ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 липня 2012 року № 2а-5879/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М.Чудак, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Київпромзв'язокбуд»до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва про визнання дій протиправними та визнання розрахунків недійсними,
встановив:
26 квітня 2012 року Приватне акціонерне товариство «Київпромзв'язокбуд»(ПРАТ «Київпромзв'язокбуд») звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва (Управління, Управління ПФ України у Солом'янському районі) про визнання дій протиправними та визнання розрахунків недійсними.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно за період з липня по листопад 2011 року здійснив нарахування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які виплачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. У розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідні місяці зазначено, що нарахування здійснено відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058-15) в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Закон №1788-12).
Обґрунтовуючи протиправність здійсненого нарахування позивач вказує на приписи Прикінцевих положень Закону №1058-15 та статті 100 Закону №1788-12 і в розрізі останніх зазначає, що особи по яких здійснено нарахування пільгових пенсій мали стаж роботи на підприємстві на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, за кількості якого пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем установлених раніше діючим законодавством і в такому разі підприємством не відшкодовуються.
В свою чергу Управлінням ПФ України у Солом'янському районі до суду подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідачем наведено зміст Прикінцевих положень Закону №1058-15, приписів Закону №1788-12, якими врегульовано питання призначення пенсій на пільгових умовах, а також Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, якою врегульовано питання відшкодування підприємствами витрат ПФ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2012 року у справі відкрито провадження, а ухвалою від 29 травня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 06.07.2012 року позовні вимоги в частині нарахування до відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з липня по жовтень 2011 року залишено без розгляду.
Представник позивача Проців Ярослав Ярославович (довіреність від 08 листопада 2011 року) в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без їх участі.
В свою чергу представник відповідача Адаменко Леся Олександрівна (довіреність від 04 січня 2012 року №66/02) в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на позицію висловлену в письмових запереченнях та підтримала ініціативу суду про розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київпромзв'язокбуд»до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про визнання дій протиправними та визнання розрахунків недійсними, - у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її судом, встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство «Київпромзв'язокбуд»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, як платник страхових внесків.
Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПРАТ «Київпромзв'язокбуд»(ідентифікаційний номер 14314096, місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом'янський район, вул. М. Мішина, буд. 39) зареєстровано як юридичну особу 12 серпня 1999 року.
В ході розгляду справи також встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Київпромзв'язокбуд" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Київпромзв'язокбуд", в яке у 1999 році перейменовано АТЗТ «Київпромзв'язокбуд»згідно Статуту прийнятого загальними зборами акціонерів від 19 липня 1999 року.
В свою чергу, в АТЗТ СУ «Київпромзв'язокбуд»згідно Статуту, прийнятого загальними зборами акціонерів від 14 червня 1994 року, перетворене БУ "Київпромзв'язокбуд", в яке, наказом МПЗЗ СРСР від 22 листопада 1988 року №414 перейменовано БМУ «Укрспецпромзв'язокбуд».
Разом з тим, в БМУ «Укрспецпромзв'язокбуд» 25 березня 1983 року перейменовано БМУ «Київпромзв'язокбуд».
Відповідні обставини вбачаються з довідки ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»про перейменування підприємства за №20 від 17 березня 2010 року, копія якої наявна в копіях пенсійних справах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які працювали на підприємстві на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за професіями, що передбачені списком №2.
Зокрема, судом досліджено копії трудових книжок зазначених вище осіб та встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві з 01 жовтня 1975 р. по 31.10.1989 р. (стор. 4-5 трудової книжки); ОСОБА_2 -з 04 січня 1979 р. по 14 вересня 1990 р. (стор. 8-9, 14-15 трудової книжки); ОСОБА_3 з 17 серпня 1982 р. по 30 вересня 1996 року (стор. 18-19 трудової книжки).
В матеріалах справи наявні також копії довідок ЗАТ «Київпромзв'язокбуд», що підтверджують особливі умови праці з яких вбачається, що:
1) ОСОБА_1 працював на ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»і за період з 01 жовтня 1975 року по 31 жовтня 1989 року виконував будівельні роботи за професією муляра, що передбачена Списком 2, тобто 14 років 30 днів (довідка №30 від 21 травня 2009 року);
2) ОСОБА_2 працював на ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»і за період з 04 січня 1979 р. по 14 вересня 1990 р. виконував газоелектрозварювальні роботи на новому будівництві повний робочий день за професією газоелектрозварювальника, що передбачена Списком 2, тобто 11 років 8 місяців 10 днів (довідка №49 від жовтня 2008 року);
3) ОСОБА_3. працював на ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»і за період з 17 серпня 1982 р. по 17 серпня 1991 року виконував електрозварювальні роботи на новому будівництві за професією електрозварювальника, що передбачена Списком 2, тобто 9 років (довідка №18 від 17 березня 2010 року).
Слід зазначити, що в матерілах копії пенсійної справи ОСОБА_3 наявна довідка ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»№30 від 31 травня 2010 року, яка є додатком до довідки №18 від 17 березня 2010 року в якій зазначено, що після 1992 року ЗАТ «Київпромзв'язокбуд»нове будівництво не вело.
Тут слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-15, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону;
3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує на приписи Прикінцевих положень Закону №1058-15 та статті 100 Закону №1788-12 і в розрізі останніх зазначає, що особи по яких здійснено нарахування пільгових пенсій мали стаж роботи на підприємстві на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, за кількості якого пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем установлених раніше діючим законодавством і в такому разі підприємством не відшкодовуються.
Досліджуючи відповідні обставини, суд входить з того, що статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає умови за яких пенсії за віком призначаються особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Іншими словами даної статтею визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених чинним раніше законодавством.
При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05 року №383, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173 (з наступними доповненнями) без необхідності надання підтверджуючих документів щодо проведення атестації робочих місць.
При визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
З огляду на зазначене право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 року. Наявності атестації робочих місць не вимагається. Витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до вказаної статті, відшкодуванню підприємством не підлягають.
Як встановлено в ході розгляду справи та зокрема дослідження письмових доказів, ОСОБА_1, ОСОБА_2 працювали на підприємстві та виконували роботи з шкідливими і важкими умовами праці за професіями, що передбачені списком №2 до 1992 року 14 років 0 місяців 30 днів та 11 років 8 місяців 10 днів відповідно.
В свою чергу ОСОБА_3 працював на підприємстві з 17 серпня 1982 р. по 30 вересня 1996 року, при цьому виконував роботи з шкідливими і важкими умовами праці за професіями, що передбачені списком №2 лише до 17 серпня 1991 року, тобто до 1992 року.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, підприємство не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на даному підприємстві до 1992 року.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку приписи законодавства якими врегульовано питання відшкодування підприємствами витрат ПФ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-15 застосуванню не підлягають, оскільки в рамках даної справи досліджується питання обґрунтованості включення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а не їх стягнення.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тут слід зазначити, що в запереченнях відповідачем не наведено позиції щодо тверджень позивача, які покладено в основу позову, а саме щодо стажу осіб по пенсіях яких здійснено нарахування, періоду їх роботи на підприємстві та, в контексті наведених обставин, положень законодавства, за якими призначено пенсію. Заперечення побудовано виходячи з того, що пенсії призначено відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону №1788-12, а відтак і безспірність питання щодо відшкодування на їх виплату та доставку.
Таким чином, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, визначаючись щодо позовних вимог в частині оскарження дій відповідача, суд вважає за необхідне, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, задовольнити їх в частині, а саме шляхом визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо нарахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підлягають відшкодуванню ПРАТ «Київпромзв'язокбуд»за листопад 2011 року.
Одночасно, суд вважає такими що не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсними розрахунків відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає КАС України.
Статтею 2 даного Кодексу визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, серед іншого, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності віднесено до юрисдикції адміністративних судів статтею 17 КАС України.
Таким чином, вбачається, що предметом оскарження в адміністративній справі може бути рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Розрахунки відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України, а відтак позовні вимоги в частині визнання відповідних розрахунків недійсними задоволенню не підлягають.
Як вбачається з платіжного доручення №11 від 13 січня 2012 року позивачем сплачено 96 гривень 57 копійок судового збору. Окрім того, платіжним дорученням №134 від 16 травня 2012 року позивачем сплачено 146 гривень 15 копійок судового збору.
Таким чином в загальному сума сплаченого позивачем судового збору становить 242 гривні 72 копійки.
Враховуючи положення частини третьої статті 94 КАС України на користь позивача стягненню з Державного бюджету України підлягають кошти в сумі 24 гривні 27 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо нарахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підлягають відшкодуванню Приватним акціонерним товариством «Київпромзв'язокбуд»за листопад 2011 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Київпромзв'язокбуд»судові витрати в сумі 24 гривні 27 копійок.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.М.Чудак