Справа № 2-а-2081/11
30 травня 2011 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Меженнікової С.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати їй щомісячної доплати, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні радіологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати - протиправною; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати їй щомісячну доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіологічного контролю з 17 серпня 2010 року по 17 лютого 2011 року в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, та виплачувати дану доплату в розмірі 1 мінімальної заробітної плати в подальшому, з наступним підвищенням пенсії в зв"язку зі змінами в діючому законодавстві та встановленні нових розмірів мінімальних зарплат.
Представник відповідача 25 травня 2011 року надіслав письмові заперечення, в яких в задоволенні вимог позивача просить відмовити, оскільки виплати позивачу його пенсії здійснювались у відповідності до норм чинного законодавства та в межах наданих повноважень та відсутності врегулювання питань щодо виплати пенсії чинним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю.
Як вбачається з листа УПФУ в Чернігівському районі позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком.
Відповідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі -Закону) в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються відповідно на одну мінімальну заробітну плату.
Зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп/2008.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанов Кабінету Міністрів України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії у відповідному розмірі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок та отримання пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вимога позивача нараховувати та виплачувати в подальшому пенсію відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задоволенню не підлягає, оскільки суд не може обмежувати волі державного органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Керуючись ст.183-2 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року, починаючи з 17 серпня 2010 року по 17 лютого 2011 року та провести необхідні виплати на користь позивача з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.П. Меженнікова