30.08.12р. Справа № 6/5005/6609/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (ПАТ "Укрграфіт"), м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 968,27 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Хайдуков Д.Р., представник, довіреність №085/35 від 26.04.2012р.;
від відповідача - Шляєв І.В., представник, довіреність №80 01.01.2012р.
Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Український графіт" (ПАТ "Укрграфіт"), м. Запоріжжя - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 4 968,27грн. вартості вагової недостачі концентрату вугілля марки Антрацит, згідно залізничної накладної № 53523080 у залізничному вагоні № 65384562 на підставі комерційного акту АА № 040441/112 від 06.02.2012року.
Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50 грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.02.2012року на адресу позивача на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 53523080 у залізничному вагоні № 65384562 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми складеного 06.02.2012року за № 4242 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці комісійно було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 65384562 під час якого було виявлено нетто у кількості 65 600кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача вугілля марки Антрацит становила 3 400кг, з урахування норм втрати, вартістю 4 968,27грн., у зв'язку з чим 06.02.2012року сторонами було складено комерційний Акт АА 040441/112 в якому сторони зазначили, що завантаження вугілля марки Антрацит у вагоні мало місце нижче бортів, маркування вугілля порушено, по довжині вагону маються поглиблення у вугіллі, над люками 1-2 розміром 300х250х40см, над люками 5-7 розміром 500х200х40см. Залізничний вагон № 65384562 під час технічного огляду знаходився у технічно-справному стані, двері цільнометалеві, люки закриті, витікання вантажу відсутнє, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача вартості нестачі вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 65384562.
Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що винен у нестачі вугілля марки Антрацит у кількості 3 400кг за залізничною накладною № 53523080 у залізничному вагоні № 65384562 саме вантажовідправник, який і повинен нести відповідальність, оскільки не вжив заходів по просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки залізничного вагону і недопущення завантаження у технічно несправний вагон продукцію. Крім цього, в порушення ст.ст.114 та 115 Статуту залізниць України, позивач невірно визначив вартість нестачі вугілля марки Антрацит, оскільки залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
30.08.2012року справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін та за наявними в ній матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
05.02.2012року на адресу позивача на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 53523080 у залізничному вагоні № 65384562 надійшла продукція у вигляді кам'яного вугілля марки Антрацит. На підставі Акту загальної форми складеного 05.02.2012року за № 4242 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, комісійно було зроблено переважування вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 65384562 під час якого було виявлено нетто у кількості 65 600кг, тоді як по документам значиться 69 000кг, тобто нестача вугілля марки Антрацит становила 3 400кг з урахування норм втрати, вартістю 4 968,27грн. у зв'язку з чим 20.01.2012року сторонами було складено комерційний Акт АА № 040441/112 від 06.02.2012року в якому сторони зазначили, що завантаження вугілля марки Антрацит у вагоні мало місце нижче бортів, маркування вугілля порушено, по довжині вагону маються поглиблення у вугіллі, над люками 1-2 розміром 300х250х40см, над люками 5-7 розміром 500х200х40см. Залізничний вагон № 65384562 під час технічного огляду знаходився у технічно-справному стані, двері цільнометалеві, люки закриті, витікання вантажу відсутнє, що і стало підставою для звернення позивача до відповідача з претензією про добровільне перерахування відповідачем на користь позивача вартості нестачі вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 65384562.
Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача від 22.06.2012року за № 16/3373 про сплату вартості нестачі у залізничному вагоні № 65384562 у кількості 3 400кг, з урахуванням природних втрат, на суму 6 393,32грн., залишив без задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 4 968,27грн. вартості вагової недостачі концентрату вугілля, згідно залізничної накладної № 52926987 у залізничному вагоні № 65384562 на підставі комерційного акту АА № 040441/112 від 06.02.2012року.
Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.ст.110, 113 Статуту залізниць України, ст.308 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
У відповідності до ст.924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Ч.3 ст.314 Господарського кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено, або якого не вистачає.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт нестачі вугілля марки Антрацит, згідно залізничної накладної № 53523080 у залізничному вагоні № 65384562, відповідно до комерційного акту АА № 040441/112 від 06.02.2012року у загальній кількості 3 400кг, а з урахуванням норми втрат у кількості 2 710кг повністю підтверджується документально комерційним актом АА № 040441/112 від 06.02.2012року, матеріалами справи, згідно яких залізничний вагон № 65384562 був прийнятий перед завантаженням до перевезення у технічно-справному стані, а вантаж у вигляді вугілля марки Антрацит був завантажений і розміщений, згідно з параграфами технічних умов Укрзалізниці правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 4 968,27грн., що становить вартість нестачі концентрату вугілля у загальній кількості 3 400кг, а з урахуванням норми втрат у кількості 2 710кг, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 4 617,84грн., оскільки згідно ст.ст.114 та 115 Статуту залізниць України, позивач невірно визначив вартість нестачі вугілля марки Антрацит, оскільки залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, у вигляді судового збору у сумі 1 609,50грн., з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, що саме вантажовідправник, а не відповідач, повинен нести відповідальність, оскільки саме вантажовідправник не вжив заходів по просипанню вантажу при його перевезенні шляхом технічної перевірки залізничного вагону і недопущення завантаження у технічно несправний вагон продукцію, суд не може прийняти до уваги, оскільки дане заперечення протирічить Комерційному Акту № АА 040441/112 від 06.02.2012року складеному повноважним представником відповідача і підписаного позивачем в якому відповідач з позивачем зазначили, що завантаження вугілля марки Антрацит у залізничному вагоні № 65384562 мало місце нижче бортів, маркування вугілля порушено, по довжині вагону маються поглиблення у вугіллі, над люками 1-2 розміром 300х250х40см, над люками 5-7 розміром 500х200х40см. Залізничний вагон № 65384562 під час технічного огляду знаходився у технічно-справному стані, двері цільнометалеві, люки закриті, витікання вантажу відсутнє.
Керуючись ст.ст.4,11,16,526,614,924,1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.308,314 Господарського кодексу України ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 110,113,114,129 Статуту залізниць України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства „Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26038000002001 в Дніпропетровській філії АБ "Експрес-Банк" м. Дніпропетровська, МФО 306964) на користь публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20; код ЄДРПОУ 00196204; р/р 26008900301 у АБ "Металург" м. Запоріжжя, МФО 313582) 4 617,84грн. (чотири тисячі шістсот сімнадцять грн. 84 коп.) - збитки, завдані нестачею вантажу; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 04.09.12р.