31.05.2012 Справа № 2704/2380/12
Категорія № 26
31.05.2012 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Тишенко М.М., Бурмистрової В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ї особи відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,
В грудні 2009 р. ПАТ АБ «Укргазбанк»( далі «Укргазбанк») звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 33005,81 доларів США, пеню та штраф в сумі 7554 гривень 64 копійки. Оскільки відповідачі не погашають заборгованість по кредитному договору, Банк просив одночасно, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Крім того, Банк просив висилити всіх осіб з вказаної квартири та зобов'язати ВРГФО Нахімовського РВ УМВС м. Севастополя зняти з реєстраційного обліку.
Вимоги мотивовані тим, що 25.05.2007р. ОСОБА_1 був виданий кредит в сумі 51000 доларів США на строк 240 місяців до 24.05.2027 р. з оплатою 12,5 % річних за користування кредитом. Одночасно, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань відносно погашення кредиту та можливих штрафних санкцій, між банком і ОСОБА_1 був укладений і договір іпотеки.
Цього ж дня, з метою додаткового забезпечення виконання зобов'язання, банком було укладено договір поруки з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, згідно якому вона взяла на себе зобов'язання про погашення кредиту ОСОБА_1
Банк свої зобов'язання виконав, а відповідачі, в порушення умов кредитного договору, від своєчасного виконання зобов'язання ухиляються, кредит і проценти не погашаються, в зв'язку з чим, станом на 21.10.2009 р. склалася заборгованості на суму позову.
Оскільки виконання зобов'язання відповідачами за кредитним договором забезпечується іпотекою, предметом якої являються квартира, яка належить ОСОБА_1, позивач просив звернути стягнення на предмети іпотеки, та реалізувати на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 90% його вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності згідно з законодавством України, а у разі недостатності - на інше майно боржника.
Справа розглядалася судом неодноразово. Заочне рішення від 26.09.2011 р., яким позов «Укргазбанк»задоволений частково, на підставі заяви відповідача ОСОБА_1, ухвалою суду від 06.03.2012 р., скасоване.
В ході судового розгляду, 18.04.2012 р. «Укргазбанк» вточнив позовні вимоги, та просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту в сумі 30535 доларів, що еквівалентно 243 965 гривень 49 копійок, простроченим процентам в сумі 11389,90 доларів США, що еквівалентно 91001 гривень 88 копійок, а всього 41924,90 доларів США, що еквівалентно 334 967 гривень 37 копійок та пеню в сумі 48 255 гривень 31 копійок і штраф в сумі 5000 гривень, станом на 01.02.2012 р., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_1
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.
2
Відповідачка ОСОБА_2 просила в задоволенні позову відмовити, вважаючи його не обґрунтованим. В подальшому в судові засідання не з'явилася, причин не явки суду не повідомила, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, своїх заперечень суду не направив. Справа розглянута за правилами ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, оскільки в неї достатньо даних і доказів про права і взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються нормами глави 47, 48, 51 Розділу І „Загальні положення про зобов'язання" і глави 71 § 2 Кредит ЦК України, та Закону України «Про іпотеку».
Судом встановлено, що 25.05.2007 р. між «Укргазбанк»і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2233-22-01/USA, згідно якому відповідач одержав від позивача кредит в сумі 51000 доларів США на строк 240 місяців до 24.05.2027 р. з оплатою 12,5% річних за користування кредитом.
В той же день між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого було нерухоме майно - двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
З метою додаткового забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з договору кредиту, того ж дня між «Укргазбанк», ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений договір поруки, згідно якому ОСОБА_2брала на себе зобов'язання відповідати по боргах ОСОБА_1
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Проте, вимоги Банку про визнання за ним права звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом її продажу, підлягають задоволенню частково.
Відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним забезпеченням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Як встановив суд, Банк неодноразово звертався з вимогами до відповідачів як іпотекодавця та поручителя про дострокове виконання зобов'язання, проте вони залишилися невиконаними. ОСОБА_1, як позичальник, а ОСОБА_2, як поручитель, з травня 2008 р. належним чином зобов'язання не виконують, кредит і проценти не погашають, чим порушують умови кредитного договору. За відповідачами, станом на 01.02.2012 р. утворилася заборгованість по кредиту на суму 30535 доларів, що еквівалентно 243 965 гривням 49 копійкам, простроченим процентам в сумі 11389,90 доларів США, що еквівалентно 91001 гривням 88 копійкам, а всього на суму 41924,90 доларів США, що еквівалентно 334 967 гривням 37 копійкам, пені в сумі 48 255 гривень 31 копійок та штрафу в сумі 5000 гривень. На час розгляду справи відповідачі вказану заборгованість не погасили, ніяких дій направлених на виконання зобов'язань про повернення кредиту та процентів, не зробили.
Курс Національного банку України по валюті долар США до гривні, станом на 01.02.2012 р. складає 7,9897 за 1 долар США.
Розрахунок по заборгованості по кредиту, процентам складений вірно.
Проте, вимоги банку про стягнення штрафу в сумі 5000 гривень, не підлягають задоволенню, оскільки це може привести до застосування до боржника подвійної цивільно -правової відповідальності за одне і те саме правопорушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
3
Що стосується вимог про стягнення пені за прострочку погашення суми кредиту в сумі 48 255 гривень 31 копійок, суд вважає що ці вимоги є обґрунтованими, оскільки умовою договору передбачений такий вид відповідальності, але вони підлягають задоволенню частково.
Укладаючи кредитний договір з банком, ОСОБА_1, як позичальник, а ОСОБА_2, як поручитель, погодилася з його умовами, у тому числі відповідальності сторони за порушення строків повернення кредиту і процентів за користування кредитом, у вигляді пені.
Виходячи з положень пункту кредитного договору Банк нарахував пеню в сумі 6039,69 доларів США, що еквівалентно 48255 гривень 31 копійок, за період з 02.02.2009 р. по 01.02.2012 р.
Кількість днів за вказаний період, за які просить стягнути пеню позивач, складає 1095.
Проте, суд не може погодитися з періодом та кількістю днів за які позивач просить стягнути пеню, виходячи зі строків позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі стали порушати умови договору з січні 2009 р., перестали сплачувати кредит, а потім і проценти, про що заявив в судовому засіданні представник позивача. Банк дізнався про своє порушене право в січні 2009 р., а звернувся з позовом до суду 08.12.2009 р., в подальшому 18.04.2012 р., вточнив позовні вимоги.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ).
Таким чином, суд вважає що Банк має право вимагати від відповідачки сплати неустойки лише за 1 рік, за період з 01.02.2011 р. до 31.01.2012 р., коли позивач вточнив позовні вимоги, в тому числі щодо стягнення пені. Кількість днів в цей період складає 365.
Виходячи з розрахунку пені, яку просить стягнути Банк - 6039,69 доларів США, що еквівалентно 48255 гривень 31 копійок, за період з 02.02.2009 р. по 01.02.2012 р. і кількості календарних днів в цей період - 1095, з відповідачів за кожний день прострочки платежу, підлягає стягненню пеня в сумі 5,52 доларів ( 6039,69 : 1095 = 5,52 ).
При таких обставинах, виходячи з кількості днів в цей період - 365 і розміру пені за 1 день - 5,52 доларів, яку просить стягнути банк з відповідачів, підлягає стягненню пеня в сумі 2014,80 доларів ( 5,52 х 365 = 2014,80 ).
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 43939,70 доларів США ( = непогашений кредит - 30535 + 11389,90 проценти + 2014,80 пеня ).
Оскільки відповідач ОСОБА_1, як іпотекодавець, а ОСОБА_2 як поручитель, не сплачували суми передбачені кредитом, Банк, відповідно до п. 4.3.3. та ст. 35 Закону України «Про іпотеку», направив вимоги про повернення отриманих коштів, сплатити проценти в повному обсязі ОСОБА_1, з яким був укладений іпотечний договір нерухомого майна. При невиконанні в зазначений у вимозі 30 денний строк, банком повідомлялося що буде звернено стягнення на предмет іпотеки.
Але, на час розгляду справи відповідачі не погасили кредит та проценти і заборгованість по кредитному договору лише збільшилася.
Викладене підтверджується копіями кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки від 25.05.2007 р., розрахунком заборгованості за станом на 01.02.2012 р., довідкою банка про курс гривні до долара США, розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки та початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.
Таким чином, зобов'язання, передбачені кредитним договором, незважаючи на вимогу банку про дострокове повернення кредиту та процентів, порушуються зі сторони відповідачів.
4
На час розгляду справи, ніяких дій, направлених на виконання зобов'язань про повернення кредиту та процентів, відповідачі не зробили.
При таких обставинах, позивач обґрунтовано заявив вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що належить ОСОБА_1 на праві власності, і це питання необхідно вирішити шляхом продажу майна на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження із початковою ціною предмету іпотеки на день проведення прилюдних торгів.
Що стосується вимог про стягнення одночасно заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд не може погодитися з тим.
В даному випадку це може привести до застосування до боржника подвійної цивільно -правової відповідальності за одне й те саме порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
Таким чином, в цей частині позову «Укргазбанку» слід відмовити.
Судові витрати по справі - судовий збір в сумі 1700 гривні та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень, підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
На підставі ст. 509 ч. 3, 526, 536, 543, 554, 611, 612, 1046, 1048 -1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. 10, 11, 60, 88 ч. 1, 3, 209, 212-215, 224 -226, 228, 233 ЦПК України,
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2233-22-01/USA від 25.05.2007 р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1., у розмірі 43939,70 доларів, що еквівалентно 351065 гривням 02 копійкам, що складається із заборгованості по кредиту в сумі 30535 доларів США, заборгованості по процентах в сумі 11389,90 доларів США, а також пені в сумі 2014,80 доларів, звернувши стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.05.2007 р. приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округа ОСОБА_5 за реєстром № 1345, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 25.05.2007 р. за № 2110221 та ДКП БТІ та ДРОНМ м. Севастополя 25.05.2007 р. за № 4148, шляхом продажу майна на прилюдних торгах, в межах виконавчого провадження, із початковою ціною предметів іпотеки на день проведення прилюдних торгів.
В задоволенні вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості, відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати в сумі 1820 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерський П.О.