83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.08.12 р. Справа № 5006/37/84/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Казурової У.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення заборгованості за договором охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. у розмірі 3202,50 грн. та штрафу 320,25 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Сакун О.А. (за довіреністю №21/1-47/Мш від 01.03.2012р.);
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
Згідно із ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.08.2012р. на 27.08.2012р.
У судовому засіданні 27.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України Донецькій області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. у розмірі 3202,50 грн. та штрафу 320,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. за надання охоронних послуг у грудні 2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позову, договір охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. з додатками, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.
На виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.33-43, 48-49)
Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.08.2012р. (а.с.а.с.29-31), достовірність яких (відомостей) презюмується за змістом положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.50).
У судовому засіданні 27.08.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
26.11.2011р. між Позивачем (Охоронець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір №3840/Мр (а.с.а.с.11-19), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2. та 10.1 якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 26.11.2011р., приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі, споруди) винесені до дислокації (додаток №1 до договору (а.с.20) та позначені на плані-схемі (додаток №5 до договору), яка (охорона), полягає у здійсненні Охоронцем узгодженого сторонами комплексу заходів спрямованих на відвернення безпосередніх посягань на об'єкт, припиненні несанкціонованого Замовником доступу приміщень, внесених до дислокації, а Замовник зобов'язується виконати приписи, щодо технічного укріпленності об'єкту та здійснювати оплату замовлених послуг, строком дії до 31.12.2011р.
Розділ 3 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:
- сума даного договору за визначена і узгоджена сторонами розрахунком-дислокацією (додаток №1 - а.с.20) і протоколом узгодження вартості (додаток №2 - а.с.21), яка дорівнює 29 грн. за годину охорони кожним працівником цивільної охорони, 33 грн. за годину охорони кожним працівником міліції охорони та складає 3202,50грн на місяць, сплачується щомісячно на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше п'яти днів до кінця кожного поточного місяця. При цьому перший платіж, який є предметом спору за розглядуваним позовом, має бути здійснений Замовником впродовж 3-ьох банківських днів з моменту підписання сторонами договору (п.3.4 );
- оплата послуг здійснюється Замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум вказаних в дислокації (додаток №1 до договору) і пункту 3.1. договору, проте зобов'язання Замовника здійснювати оплату виконавця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отриманих рахунків, актів виконаних робіт, тощо (п.3.3);
- Охоронець на вимогу Замовника щомісячно, простими поштовими відправленнями - листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, Замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії, акти виконаних робіт із запереченнями або претензії Замовник повинен належним чином вручити Виконавцю (п.3.7).
Своєчасне здійснення оплати в обумовленому сторонами порядку віднесене, серед іншого, до обов'язків Замовника (п.4.2.2.)
Умовами п. 7.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов'язання, якщо порушення, про які йдеться мова будуть систематичні (два і більш рази) - замовник сплачує Виконавцю грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
Позивачем на виконання своїх зобов'язань були надані у грудні 2011р. охоронні послуги на суму 3202,5грн., про що був складений акт прийому-здачі виконаних робіт, який разом із рахунком-фактурою (а.с.36) повторно був надісланий Відповідачеві (а.с.а.с.35, 40, 41). Доказів висування зауважень чи претензій відносно такого акту і визначених ним послуг в порядку п. 3.7. договору до матеріалів справи не надано, тоді як зі складеного внаслідок розірвання сторонами додатковою угодою №1 від 01.01.2012р. (а.с.27) договору охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. акт про припинення заходів охорони (а.с.49) вбачається застереження Замовника про відсутність претензій до Охоронця щодо обсягів і якості наданих послуг та про наявність несплаченої заборгованості за такі послуги в сумі 3202,5грн.
У зв'язку з несплатою цієї суми, Позивач, додатково нарахувавши штраф у розмірі 10% від суми боргу, звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського г процесуального кодексу України, для спростування заявлених вимог не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.38), складеного та надісланого Позивачем (а.с.а.с.39,40) на виконання вимог суду.
Як вбачається з підписаної керівником та головним бухгалтером Позивача довідки №21/1-5041/Мщ від 07.08.2012р. (а.с.34) та заявлена до стягнення сума заборгованості не погашена.
Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором про надання послуг).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №3840/Мр від 26.11.2011р
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №1864/Ка від 28.10.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення першого платежу в продовж 3-ьох банківських днів після підписання сторонами договору охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. - тобто до 01.12.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не надано жодних доказів належної оплати або припинення грошових зобов'язань в інший спосіб відносно фактично наданих і прийнятих без зауважень охоронних послуг на загальну суму 3202,50 грн., що дає підстави для висновку про наявність Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а самого Відповідача вважати таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 3202,50 грн., розрахунок якого цілком відповідає умовам договору і встановленим судом обставинам.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 7.2. договору охорони №3840/Мр від 26.11.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Суд, перевіривши представлений розрахунок дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно штрафу повністю - в сумі 320,25 грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про: стягнення заборгованості за договором охорони №3840/Мр від 26.11.2011р. у розмірі 3202,50 грн. та штрафу 320,25 грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в сумі 3202,50 грн. та штрафу 320,25 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 653,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 27.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2012р.
Суддя Попков Д.О.