06.09.2012Справа №5002-8/2870-2012
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК»
до дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
про стягнення 15763,84 грн.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники сторін:
від позивача - представник Гонтарчук В.В., довіреність № 347/12/11 від 01.12.2011;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення 15763,84 грн., з яких: 14013,60 грн. - сума основного боргу, 660,17 грн. - три процента річних та 1090,07 грн. - інфляційні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.08.2010 між сторонами був укладений договір №30-08/КФ-63 купівлі-продажу, підряду, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу системи кондиціонування повітря загальною вартістю 11233,60 грн. та виконати роботи з монтажу обладнання, вартість яких склала 2780,00 грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, що підтверджується видатковою накладною, актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. Позивачем 17.05.2012 була направлена претензія на адресу відповідача з метою усунення заборгованості, вимоги вказані в претензії відповідачем не виконані, це й стало підставою для звернення позивачем із позовною заявою до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 05.09.2012 направив на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. Просив провести розгляд справи за відсутністю представника відповідача.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
30.08.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІК» (підрядник) та дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (замовник) укладено договір № 30-08/КФ-63 купівлі - продажу, підряду (а.с. 8-11).
Пунктом 9.2. договору встановлено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань, що випливають з договору.
Відповідно до пункту 1. договору, виконавець зобов'язується передати у власність, а замовник прийняти й оплатити системи кондиціонування (Mitsubishi) повітря (далі - обладнання) за ціною, в асортименті та у кількості, що вказується у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1).
Виконавець зобов'язується виконати монтажні роботи обладнання (надалі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в обсязі та за ціною, що вказується у пункті 2.1.2. договору (пункт 1.3. договору).
У пункті 2.1. договору визначено, що загальна вартість договору складає 11678,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2335,60 грн. Всього 14013,60 грн., і включає в себе:
2.1.1. - вартість обладнання - 9361,33 грн., крім того ПДВ 20% - 1872,27 грн. Всього 11233,60 грн.;
2.1.2. - вартість монтажних робіт, з урахуванням комплектуючих матеріалів 2316,67 грн., крім того ПДВ 20% - 463,33 грн. Всього 2780,00 грн.
Згідно пункту 2.2. договору, замовник в якості передплати перераховує на поточний рахунок виконавця кошти у розмірі 100% вартості обладнання, яка зазначена в пункті 2.1.1 договору, протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами договору.
Строк проведення робіт - 5 робочих днів після отримання від замовника коштів згідно пункту 2.2. договору та надходження від замовника письмового повідомлення про будівельну готовність об'єкту (пункт 5.1. договору).
Обладнання, що підлягає монтажу згідно умов договору, передається замовником виконавцю за Актом передачі обладнання в монтаж (пункт 5.2. договору).
Відповідно до пункт 5.3. договору, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по акту здачі - приймання виконаних робіт протягом 3-х робочих днів із дня одержання замовником повідомлення виконавця про готовність предмету підряду.
Пунктом 5.4. договору визначено, що замовник зобов'язаний підписати акт здачі - приймання виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дати його одержання або в цей же строк надати замовнику аргументовану письмову відмову.
Згідно специфікації (Додаток № 1 до договору № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010) замовником та виконавцем досягнуто згоди щодо вартості обладнання (а.с. 12). Вартість обладнання склала 11233,60 грн.
На підставі договору № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК» виконало свої зобов'язання повністю, що підтверджується видатковою накладною № 342 КФ від 30.08.2010 (а.с. 13) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року (а.с. 20), які підписані з боку обох сторін та скріплені печатками сторін.
Крім того, згідно акту приймання - виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2010 року вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІК» були виконані роботи з обладнання системи кондиціонування, які прийняті замовником - дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (а.с. 15-19).
Позивач 17.05.2012 направив на адресу відповідача вимогу за № 135/05/11 щодо оплати заборгованості за виконані роботи з монтажу обладнання (а.с. 22).
Зазначена вимога була отримана дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», однак на даний час сума боргу не сплачена.
На сьогоднішній день дочірнім підприємством «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не виконане зобов'язання за договором купівлі - продажу, підряду № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010 з оплати вартості обладнання та вартості монтажних робіт, відповідно числиться заборгованість у розмірі 14013,60 грн., з яких 11233,60 грн. - вартість обладнання та 2780,00 грн. - вартість монтажних робіт, з урахуванням комплектуючих матеріалів.
На сьогоднішній день сума заборгованості відповідачем не сплачена.
Відповідач заборгованість визнав у повному обсязі.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (стаття 656 Цивільного кодексу України).
У статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (стаття 843 Цивільного кодексу України).
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Стаття 317 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (пункт 1 статті 844 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість договору складає 11678,00 грн., крім того ПДВ 20% - 2335,60 грн. Всього 14013,60 грн., і включає в себе:
2.1.1. - вартість обладнання - 9361,33 грн., крім того ПДВ 20% - 1872,27 грн. Всього 11233,60 грн.;
2.1.2. - вартість монтажних робіт, з урахуванням комплектуючих матеріалів 2316,67 грн., крім того ПДВ 20% - 463,33 грн. Всього 2780,00 грн.
Згідно пункту 2.2. договору, замовник в якості передплати перераховує на поточний рахунок виконавця кошти у розмірі 100% вартості обладнання, яка зазначена в пункті 2.1.1 договору, протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами договору.
Матеріалами справи підтверджується, що товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІК» було передано у власність дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» обладнання та виконані монтажні роботи обладнання за договором купівлі - продажу, підряду № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010, відповідно, за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 14013,60 грн.
Крім того, у своєму письмову відзиві на позовну заяву, відповідач визнав заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «ІВІК» у повному обсязі.
Договір купівлі - продажу, підряду № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010 ніким не оспорений, є дійсний та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, дочірні підприємством «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором купівлі - продажу, підряду № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010 в розмірі 14013,60 грн.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК» до дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» щодо стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу, підряду № 30-08/КФ-63 від 30.08.2010 в розмірі 14013,60 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача:
- інфляційну суму збільшення боргу в розмірі 1090,07 грн.;
- 3% річних в розмірі 660,17 грн.
Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.
Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Цивільного кодексу України).
Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 536 даного Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти в розмірі, встановленому договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
При цьому стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Крім того, частина 3 статті 692 Цивільного кодексу прямо встановлює, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Тобто, з аналізу норм чинного законодавства користування чужими грошовими коштами це не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове користування (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення сплати грошей за будь-яким оплатним зобов'язанням і виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами, а юридичні особи не можуть бути звільнені від цього зобов'язання.
Розрахунок інфляційної суми збільшення боргу в розмірі 1090,07 грн. та 3% річних в розмірі 660,17 грн. розрахований та складений позивачем вірно, підлягає задоволенню.
Отже, стягненню з дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підлягає 14013,60 грн. - основний борг,1090,07 грн. - втрати від інфляції, 660,17 грн. - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлено та підписано 07.09.2012.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Санаторій «Курпати» закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК» суму основного боргу в розмірі 14013,60 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 1090,07 грн.; суму 3% річних в розмірі 660,17 грн.; судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя С.А. Чумаченко