Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 2-1061/12
22 серпня 2012 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі:
головуючого судді Коренюка В.П.
при секретарі Мейнарович Л.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у м. Коростені
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, в якому зазначила, що на початку грудня 2010 року вона домовився з відповідачем по справі, що останній буде здійснювати догляд за нею, забезпечуватиме її продуктами харчування, утримуватиме квартиру та буде здійснювати оплату квартирних послуг, оскільки позивачка має похилий вік, натомість квартира № 73, що розташована по АДРЕСА_1, після її смерті залишиться ОСОБА_2 27 грудня 2010 року ОСОБА_1 уклала договір дарування ОСОБА_2 даної квартири. Спочатку відповідач сумлінно виконував свої зобов'язання та починаючи з липня 2011 року припинив надавати їй будь-яку допомогу. В даний час ОСОБА_1 звернулась за допомогою до ОСОБА_3, який погодився їй допомагати та доглядати за нею при умові, що вона укладе з ним договір довічного утримання. При оформлені договору дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачка вважала, що укладає договір довічного утримання. Тому, позивачка вимушена звернутись до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити її позов, а справу розглянути без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій позовні вимоги визнає та просив розглянути справу без його участі.
Проаналізувавши матеріали справи в сукупності з наданим сторонами доказами, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування квартири № 73, що розташована у будинку АДРЕСА_1 (а.с.5 - 8).
Встановлено і те, що при оформлені договору дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачка вважала, що укладає договір довічного утримання, але фактично підписала договір дарування.
Також судом встановлено, що сторони усно домовились про те, що ОСОБА_2 буде здійснювати догляд за ОСОБА_1, а саме забезпечуватиме продуктами харчування, утримуватиме квартиру та здійснювати оплату квартирних послуг, оскільки позивачка має похилий вік.
Проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань та починаючи з липня 2011 року припинив надавати допомогу позивачці будь-яку допомогу та доглядати за нею, як за особою похилого віку.
Відповідно до ст.229 ЦК України -" Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недійсним".
Позов ніким не спростований, стверджується наданими сторонами доказами, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 60, 114, 213 -215, 223 ЦПК України, ст.229, 717 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, що укладений 27 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4, як такий, що вчинено під впливом обману.
Застосувати наслідки недійсності правочину, поновивши за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особа, яка не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення.
Суддя: В. П. Коренюк