Головуючий у 1-й інстанції: Колупаєв В.В.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"27" серпня 2012 р. Справа № 2-1749/08
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Самченко В.М. ,
розглянувши апеляційну скаргу військової частини А0281 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "06" травня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А0281, правонаступник військової частини А1061 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів ,
В квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій військової частини А 1061, стягнення з відповідача грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 р. по 31.10.2077 р. в розмірі 37547,7 грн.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 06 травня 2008 року позов задоволено, визнано неправомірними дії військової частини А-1061 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 р. по 31.10.2007 р., стягнуто з військової частини А-1061 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 р. по 31.10.2007 р. в сумі 37547,7 грн.
В апеляційній скарзі правонаступник військової частини А-1061 - військова частина А-0281 просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині А-1061 та у період з 11.03.2000 року по 31.10.2007 року не отримував продовольчий пайок або грошову компенсацію замість нього на суму 37547,7 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за продовольчий пайок є неправомірними. Такий висновок суду є помилковим.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 статті 9 цього Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ" від 12 березня 1996 року №316.
Дію частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
Відповідно до положень зазначеного Закону військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби за військовослужбовцями збережено, військовослужбовці були позбавлені лише права, за їх бажанням, під час проходження військової служби, на отримання грошової компенсації замість речового майна.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації"№426, яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Отже, грошова компенсація замість продовольчих пайків передбачалась законодавством України в період до 11 березня 2000 року, а тому висновок суду про задоволення позову є безпідставним.
Так, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 повністю.
Керуючись ст.ст. 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу військової частини А0281 задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомир від "06" травня 2008 р. скасувати та прийняти нову постанову.
В позові ОСОБА_3 до військової частини А-1061 (правонаступник - військова частина А-0281) відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик
судді: (підпис) (підпис) Г.І. Майор Є.В.Одемчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ А.Ю.Бучик
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Військова частина А0281 вул. Миру 39, м.Житомир,10001