Справа № 2/2506/66/12 Провадження № 22-ц/2590/2413/2012 Головуючий у I інстанції - Сапон А.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.
31 серпня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШитченко Н.В.,
суддів: Квача М.О., Висоцької Н.В.,
при секретарі:Зіньковець О.О.,
за участю:представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутого майна, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2012 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутого майна та стягнуто з відповідача 48276 грн. 42 коп. і вирішено питання судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не звернув увагу на те, що правовідносини, які виникли між сторонами, мають характер господарських, а отже справа Деснянському районному суду м. Чернігова не підвідомча. Висновки суду про належність йому банківського рахунку, на який були перераховані ОСОБА_7 спірні кошти, належними доказами не підтверджена, а суд в ході розгляду справи допустив численні процесуальні порушення.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково заявлені ОСОБА_7 вимоги, суд першої інстанції мотивував прийняте рішення тим, що стороною позивача доведені і будь-якими іншими доказами у справі не спростовані доводи про здійснення ним перерахунку відповідачу коштів в сумі 48276,42 грн. в рахунок можливої оплати послуг по транспортному перевезенню, які в майбутньому приватним підприємством, засновником та працівником якого являється ОСОБА_6, надані не були.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
По справі встановлено, що випискою по особовому рахунку позивача засвідчено здійснення ОСОБА_7 16 лютого 2010 року через Чернігівську Філі. ПАТ КБ «Хрещатик» безготівкового поповнення карткового рахунку НОМЕР_1 на суму 48276,42 грн. Оператором зазначено також, що кошти зараховано за продаж 6050.00 USD по курсу 800.76 згідно заяви ФОП ОСОБА_7 № 01 від 16 лютого 2012 року. Напис, зроблений на вказаному рахунку, і засвідчений печаткою банку від 16 лютого 2011 року, тобто майже через рік після проведеної операції, але до виникнення спору в суді, вказує на належність рахунку НОМЕР_1 відповідачу (а.с. 133).
Філія банку підтвердила, що поточний рахунок НОМЕР_2, з якого перераховувались кошти, було відкрито на ім'я позивача (а.с. 43).
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 не спростовані надані позивачем докази щодо перерахунку ОСОБА_7 на рахунок апелянта кошти. Додана ОСОБА_6 довідка Чернігівського регіонального відділення банку «Хрещатик» про відсутність будь-яких рахунків, відкритих на його ім'я, в даній установі, не береться колегією суддів до уваги, оскільки в ній прямо зазначено, що таки рахунки відсутні у апелянта станом на 21 серпня 2012 року, а не станом на 16 лютого 2010 року, тобто на час виникнення спірних відносин. При цьому даний лист поданий тільки до апеляційного суду і предметом дослідження судом першої інстанції не була.
Належними і допустимими доказами не підтверджено також надання підприємством, засновником якого є відповідач, позивачу послуг з транспортного перевезення, а отже суд першої інстанції правильно зробив висновок про набуття відповідачем спірної суми без належних правових підстав і обґрунтовано застосував до спірних відносин положення ст. 2012 Цивільного кодексу України, за якими особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій вон обуло набуте, згодом відпала.
По суті доводи апеляції зводяться до формальних міркувань і довільних тлумачень апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Не ґрунтуються на нормах ГПК України посилання апелянта на наявність між сторонами господарського спору і необхідність закриття провадження у зв'язку з цим в даній цивільній справі. Так, ОСОБА_7 протягом всього часу її розгляду наполягав на тому, що спірні кошти не перераховувались на рахунок ФОП чи юридичної особи, засновником і працівником якої являється ОСОБА_6 З огляду на період, протягом якого спір слухався в суді, апелянт не був позбавлений можливості надати докази, які б підтверджували його посилання на наявність будь-яких господарських відносин або договорів, на виконання яких передавалась вказана сума коштів, що, в тому числі, мало б позитивно вирішили його клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ПП «ТРАНС-ТЕХНОЛОГІЯ» та ТОВ «Белінтертранс».
Відповідно до положень ст. 38 ЦПК України особа може брати участь у справі особисто або через свого представника, чим і скористався ОСОБА_7, доручивши представляти свої інтереси адвокату ОСОБА_5 Повноваження останнього відповідно до положень ч. 4 ст. 42 ЦПК України підтверджені наявним в матеріалах справи договором про надання правових послуг.
Посилання апелянта на наявність процесуальних порушень при розгляді справи судом першої інстанції також не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України такі порушення можуть бути підставою для скасування судового рішення лише в тому випадку, коли це призвело до неправильного вирішення справи.
Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність стягнення спірних коштів і не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: