Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"20" серпня 2012 р. Справа № 1702/9853/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "27" січня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.01.2012 зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 грошову допомогу, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40 % від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 27.04.2011 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2011 рік, як дитині інваліду, захворювання якої пов'язане з наслідками ЧАЕС І категорії, у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.
На підставі ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно матеріалів справи позивачка отримує допомогу, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 836.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5 є дитиною - інвалідом, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення виплачується дитині - інваліду у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за місцем проживання громадян органами соціального захисту населення.
Позивачу, всупереч зазначеної норми, щорічну допомогу на оздоровлення виплачено у значно меншому розмірі.
Розрахунок виплати позивачу, передбаченої ст.48 Закону, визначався згідно постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року. Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення та виплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства застосуванню підлягає саме статті 37, 48 Закону, а не постанови КМУ за № 836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "27" січня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Ю.Бучик
судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300