Справа № 2/504/547/2012
(Заочне)
22 травня 2012 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Заборського В.О.,
при секретарі Подгородецькій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданню в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку, -
Позивач Комунальне підприємство «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»(далі КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка зареєстрована і мешкає в кімнаті АДРЕСА_1. В кімнаті разом з відповідачкою зареєстрована ОСОБА_3. Проживання з відповідачкою стало нестерпним, оскільки остання зловживає алкогольними напоями, часто влаштовує сварки та навіть бійки, принижує мешканців гуртожитку. Мешканці гуртожитку та комендант неодноразово викликали міліцію аби захиститись від нападів відповідачки. В утриманні гуртожитку, його ремонті, оплаті послуг за житлово-комунальні послуги відповідачка участі не приймає, чим завдає підприємству позивача значної шкоди. Всі засоби громадського впливі виявились безрезультатними.
Представник позивача за довіреністю Циганкова В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічним викладеним у позовній заяві, додатково зазначивши, що гуртожиток знаходься на балансі позивача, тривалий час ведеться робота з ОСОБА_1 але безрезультатно, вона не працює, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення норм співжиття в гуртожитку, до неї в кімнату часто приходять гості які випивають, влаштовують бійки, ламають меблі в кімнаті, чим заважають спокою інших жильців гуртожитку. Сусідка відповідачки ОСОБА_3 на теперішній час не проживає у своїй кімнаті, із-за постійних гостей відповідачки, п'янок та скандалів.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином.
Суд вважає, що причини неявки відповідачки, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, не є поважними, в зв'язку з чим, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
В судовому засіданні заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.
Згідно виписки з лицевого рахунку НОМЕР_1 відповідачка ОСОБА_1 з 12 вересня 2001 року займає койко-місце АДРЕСА_1 на підставі ордера виданого 27 серпня 2001 року КП ЖЕО Будьоннівського району, як тимчасово безробітній.
Койко-місце № 2 у кімнаті № 14 в даному гуртожитку згідно виписки з лицевого рахунку НОМЕР_1 займає ОСОБА_3..
Відповідно до частини 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Згідно ст. 130, ст. 131 ЖК України порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання визначається «Примірним положенням про гуртожитки», яке затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208.
Пунктом 44 «Примірного положення про гуртожитки»передбачено, що громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.
Згідно вимог ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 Постанови від 12 квітня 1985 р. № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Із досліджених в судовому засіданні Актів обстеження місця проживання відповідачки, складених комендантом гуртожитку Маландій Л.С. і представником КП «Керуючої компанії Будьоннівського району м. Донецька»Давидовою А.В. за участю свідків 28 грудня 2009 року, 25 січня 2010 року, 02 серпня 2010 року, 20 листопада 2011 року, вбачається, що ОСОБА_1 не працює, веде аморальний образ життя, зловживає спиртними напоями, постійно порушує внутрішній розпорядок гуртожитку, приводить сторонніх осіб до кімнати, вчиняє бійки, на зауваження сусідів і коменданта відповідає нецензурною лайкою, кімната знаходиться в антисанітарному стані.
Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 травня 2010 року 15 травня 2010 року ОСОБА_1 за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_1, побив її хлопець та забрав мобільний телефон.
З копії Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 травня 2010 року вбачається, що 23 травня 2010 року до Будьоннівського РВ надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 б'є співмешканець, остання від написання заяви і дач, не має потреби в допомозі співробітників міліції.
З повідомлення Будьоннівського РВ від 21 липня 2011 року на ім'я коменданта гуртожитку Маландій Л.С. вбачається, що 07 липня 2011 року ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшов до кімнати АДРЕСА_1, де в результаті хуліганських дій розбив два вікна в даній кімнаті, за даним фактом порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 296 КК України.
З Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 лютого 2012 року у відношенні ОСОБА_1 за ст.. 296 КК України вбачається, що остання 22 лютого 2012 року в коридорі гуртожитку ображала нецензурною лайкою мешканців гуртожитку та коменданта, і оскільки грубого порушення громадського порядку не було, інтереси інших громадян не зачіпались і конфлікт виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, то в діях останньої відсутній склад злочину передбачений ст.. 296 КК України, але в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.. 173 КУпАП, вирішено в порушенні кримінальної справи за ст.. 296 КК України відмовити, скласти адміністративний протокол за ст.. 173 КУпАП.
Згідно Акту від 25 березня 2012 року, ОСОБА_1 систематично порушує громадський порядок в гуртожитку, розпиває спиртні напої, не працює, веде аморальний образ життя, а 25 березня 2012 року в дві години ночі, після вживання алкогольних напоїв вчинила бійку.
Згідно копії Протоколу № 1 зборів мешканців гуртожитку від 16 жовтня 2008 року, у зв'язку з постійним порушенням розпорядку гуртожитку, а саме нічне вживання спиртних напоїв, що приводило до гучних сварок, які не давали відпочивати мешканцям всього гуртожитку вирішили попередити ОСОБА_1, що у разі повторного порушення правил внутрішнього розпорядку, мешканці гуртожитку будуть клопотати до КП «КК Будьоннівського району м. Донецька»про її виселення.
Як вбачається з копії Протоколу № 2 зборів мешканців гуртожитку від 23 березня 2010 року, вирішено звернутись до КП «КК Будьоннівського району м. Донецька» про виселення ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що остання порушує громадський порядок в гуртожитку, а саме розпиває алкогольні напої в гуртожитку в денний і нічний час, неодноразово зафіксовані випадки знаходження в кімнаті ОСОБА_1 невідомих осіб, які поводять себе викликаючи, не реагують на зауваження мешканців гуртожитку та коменданта і неодноразово висказували погрози в їх адресу.
Із звернення ОСОБА_3. на ім'я міського голови Донецька вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 не працює, веде антисоціальний образ життя, зловживає спиртними напоями, вчиняє п'яні дебоші в гуртожитку, порушує громадський порядок, заважає відпочивати після роботи. До відповідачки приходять сторонні особи, в кімнаті постійно стоїть запах алкоголю, розбиті меблі, розірвані шпалери, постійно вибиваються двері, розбито скло. Вона не може залишити в кімнаті гроші, документи, одяг, які вона зберігає на роботі або у знайомих.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 займає койко-місце і зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1. За місцем проживання постійно порушує внутрішній розпорядок гуртожитку, веде аморальний образ життя, зловживає спиртними напоями, приводить сторонніх осіб до кімнати, які псують майно гуртожитку, вчиняє бійки, на зауваження сусідів і коменданта відповідає нецензурною лайкою, кімната знаходиться в антисанітарному стані, чим відповідачка систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання з відповідачкою в одній кімнаті та всьому гуртожитку, а заходи запобігання і впливу виявилися безрезультатними.
Враховуючи, що відповідачка систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання разом із нею, а заходи запобігання виявилися безрезультатними, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідачку необхідно виселити без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 100,40 грн..
Керуючись: ст. 9, 116, 127, 130, 131 Житлового кодексу України, «Примірним положенням про гуртожитки»затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року за № 208, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 212, 214, 224 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку - задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_1 з кімнати № 14 гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Будьоннівського району м. Донецька»з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 100 (сто) грн. 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: