73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"27" червня 2006 р. Справа № 4/195-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок» м.Херсон
про стягнення 7.417грн.39коп.
за участю представників сторін:
від позивача - начальник відділу Назарова Л.М.
від відповідача - юрист Желудкова Л.Г.
Позивач звернувся з заявою про стягнення 7.417грн.39коп. штрафних санкцій у зв'язку з не створенням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році.
Відповідач позовні вимоги відхиляє, посилаючись на те, що він є суб"єктом малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, тому відповідно до Указу Президента України від 28.06.1999року №746/99 користується правом спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та не є платником податків і зборів, перерахованих в пункті 6 зазначеного Указу, серед яких передбачені і внески до Фонду України соціального захисту інвалідів.
Крім того, він посилається на те, що органи управління праці та соціального захисту населення не направляли інвалідів для працевлаштування, а Законом України “Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні» на нього не покладено обов»язок самостійно займатися працевлаштуванням інвалідів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991року (в редакції закону від 14.10.1994року, від 05.07.2001року та від 15.06.2004року) для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Виходячи із загальної чисельності працюючих 23 чоловік, відповідачу на 2005 рік позивач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.
Фактично із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було створено в 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується також і звітом відповідача форми 10 - ПІ за 2005 рік.
Відповідач не надав доказів виконання нормативу і в засідання суду. Із листа Суворовського районного центру зайнятості від 05.05.2006року №07-11/815 вбачається, що відповідач звіти за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць на потребу в працівниках не надавав і не інформував про потребу в інвалідах, тому на його підприємство у зв'язку з цим інваліди для працевлаштування не направлялися.
Листом відділ праці та соціального захисту населення виконкому Суворовської у м.Херсоні ради від 28.04.2006року № 5-34 також повідомив, що відповідач не надавав відомостей про вільні (створені) робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства об'єднання, установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, зобов'язані щорічно сплачувати відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві об'єднанні, установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Посилання відповідача на Указ Президента України від 28.06.1999року №746/99 судом відхиляється, оскільки зазначений Указ не спростовує вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відносно сплати штрафних санкцій за нестворення нормативу робочих місць для інвалідів.
За таких підстав вимоги позивача про стягнення 7.417грн.39коп. штрафу у зв'язку з не створенням відповідачем 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів в 2005році підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст. 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства
України, суд ,
1. Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шуменський ринок»м.Херсон Миколаївське шосе, 28 к. 28 р/р 26004002822 в Херсонській філії КБ «Західінкомбанк»МФО 352327 код 24944421:
а) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсон пров.40 років Жовтня, 5-а р/р № 31212230600002, * в банку управління Державного казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, одержувач ВДК по м.Херсону код 50070000; 01; - платежі до фонду соціального захисту інвалідів -7.417грн.39коп. штрафу;
б) в доход державного бюджету -одержувач відділення держказначейства м.Херсона р/р № 31112095600002 в банку управління Державного Казначейства в Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 -74грн.17коп. державного мита.
Наказ надіслати ДПІ у м.Херсоні.
Накази видати після набрання постановою законої сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.І. Ємленінова
03.07.2006р.