05.09.12р. Справа № 5/5005/6196/2012
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 116 052,94 грн.
Суддя: Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: Омельянович Р.А., довіреність №1724 від 06.08.2012 року, представник
Від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" суму простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 115 088,40 грн., пеню в розмірі 529,41 грн., 3% річних в розмірі 435,13 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 12.07.2007 року в частині своєчасних розрахунків за переданий у власність покупця товар. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача основний борг, пеню та 3% річних.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
07.08.2012 року від Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням юрисконсульта у відрядженні.
21.08.2012 року від Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи з метою врегулювання спору у прийнятний для обох сторін судового процесу спосіб.
Також 21.08.2012 року відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке останній обґрунтовує тим, що невиконанням свого грошового зобов'язання не завдав позивачеві збитків та тим, що неодноразового звертався до позивача з проханням здійснити досудове врегулювання спору.
05.09.2012 року від Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням юрисконсульта у щорічній основній відпустці.
Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на клопотання відповідача розгляд справи був відкладений з 08.08.2012 року на 21.08.2012 року, з 21.08.2012 року на 05.09.2012 року.
У судовому засіданні 05.09.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
12 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТП Запоріжсталь-Інвест Торгпром" -правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", що підтверджується Статутом та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.09.2012 року (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №181, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору спецтехніку (далі - товар): Автопогрузчик 40810 (бензиновий) вартістю 12 831,60 грн., Автопогрузчик ДВ1792,33,20 (дизельний) вартістю 35 506,80 грн., Автопогрузчик ДВ1792 (дизельний) вартістю 66 750,00 грн., всього на загальну суму 115 088,40 грн.
Якість товару, що передається має відповідати встановленим нормам, діючим стандартам, технічним умовам країни-виробника (п.2.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору загальна сума цього договору складає 115 088,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% 19 181,40 грн. При визначенні ціни товару за цим договором сторони враховували звіт про незалежну оцінку транспортних засобів і спецтехніки від 31.05.2007 року, який виконаний ПП „Рієлті", яке дії на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності 3201/05, виданого Фондом державного майна України 11.04.2005 року.
Умови поставки: EXW м. Запоріжжя, згідно правил Інкотермс 2000. Продавець зобов'язується протягом 10 банківських днів з дати підписання договору купівлі-продажу передати транспортні засоби і спецтехніку. Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній та акті приймання-передачі (п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору).
Згідно з п.9.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
На виконання умов договору купівлі-продажу №181 від 12.07.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТП Запоріжсталь-Інвест Торгпром" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" спецтехніку (Автопогрузчик 40810 (бензиновий), Автопогрузчик ДВ1792,33,20 (дизельний), Автопогрузчик ДВ1792 (дизельний)), що підтверджується актом приймання - передачі товару (а.с. 13).
Відповідно до п.3.2 договору покупець на умовах відстрочки платежу сплачує продавцю 100% вартості товару за цим договором згідно рахунку-фактури продавця протягом 90 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару. Форма оплати -банківський перерахунок. За згодою сторін допускається вексельна форма оплати, а також інші форми оплати, передбачені чинним законодавством України.
Додатковою угодою №1 від 30.08.2007 року до договору купівлі-продажу №181 від 12.07.2007 року змінено п.3.2 договору та викладено його в наступній редакції: "Покупець в строк, що не перевищує 365 календарних днів з дати підписання акта приймання-передачі майна сплачує продавцю 100% вартості товару за цим договором, згідно виставленого рахунку-фактури".
В подальшому сторонами відкладався строк оплати товару до 01.06.2009 року (додаткова угода №2 від 28.05.2008 року), до 01.06.2010 року (додаткова угода №3 від 29.05.2009 року), до 01.06.2011 року (додаткова угода №4 від 21.05.2010 року).
Додатковою угодою №5 від 31.05.2011 року до договору купівлі-продажу №181 від 12.07.2007 року сторонами встановлений строк оплати товару до 31.05.2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" своєчасно не здійснило розрахунки за переданий товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
З огляду на положення п.3.2 договору, в редакції додаткової угоди №5 від 31.05.2011 року, строк оплати переданого товару за актом приймання передачі товару від 12.07.2007 року є таким, що настав.
Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 115 088,40 грн.
Доказів оплати переданого товару в сумі 155 088,40 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Наявність даної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між підприємствами за період з 01.04.2007 року по 12.07.2007 року, підписаним обома сторонами (а.с.19).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 115 088,40 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.6.4 договору у випадку, якщо покупець порушить строки платежів, вказані у договорі, він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у за період з 01.06.2012 року по 16.07.2012 року в розмірі 529,41 грн.
Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасне проведення розрахунку позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.06.2012 року по 16.07.2012 року в розмірі 435,13 грн.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 01.06.2012 року по 16.07.2012 року в розмірі 435,13 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.
За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 116 052,94 грн. (115 088,40 грн. -основний борг + 529,41 грн. -пеня + 435,13 грн. -3% річних).
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що сторонами неодноразово відкладався строк оплати товару; розмір пені, передбачений договором становить лише 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки; строк нарахування складає менше 2 місяців; сума пені є помірно малою порівняно до суми основного боргу, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням юрисконсульта у щорічній основній відпустці відхиляється судом з огляду на наступне.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи неодноразово відкладався за письмовими клопотаннями відповідача, господарський суд обмежений строком розгляду справи, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція міститься у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 321,06 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки при зверненні з позовом до суду позивач згідно платіжного доручення №42020 від 17.07.2012 року надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,94 грн. зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 525, 526, 530, 548, 551, 610, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 33, 34, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 1, ідентифікаційний код 32040840) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230) заборгованість у розмірі 115 088,40 грн., пеню в розмірі 529,41 грн., 3% річних в розмірі 435,13 грн., судовий збір у розмірі 2 321,06 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М. Крижний
Повне рішення складено - 06.09.2012 року.