Справа № 0426/7551/2012
Провадження № 2/0426/3471/2012
Іменем України
27.07.2012 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Любарця С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне.
Згідно довідки КП „МБТІ" № 327 від 06.02.2012 року, ОСОБА_3 належали 16/31 частин вказаного будинку за договором про право забудови від 25.08.1958 року. Її бабусі ОСОБА_4 належали 15/31 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. І її бабуся, і ОСОБА_3 були прописані у будинку з 1959 року. У бабусі вона проводила дуже багато часу та добре пам'ятає їх сусіда по будинку ОСОБА_3 У квітні 1979 року ОСОБА_3 виписався з будинку по АДРЕСА_1 та виїхав на постійне місце проживання до себе на батьківщину до с.Старий Утчан Алтайського краю Удмуртської АРСР, що доводиться штампом про виписку у домовій книзі. З того часу він до м.Нікополя не приїздив жодного разу. З часу від'їзду ОСОБА_3, за його згодою, її бабуся стала користуватись будинком в цілому, тим більше, що за планом будинок має один вхід, утримувати будинок, усі надвірні будівлі, двір, город. ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабуся ОСОБА_4 померла. 24.05.1996 року її батько ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті бабусі. ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько також помер. 29.02.2012 року вона разом зі своїм братом ОСОБА_6 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках на 15/31 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Після смерті бабусі вона та її батько приглядали за будинком по АДРЕСА_1, користувалися городом. Але, все ж, особливо у зимовий час, коли вони рідко навідувались до будинку, будинок декілька раз намагалися пограбувати, били вікна тощо. Щоб запобігти цьому, у будинку треба було комусь жити. Порадившись з батьком, вони вирішили, що у її квартирі будуть проживати її дорослі діти, а вона переїде жити до бабусиного будинку. Так з весни 2000 року вона постійно проживає у будинку по АДРЕСА_1, підтримує будинок, земельну ділянку в цілому у належному стані, що доводиться довідкою квартального комітету № 34 від 21.03.2012 року. Сплачує комунальні послуги за користування усім будинком, що доводиться довідками комунальних служб про відсутність заборгованості. Щоб якимось чином вирішити долю 16/31 частин будинку, що належать ОСОБА_3, вона почала його розшукувати. Після його від'їзду на батьківщину бабуся спершу переписувалась з ним, тому вона знала адресу, де він мав би проживати. Але на її лист до с.Старий Утчан на його ім'я відповіді не надійшло. Тому вона звернулась до виконавчого комітету Нікопольської міської ради, де склали запит до Староутчанської сільради з приводу проживання у с.Старий Утчан ОСОБА_3 На цей запит була отримана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3. Ніхто з можливих спадкоємців ОСОБА_3 до будинку, частина якого належить ОСОБА_3 не приїздив. Таким чином, добросовісно заволодівши 16/31 частинами будинку по АДРЕСА_1 з 1979 року її бабуся, потім її батько, а з 2000 року і вона, відкрито користувались будинком в цілому, несли витрати на його утримання. За таких обставин звернулась до суду і просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 16/31 частин житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_3, за набувальною давністю.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами погодився, не заперечував проти їх задоволення.
Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.555 ЦК УРСР, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.
Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести саме позивач (ч.1 ст.60 ЦПК України) при визнанні права власності за набувальною давністю є законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність і безперервність володіння.
Згідно зі ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.8 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно довідки КП „МБТІ" № 327 від 06.02.2012 року, ОСОБА_3 належали 16/31 частин будинку АДРЕСА_1 за договором про право забудови від 25.08.1958 року (а.с.10-12, 14). Бабусі позивачки ОСОБА_4 належали 15/31 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.10-12, 14). І ОСОБА_4, і ОСОБА_3 були прописані у будинку з 1959 року (а.с.15-16). У бабусі позивачка проводила дуже багато часу та добре пам'ятає їх сусіда по будинку ОСОБА_3 У квітні 1979 року ОСОБА_3 виписався з будинку по АДРЕСА_1 та виїхав на постійне місце проживання до себе на батьківщину до с.Старий Утчан Алтайського краю Удмуртської АРСР, що доводиться штампом про виписку у домовій книзі (а.с.15-16). З того часу ОСОБА_3 до м.Нікополя не приїздив жодного разу. З часу від'їзду ОСОБА_3, за його згодою, ОСОБА_4 стала користуватись будинком в цілому, тим більше, що за планом будинок має один вхід, утримувати будинок, усі надвірні будівлі, двір, город. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.6). 24.05.1996 року батько позивачки ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї матері (а.с.14). ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки також помер (а.с.4). 29.02.2012 року позивачка разом зі своїм братом ОСОБА_6 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках на 15/31 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.13) Після смерті бабусі позивачка та її батько приглядали за будинком по АДРЕСА_1, користувалися городом. Але, все ж, особливо у зимовий час, коли вони рідко навідувались до будинку, будинок декілька раз намагалися пограбувати, били вікна тощо. Щоб запобігти цьому, у будинку з весни 2000 року позивачка постійно проживає у будинку по АДРЕСА_1, підтримує будинок, земельну ділянку в цілому у належному стані, що доводиться довідкою квартального комітету № 34 від 21.03.2012 року. Позивачка сплачує комунальні послуги за користування усім будинком, що доводиться довідками комунальних служб про відсутність заборгованості (а.с.7-9). Щоб якимось чином вирішити долю 16/31 частин будинку, що належать ОСОБА_3, позивачка почала його розшукувати. Після його від'їзду на батьківщину бабуся позивачки спершу переписувалась з ним, тому позивачка знала адресу, де він мав би проживати. Але на її лист до с.Старий Утчан відповіді не надійшло. Тому позивачка звернулась до виконавчого комітету Нікопольської міської ради, де склали запит до Староутчанської сільради з приводу проживання у с.Старий Утчан ОСОБА_3 На цей запит була отримана копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5). Ніхто з можливих спадкоємців ОСОБА_3 до будинку, частина якого належить ОСОБА_3 не приїздив. Таким чином, добросовісно заволодівши 16/31 частинами будинку по АДРЕСА_1 з 1979 року ОСОБА_4, потім ОСОБА_5, а з 2000 року і позивачка, відкрито користувались будинком в цілому, несли витрати на його утримання.
Дані обставини в судовому засіданні підтвердили також і свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона знає позивачку з дитячих років. Знає бабусю позивачки. Жили з нею неподалік. ОСОБА_3 не бачить з 1998 року. Де він -не знає. За цим будинком завжди доглядала і доглядає позивачка.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона знає позивачку близько 30 років. В її будинку була багато разів. Будинок належав її батькам. Крім позивачки та її батьків і бабусі нікого не бачила. За будинком слідкує позивачка.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що позивачка на протязі 12 років добросовісно, відкрито і безперервно володіє 16/31 частинами домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, підтримує в належному порядку зазначену частину домоволодіння, ремонтує, сплачує комунальні послуги і є законною власницею вказаної частини житлового будинку з надвірними будівлями в цілому за набувальною давністю.
Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.344, 555 ЦК України, ст.3-10, 30, 60 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 16/31 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал