11.09.2012
Справа №1-139/12
Іменем України
11 вересня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Телешмана О.В.,
при секретарі Попельницькій С.С.,
з участю прокурора Ткача О.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2,
захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3,
представника Ленковецького навчально -виховного комплексу Грицак А.В.,
педагога -психолога Ленковецького навчально -виховного комплексу ОСОБА_4.,
представника служби в справах дітей Кельменецької РДА Бурлаки В.С.,
представника міліції в справах дітей Мосяндз Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_2, освіта базова загальна середня, не одруженого, учня 11- го класу Ленковецького навчально - виховного комплексу, раніше судимого згідно вироку Кельменецького районного суду Чернівецької області від 01.03.2011 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 10 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 08.08.2011 року,
за ч. 3 ст. 185 КК України, -
Підсудний ОСОБА_8, будучи раніше судимим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 10 місяців позбавлення волі позбавлення волі, 01.08.2012 року приблизно о 3 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с. Ленківці Кельменецького району Чернівецької області з квартири АДРЕСА_1, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло -мобільного телефону марки «Нокіа - Н-82» ІМЕІ-НОМЕР_1 вартістю 700 грн. із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 1 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 14 грн. та із карткою оперативної пам'яті об'ємом 2 Гб. вартістю 10 грн, які належали потерпілому ОСОБА_1, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 725 грн.
Підсудний ОСОБА_8 вчинив злочин за таких обставин. Підсудний ОСОБА_8, будучи раніше судимим Кельменецьким районним судом Чернівецької області 01.03.2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 10 місяців позбавлення волі (звільнився з місць позбавлення волі 08.08.2011 року) 01.08.2012 року приблизно о 3 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння проходив по АДРЕСА_1. Маючи умисел на вчинення крадіжки, він підійшов до двоповерхового будинку АДРЕСА_1 та зайшов до під'їзду вказаного будинку. На першому поверсі підсудний ОСОБА_9 побачив, що в вхідних дверях квартири під № 4 яка належить потерпілому ОСОБА_1, з зовнішньої сторони у замку, знаходяться ключі. Двері не були зачинені на ключ, тому він безперешкодно відчинив двері та зайшов в квартиру, пройшовши через коридор до вітальні, де на тумбочці у вітальні побачив мобільний телефон марки «Нокіа - Н-82» ІМЕІ-НОМЕР_1 вартістю 700 грн. із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 1 грн. на рахунку якої були гроші в сумі 14 грн. та із карткою оперативної пам'яті об'ємом 2 Гб. вартістю 10 грн. Даний телефон він викрав та поклав його до кишені своїх шортів, вийшовши із приміщення квартири. Після цього він ще два рази повертався до даної квартири, намагаючись викрасти інші речі, але через те, що був помічений потерпілим ОСОБА_1 втік з місця події. Після цього він вимкнув викрадений телефон та приніс його до себе додому. Приблизно о 17 годині цього ж дня він даний телефон добровільно видав працівникам міліції. Своїми злочинними діями, ОСОБА_9 завдав потерпілому ОСОБА_1, матеріальної шкоди на загальну суму 725 грн.
Підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненому визнав частково та дав суду показання про те, що 31.07.2012 року приблизно о 23 годині він за попередньою домовленістю зустрівся в центрі с. Ленківці Кельменецького району зі своїм товаришем ОСОБА_10, у якого того дня був день народження. В подальшому вони з ним придбали пляшку горілки, яку випили вдвох. Йдучи додому, він вирішив направитись в напрямку залізничної станції с. Ленківці Кельменецького району, оскільки там проживала його тітка ОСОБА_11, в якої він був приблизно два роки тому в гостях. Він вирішив піти до неї та взяти в неї номер телефону його матері, яка проживає в Російській Федерації. Він зайшов в під'їзд одного з двоповерхових будинків і підійшов до однієї із квартир, в якій, на його думку, проживала його тітка. Двері були незачинені на ключ, тому він відчинив двері та пройшов до коридору, а звідти у вітальню, де на тумбочці побачив мобільний телефон, який він взяв та поклав в кишеню своїх штанів. Потім він вийшов з квартири, але вирішив повернутись назад щоб повернути телефон. Він знову за допомогою ключа відчинив двері, але почувши крик потерпілого, він злякався та втік. 01.08.2012 року біля 17 години, до нього додому прийшли працівники міліції яким він добровільно видав телефон, який викрав у потерпілого ОСОБА_1 Він вважав, що він був в квартирі своєї тітки. Підсудний ОСОБА_8 також спочатку пояснював, що в нього не було і немає мобільного телефону, проте в ході судового слідства він пояснив, що в нього був мобільний телефон, який йому дав батько, так як він собі придбав інший телефон.
Незважаючи на часткове визнання підсудним вини, його вина у вчиненому стверджується його показами, протоколом допиту підсудного в якості обвинуваченого ( а.с.109-111), показами потерпілого, показами свідків, протоколами слідчих дій та іншими доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 дав суду показання про те, що він проживає в с. Ленківці Кельменецького району за адресою АДРЕСА_1. Його квартира розташована на першому поверсі двоповерхової будівлі. Приміщення квартири складається із чотирьох жилих кімнат, кухні та коридору, який веде від вхідних дверей до кімнат. Він проживає разом із дружиною ОСОБА_12 та дочкою ОСОБА_13 2001 року народження. Підсудного ОСОБА_9 він знав раніше. 31.07.2012 року біля 11 години вони лягли спати, а вхідні двері не зачинили на замок, залишивши ключ у вхідних дверях з зовнішнього боку. Свій мобільний телефон марки «Нокіа N-82»він залишив у вітальні на тумбочці меблевої стінки. Приблизно о 3 годині 01.08.2012 року він прокинувся від грюкання вхідних дверей. Він підвівся із ліжка та направився до вітальні. Побачивши що вхідні двері зачинені, він підійшов до кімнати своєї доньки та помітив, що вона не спить. Він запитав доньку, чому вона не спить на що донька відповіла що вона прокинулась від шуму, а саме від того що відчинялися вхідні двері будинку з невідомих їй причин, проте коли, вона підійшла до вхідних дверей вони були привідчинені та вона їх зачинила, для того щоб на вулицю не вибіг кіт. Після цього він не міг заснути та біля 5 хвилин ходив по квартирі, після чого вирішив прилягти у вітальні. Приблизно через 10 хвилин після того він приліг у вітальні і почув як провертається механізм у врізному замку вхідних дверей і двері відчиняються, він підвівся та подивився в сторону прихожої, в той час він помітив що хтось заходить в приміщення будинку, оскільки в приміщенні квартири було темно, а в під'їзді горіло світло, він впізнав підсудного ОСОБА_9. Він крикнув до нього «Стій», але ОСОБА_9 вибіг із приміщення квартири не зачиняючи за собою двері і втік. Перевіривши наявність свого майна, він виявив що зник його мобільний телефон Nokia N-82» ІМЕІ-НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», на рахунку якого було 14 гривень та карткою оперативної пам'яті об'ємом 2 Гб., який знаходився на тумбочці у вітальні його квартири, інших цінностей із квартири не зникало. На даний час викрадені у нього речі, а саме мобільний телефон із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»та карткою оперативної пам'яті об'ємом 2 Гб. йому повернуто, тому претензій ні матеріального ні морального характеру до ОСОБА_9 він не має. Крім того потерпілий також пояснив, що в сусідньому двоповерховому будинку в квартирі на 2 поверсі приблизно 3 роки назад проживала ОСОБА_11, до якої приходив підсудний ОСОБА_8, та якого він бачив у дворі біля їхніх будинків.
Свідок ОСОБА_12 дала покази, аналогічні показам потерпілого ОСОБА_1, пояснивши, також що чоловік їй повідомив, що в їхню квартиру заходив ОСОБА_8, якого вони знали раніше. Потім вони виявили, що зник мобільний телефон її чоловіка, про що вона повідомила в міліцію. Також у дитячій кімнаті були відчинені дверцята шафи, в якій знаходились дитячі речі. Дані речі були неохайно складені, тобто було видно, що хтось в них копався. В сусідньому двоповерховому будинку в квартирі на 2 поверсі приблизно 3 роки назад проживала ОСОБА_11.
Малолітній свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона навчається в с. Ленківці в 6 класі. Вона проживає в квартирі із своїми батьками. ОСОБА_9 вона кілька разів бачила в школі. 31.07.2012 року ввечері вони лягли спати, а вхідні двері їх квартири, батько зачинив, але залишив ключ в замку із зовнішнього боку. Вночі, вона прокинулась від шуму, спочатку від того що відчинялися вхідні двері квартири, після цього щось шуміло біля шафи в її кімнаті, коли вона відкрила очі вона побачила когось біля шафи, яка розташована біля входу до кімнати. Вона подумала, що то її тато і вийшла в коридор, де побачила, що вхідні двері привідчинені. Тому вона зачинила їх для того щоб із квартири на вулицю не вибіг кіт. Вона повернулася в свою кімнату і до неї зайшов батько з мамою, яким вона пояснила, що були відчинені двері і вона їх зачинила. Вона лягла спати, але коли ще не заснула, то почула, що тато кричав «Стій»і коли вийшла до батька, то він розповідав мамі, що ОСОБА_9 заходив до їх квартири, проте коли він крикнув до нього той вибіг із приміщення квартири та втік.
Свідок ОСОБА_11 дала суду показання, про те, що підсудний ОСОБА_8 є її племінником. В 2008 році вона винаймала квартиру на другому поверсі одного з двоповерхових будинків по АДРЕСА_1. ОСОБА_9 до неї приходив в той час лише один раз, і вона телефонувала до його батька, щоб він його забрав, так як він займався бродяжництвом і втягував у це її сина. Він ніколи не просив номер телефону його матері. Коли його мати захворіла, то вона про це йому повідомляла.
З показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що 01.08.2012 року в його присутності підсудний ОСОБА_8 в себе вдома видав працівникам міліції мобільний телефон «Нокіа»та при цьому пояснив, що телефон він викрав 01.08.2012 року приблизно о 3 годині з квартири жителя с. Ленківці Кельменецького району ОСОБА_1.
З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, 31.07.2012 року приблизно о 21 годині на його мобільний телефон зателефонував його знайомий -підсудний ОСОБА_8 та запропонував йому пригостити його ( ОСОБА_8.) так як ІНФОРМАЦІЯ_2 в нього день народження. Він взяв вдома 20 гривень, купив в селі пляшку горілки і потім вони з ОСОБА_8 дану горілку вдвох випили Приблизно о 23 годині 30 хвилин вони розійшлися по домівках. Куди пішов ОСОБА_8 йому невідомо, лише, здається, що він говорив, що йде до своєї тітки. Йому відомо, що у ОСОБА_8 був мобільний телефон, та по якому вони вдвох час від часу спілкувались.
Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_15, як свідок пояснив, що син протягом останнього року проживав з ним в с. Ленківці. Вони проживають лише вдвох. Син його слухався, допомагав по господарству. Раніше, дійсно, він з ним не міг впоратись, а після відбування покарання поведінка сина покращилась. Того дня, коли сталася крадіжка, він на прохання сина відпустив його ввечері, так як син пояснював, що хотів піти на день народження свого однокласника. В той день в нього із собою був мобільний телефон.
З висновку експерта № 0252 від 04.08.2012 року ( а.с.82) вбачається, що варіть телефону «Нокіа -Н №82, викраденого ОСОБА_8 становить 700 гривень.
З довідки приватного підприємця ОСОБА_16 ( а.с.59) вбачається, що вартість однієї карти пам'яті об'ємом 2ГБ становить 10 гривень, та однієї сім -карти «Київстар»становить 1 гривня.
З протоколу огляду місця події ( а.с. 8-14) вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 є кілька кімнат і в одній із кімнати відкрита шафа, в якій знаходяться неохайно складені речі.
З акту добровільної видачі від 01.08.2012 року ( а.с.18 ) вбачається, що ОСОБА_8 в присутності понятих добровільно видав мобільний телефон марки «Нокіа - Н-82» ІМЕІ-НОМЕР_1 та пояснив, що даний телефон він викрав 01.08.2012 року біля 3 години ночі в квартирі ОСОБА_1, після чого зберігав його в своєму будинку.
З вироку Кельменецького районного суду від 01.03.2011 року по справі № 1-13/11 ( а.с.25-39) вбачається, що ОСОБА_8 був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі по 9 епізодах.
З акту обстеження житлово -побутових умов ( а.с.56 ) вбачається, що підсудний ОСОБА_8 проживає в незадовільних матеріально -побутових умовах, має схильність до паління, вживання алкоголю.
З листа Кельменецької ЦРЛ від 07.08.2012 року № 246/1 ( а.с.46) вбачається, що стан здоров'я ОСОБА_8 задовільний.
З характеристики ОСОБА_2 ( а.с.58) вбачається, що останній посередньо характеризується за місцем проживання, зловживає алкогольними напоями
Представник Лівинецького навчально -виховного комплексу Грицак А.В. пояснила, що вона працює директором Лівинецького навчально -виховного комплексу. ОСОБА_8 навчається в 11 класі. Навчається він погано, проте поведінка його за останній рік значно покращилася. Він реагував на зауваження, вчителів, в них нормальні відносини з батьком. Якщо ОСОБА_8 пропускав заняття, то це відбувалося за погодженням з батьком. Характеризувався він негативно, тому, що характеристику давали за весь період з початку навчання, але після відбування покарання, поведінка його покращилася і є задовільною, хоча навчається він дуже погано.
ОСОБА_4. пояснила, що вона працює педагогом -психологом Лівинецького навчально - виховного комплексу. До 9 класу були проблеми з поведінкою у ОСОБА_8, але після відбування ним покарання він змінився на краще, поведінка покращилася і є задовільною, хоча він погано навчається. Він прислухається до порад і зауважень. Значних порушень дисципліни не допускав. Заняття не відвідував за згодою батька. З проведених в школі досліджень вбачається, що дитина мріяла про повноцінну сім'ю, зокрема щоб з ними разом були мати та сестра.
Представник служби в справах дітей Бурлака В.С. пояснив, що неповнолітній підсудний перебував в них на обліку. Він виховувався в неблагополучній сім'ї, в нього була незадовільна поведінка, він займався бродяжництвом. Після звільнення з місць позбавлення волі сталися позитивні зміни, зауважень до його поведінки не було. Покарання він повинен понести, але це питання має вирішувати суд.
Таким чином, вина підсудного ОСОБА_8 стверджується його показами, протоколом допиту підсудного в якості обвинуваченого ( а.с.109-111), показами потерпілого та свідків, протоколами слідчих дій та іншими доказами, дослідженими судом, які узгоджуються між собою.
Суд відхиляє доводи підсудного ОСОБА_8 про те, що він не мав умислу на крадіжку, поєднану з проникненням в житло виходячи з наступного.
З показів самого підсудного вбачається, що він напевне не знав, в якій квартирі проживала його тітка, тим не менше він викрав телефон з тумбочки в квартирі. Підсудний в судовому засіданні стверджував, що він двічі повертався до квартири щоб повернути телефон тітці, але злякався та втік. З протоколу допиту підсудного ОСОБА_8 в якості обвинуваченого ( а.с.109-111) вбачається, що під час досудового слідства він вказував, що повертався до квартири з метою вчинення крадіжки і при цьому відчиняв шафу в одній із кімнат квартири з метою перевірки її вмісту. Крім того, з протоколу огляду місця події, дослідженого судом, та показів свідка ОСОБА_12, вбачається, що в одній і шаф в дитячій кімнаті після проникнень ОСОБА_8 у квартиру потерпілого, яка розташована на першому поверсі будинку був безлад, тобто очевидно, що підсудний ОСОБА_8 намагався знайти в шафі цінні речі. Малолітній свідок ОСОБА_13 також підтверджувала ту обставину, що бачила невідому особу біля шафи. Крім того, з показів свідка ОСОБА_11 вбачається, що підсудний ОСОБА_8 дійсно є її племінником і він до неї приходив в гості в 2008 році в квартиру на другому поверсі будинку, який знаходився поруч з будинком, в якій він вчинив крадіжку. Тобто дана обставина свідчить також про те, що підсудний ОСОБА_8 умисно проник до житла потерпілого ОСОБА_1 з метою крадіжки, так як йому було достеменно відомо, що його тітка ОСОБА_11 проживає зовсім в іншому будинку на 2 поверсі. Крім того, про умисел підсудного на крадіжку з проникненням свідчить акт добровільної видачі телефону ( а.с.56) та покази свідка ОСОБА_14, який вказував, що при видачі мобільного телефону ОСОБА_8 добровільно пояснював, що вчинив крадіжку даного телефону з квартири потерпілого. Умисел підсудного на крадіжку з проникненням підтверджують також ті обставини, що крадіжка була вчинена в пізній нічний час, при проникненні в квартиру він не намагався дізнатися про наявність в ній господарів, зокрема своєї тітки, а також після викрадення телефону, зрозумівши, що його ніхто не помітив, двічі проникав в квартиру потерпілих і під час даних проникнень намагався викрасти інші речі із шафи, яка знаходилась в одній із кімнат будинку, а викрадений телефон привласнив, відключив його та зберігав у себе вдома.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло. При цьому суд вважає, що з обвинувачення необхідно виключити таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину повторно, оскільки така кваліфікуюча ознака відсутня в ч.3 ст.185 КК України і є згідно п.1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання.
При призначенні підсудному ОСОБА_8 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів; вартість викраденого майна, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання та посередньо характеризується за місцем навчання, проте є неповнолітнім, продовжує навчання в школі, раніше судимий за ч.3 ст.185 КК України і судимість не погашена на момент вчинення нового злочину, обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину повторно та в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання -вчинення злочину неповнолітнім.
При призначенні покарання суд враховує: умови життя -незадовільні матеріально -побутові умови та умови виховання ОСОБА_8, рівень розвитку підсудного, який є неповнолітнім, враховується, що підсудний ще не має повної загальної середньої освіти, виховується в неблагополучній сім'я, так як батько зловживає алкогольними напоями, а мати не бере участі у його вихованні.
Враховуючи вказані вище обставини та дані про особу неповнолітнього ОСОБА_8 суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. Суд вважає, що дане покарання, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнє для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто таке покарання відповідатиме цілям, які передбачені ч.2 ст.50 та ч.2 ст.65 КК України.
Суд вважає, що до вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8 слід залишити тримання під вартою, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він схильний до бродяжництва, раніше судимий за вчинення аналогічного злочину і може ухилитися від суду
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 відраховувати з моменту його затримання ( а.с.63-64) тобто з 3 серпня 2012 року.
Речові докази по справі( а.с.84-89) мобільний телефон марки «Нокіа - Н-82» ІМЕІ-НОМЕР_1 із карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»та із карткою оперативної пам'яті об'ємом 2 Гб визнати за потерпілим ОСОБА_1.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.
Суддя