткові витрати, понесені внаслідок ушкодження здоров'я, стягнувши з відповідача на його користь суму відшкодування у загальному розмірі 16 320,42 гривень.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, не погодився із заявленим позивачем розміром відшкодування і навів власний розрахунок, за яким розмір відшкодування неотриманого доходу позивачу повинен складати 1 165 гривень, не заперечував проти стягнення з нього саме цієї суми. В іншій частині позовних вимог відповідач вважав позов необгрунтованим і просив у його задоволенні відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та проаналізувавши надані по справі письмові докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частинами 1, 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Також, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З наданих по справі доказів судом встановлено, що 14 вересня 2010 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій позивачу ОСОБА_2 було спричинено ушкодження здоров'я. Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 30 грудня 2010 року, який набрав законної сили в порядку, встановленому Законом, відповідач ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до умовного покарання. Вироком суду також задоволений цивільний позов і з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої з вини відповідача. За наслідками отриманої травми, висновком МСЕК ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності безстроково із втратою 40 % працездатності.
Відповідно
Судом також встановлено, що на момент завдання шкоди позивач не працював, внаслідок ушкодження здоров'я знаходився на лікуванні у Міській клінічній лікарні № 5 м. Макіївки, а тому за період з грудня 2010 року по травень 2011 року не отримав дохід, загальний розмір якого, відповідно до ч. 2 ст. 1195 ЦК України, необхідно обчислювати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню заробіток (дохід), втрачений позивачем внаслідок втрати працездатності, у розмірі 5 665 гривень, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»і Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»за наступним розрахунком: 922 гривні (з 1 грудня 2010 року) + 941 гривня (з 1 січня 2011 року) + 941 гривня (лютий 2011 року) + 941 гривня (березень 2011 року) + 960 гривень (з квітня 2011 року) + 960 гривень (травень 2011 року) = 5 665 гривень.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог з огляду на наступне.
На підтвердження своїх вимог щодо понесених додаткових витрат на посилене харчування, а також сторонній догляд і допомогу позивач надав до матеріалів справи копії чеків з різних закладів торгівлі, з яких вбачається факт придбання продуктів харчування широкого асортименту, а також копії квитків на проїзд у міжміському транспорті. У той же час, позивач не надав суду ніяких належних і допустимих доказів того, які саме продукти харчування, в якому асортименті і в якій кількості віднесені лікарем до продуктів посиленого харчування і рекомендовані (призначені) для вживання позивачу у зв'язку з отриманою травмою. Крім того, з наданих до матеріалів справи копій чеків на придбання продуктів харчування суду неможливо зробити однозначний висновок про те, чи дійсно вказані продукти придбались самим позивачем або членами його родини для його посиленого харчування, або іншими особами, які не мають відношення до даної справи.
Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що за станом свого здоров'я позивач потребував такого стороннього догляду і допомоги, що обумовило необхідність у витратах на проїзд до нього членів родини у транспорті міжміського сполучення і саме з тією періодичністю, як вбачається з копій квитків. Крім того, з наданих позивачем копій квитків на проїзд суду також неможливо зробити однозначний висновок про те, чи дійсно вказані витрати понесені позивачем, членами його родини, або іншими особами, які не мають відношення до даної справи.
Таким чином, скориставшись своїм правом, наданим ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, позивач, як сторона по справі, не довів перед судом переконливості наданих ним доказів в цій частині позовних вимог.
На підставі ст. 1195 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 14, 58, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування додаткових витрат, понесених внаслідок ушкодження здоров'я, -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування заробітку (доходу), втраченого внаслідок втрати працездатності, у розмірі 5 665 (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.