ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/10433-2012 04.09.12
За позовом підприємства «Роман»Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів
«Софія»
до управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної
адміністрації
про стягнення 27 141, 93 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: представник Криворученко Ю.О. (довіреність № б/н від 01.01.2012 року)
відповідача: не з'явились
Підприємство «Роман»Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 27 141, 93 грн., (у тому числі 25 456, 90 грн. - основного боргу та 1 685, 03 грн. -пеня).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10433-2012 та призначено її розгляд на 21.08.2012 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 03.09.2012 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на закінчення строків розгляду справи, необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 30.03.2011 року укладено договір № 70, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався поставляти товар, а Відповідач сплачувати його вартість.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України.
У листопаді 2011 року Позивач передав, а Відповідач прийняв цукор пісок на загальну суму 26 984, 05 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходиться в матеріалах справи. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.
Згідно пункту 5.5 договору № 70 від 30.03.2011 року оплата товару проводиться Відповідачем у національній грошовій одиниці України на поточний рахунок Позивача на підставі накладних, виписаних останні протягом десяти банківських днів після отримання товару.
Всупереч встановленим господарським договором умовам Відповідач повністю не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 456, 90 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач, 01.03.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.
Оскільки факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати отриманого товару суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 25 456, 90 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені пунктом 5.5 договору № 70 від 30.03.2011 року, тобто порушив строки виконання зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у сумі 1 685, 03 грн.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.
Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені підприємством «Роман»Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 25 456, 90 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору в дохід державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вулиця Зоологічна, будинок 6-А, ідентифікаційний код 37470086) на користь підприємства «Роман»Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (04128, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18-Є, ідентифікаційний код 30636739) 25 456 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 90 коп. - основного боргу.
3. Стягнути з управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вулиця Зоологічна, будинок 6-А, ідентифікаційний код 37470086) в дохід державного бюджету України 1 509 (одна тисяча п'ятсот дев'ять) грн. 57 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині в позові відмовити.
5. Видати накази.
Повне рішення складено: 05.09.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.