"14" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/75241/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеденяпіна О.А.,
суддівЗайця В.С.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 8 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 2007 року по грудень 2008 року. Позивач зазначила, що набула статус дитини війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі -Закон № 2195-ІV) має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке їй не виплачується.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 8 жовтня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області ОСОБА_4, як особі, що має статус дитини війни, у виплаті підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 -рп/2007, як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 -рп/2008, як особі, що має статус дитини війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом попередніх інстанцій встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статті 1 Закону № 2195-ІV набула правового статусу дитини війни.
Частиною 1 статті 6 Закону № 2195-ІV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону №2195-ІV на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону №2195-ІV, якими встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В силу частини 2 статті 150, частини 2 статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що у період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року ОСОБА_4 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії.
Таким чином, частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за періоди з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи, не свідчать про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області залишити без задоволення, постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 8 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді О.А. Веденяпін
В.С. Заяць
Ю.К. Черпак
Суддя О.А. Веденяпін