"09" жовтня 2006 р.
Справа № 16/315-06-8374
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Шевченко Г.В..
За участю представників сторін:
Від позивача: Краснобай Д.Г. по дов. №5418 від 03.07.2006р.;
Від ВАТ «Хаджибеєвське»: Сомок В.М. по дов. №5 від 18.11.2005р.;
Від ТОВ «Зоря»: Сомок В.М. по дов. №3 від 29.06.2006р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу (з оголошенням перерви згідно ст..77 ГПК України) за позовом Державної виконавчої служби у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Зоря», відкритого акціонерного товариства “Хаджибеєвське» про визнання недійсним протоколу засідання ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства “Хаджибеєвське» № 1 від 25.02.2004р. та зобов'язання повернути майно, -
Державна виконавча служба у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області (далі по тексту ДВС у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області) звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Зоря» (далі по тексту ТОВ “Зоря»), відкритого акціонерного товариства “Хаджибеєвське» (далі по тексту ВАТ “Хаджибеєвське») про визнання недійсним протоколу засідання ліквідаційної комісії ВАТ “Хаджибеєвське» № 1 від 25.02.2004р. в частині передачі ТОВ “Зоря» великої рогатої худоби та свиней та зобов'язання ТОВ “Зоря» повернути зазначене майно на баланс ВАТ “Хаджибеєвське». В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ВАТ “Хаджибеєвське» вимог Закону України “Про виконавче провадження» в частині реалізації майна, яке знаходилось під арештом.
Представник відповідачів повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви, у ДВС у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ “Хаджибеєвське» заборгованості перед кредиторами на загальну суму у розмірі 987587,80 грн.
На підставі ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, з послідуючими змінами та доповненнями, відділом державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції 08.05.2003р. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Даною постановою було накладено арешт на все майно, що належить ВАТ “Хаджибеєвське» та, відповідно до супровідного листа за №3994 від 16.10.2003р., постанова направлена на адресу відповідача.
В результаті проведення виконавчих дій, пов'язаних з розшуком майна боржника, позивачем було встановлено факт реалізації ВАТ “Хаджибеєвське» майна, а саме: великої рогатої худоби та свиней ТОВ “Зоря», що підтверджується накладною № 2 від 26.02.2004р. та протоколом засідання ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства “Хаджибеєвське» № 1 від 25.02.2004р. (містяться в матеріалах справи).
Посилаючись на постанову відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції від 08.05.2003р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та вважаючи дії відповідачів стосовно відчуження майна, яке знаходилося під арештом незаконними, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання протоколу засідання ліквідаційної комісії ВАТ “Хаджибеєвське» № 1 від 25.02.2004р. в частині передачі ТОВ “Зоря» майна недійсним та зобов'язання ТОВ “Зоря» повернути майно ВАТ “Хаджибеєвське».
Як встановлено в процесі вирішення спору, 16.01.2004р. вищим органом ВАТ “Хаджибеєвське» - загальними зборами акціонерів - було прийнято рішення про ліквідацію ВАТ “Хаджибеєвське» та на підставі цього рішення створено ліквідаційну комісію. При цьому, була відкрита ліквідаційна процедура.
25.02.2004р. на засіданні ліквідаційної комісії ВАТ “Хаджибеєвське» було прийнято рішення про реалізацію ТОВ “Зоря» в рахунок погашення кредиторської заборгованості великої рогатої худоби та свиней. Згідно накладної № 2 від 26.02.2004р. зазначене майно було передано ТОВ “Зоря».
Представник відповідачів наполягає на незаконності та неправомірності заявлених позовних вимог. При цьому, свою правову позицію відповідачі обгрунтовують відсутністю накладеного арешту на рогату худобу та свиней, відсутністю у позивача права правонаступництва після ліквідації відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції, якою приймалася постанова від 08.05.2003р. про накладення арешту, що за їх думкою свідчить про незаконність проведення виконавчих дій зазначеною особою, а також посилається на порушення позивачем вимог ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.65 Закону України “Про виконавче провадження» у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначалося по тексту вище, 16.01.2004р. загальними зборами акціонерів ВАТ “Хаджибеєвське» було прийнято рішення про ліквідацію товариства та відкрита ліквідаційна процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно ч. 1 ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. N 436-IV припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Відповідно п.11.1, 11.3., 11.4. статуту ВАТ “Хаджибеєвське», припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації. Товариство може бути ліквідовано за рішенням Вищого органу Товариства, яким згідно п. 8.2.1. статуту є загальні збори акціонерів Товариства. Ліквідація Товариства проводиться призначеною Вищим органом Товариства ліквідаційною комісією, а в разі ліквідації товариства за рішенням суду або арбітражного суду, що призначається цими органами. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження правління Товариства щодо управління його справами.
Відповідно до ч.2 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. У відповідності з ч.3 ст. 60 ГК України ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.
На виконання вищенаведених норм, ліквідаційна комісія ВАТ “Хаджибеєвське» оприлюднила в газеті «Вперед» Роздільнянської районної ради за №6(9997) від 21.01.2004р. повідомлення про ліквідацію ВАТ “Хаджибеєвське».
Враховуючи вищенаведені положення ст..65 Закону України “Про виконавче провадження» суд погоджується з доводами відповідачів стосовно необхідності, у разі відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника, передати виконавчі документи до ліквідаційної комісії останнього для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.
У відповідності з вищенаведеної законодавчої нормою, позивач повинен був направити всі виконавчі листи, які знаходилися у нього на виконанні до ліквідаційної комісії ВАТ “Хаджибеєвське» для вирішення питання про подальший порядок виконання рішень, та закінчити виконавче провадження.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач наполягає на відсутності у нього інформації про ліквідацію ВАТ “Хаджибеєвське», у зв'язку з неповідомлення останнім ДВС у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області про відкриття ліквідаційної процедури. З цього приводу суд звертає увагу позивача, що положеннями ст..65 Закону України “Про виконавче провадження» не передбачений обов'язок боржника інформувати орган ДВС про відкриття ліквідаційної процедури.
Крім того, позивач заперечує проти застосування при вирішенні даного спору положень ст..65 Закону України “Про виконавче провадження». При цьому, позивач, з посиланням на ч.1 ст.105 ЦК України, якою передбачений обов'язок учасника юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, стверджує про невиконання ліквідаційною комісією наведених законодавчих положень, що за його думкою тягне неправомірність застосування ст..65 Закону України “Про виконавче провадження». Свої доводи позивач підтверджує листом Роздільнянської районної державної адміністрації № 36-09 від 17.05.2006р., яким повідомлено позивача про відсутність запису в Єдиному державному реєстрі про самоліквідацію ВАТ “Хаджибеєвське», а також про створення відповідної ліквідаційної комісії. Крім того, в підтвердження своєї правової позиції, позивач надав до суду Методичний посібник ДВС Одеської області щодо порядку здійснення виконавчих дій у разі порушення провадження у справі про банкрутство чи ліквідації боржника, в якому зазначається, що у разі, якщо до служби надійшла інформація про початок ліквідаційної процедури у відношенні боржника, державний виконавець повинен надіслати запит державному реєстратору щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) бридичної особи або уповноваженого ними органу (або судового рішення) щодо припинення юридичної особи, а також інформацію про склад ліквідаційної комісії.
На підтвердження своїх доводів позивач також посилається на методичний посібник щодо порядку здійснення виконавчих дій у разі порушення провадження у справі про банкрутство чи ліквідацію боржника, розроблений Державною виконавчою службою Одеської області у 2006 році. З цього приводу суд зазначає наступне.
По-перше: відповідно до Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року N 493/92, з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Враховуючи наведену правову норму, методичний посібник щодо порядку здійснення виконавчих дій у разі порушення провадження у справі про банкрутство чи ліквідацію боржника, розроблений Державною виконавчою службою Одеської області у 2006 році не може прийматися судом з огляду на відсутність державної реєстрації наведеного документу.
По-друге: виконання вимог статті 65 Закону України “Про виконавче провадження» не поставлено законодавцем в залежність від виконання особою, яка ліквідується, положень ст..105 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За переконанням суду, у випадку відкриття юридичною особою - боржником -ліквідаційної процедури, орган державної виконавчої служби, у якого знаходяться на виконанні виконавчі документи, повинен надіслати виконавчі документи до ліквідаційної комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішень та закінчити виконавче провадження. Наведене позивачем здійснено не було, однак, невиконання останнім приписів ст..65 Закону України “Про виконавче провадження» не впливає на недійсність протоколу засідання ліквідаційної комісії ВАТ “Халжибеєвське» №1 від 25.02.2004р. в частини передачі ТОВ “Зоря» великої рогатої худоби та свиней що, в свою чергу, свідчить про необгрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог.
Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги ДВС у Роздільнянському та Іванівському районах Одеської області необгрунтованими та таким, що не містяться на законних підставах, у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
З огляду на висновки, до яких дійшов суду в процесі вирішення спору про необхідність застосування при розгляді справи положень ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження», інші доводи та заперечення сторін не потребують правової оцінки, так як не впливають на результати вирішення спору по суті.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 10.11.2006р.
Суддя Желєзна С.П.