м.Вінниця
06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/2784/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення недоїмки
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 недоїмки в розмірі 4 010 грн. 30 коп.
Судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 15 червня 2012 року направлялась йому за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Конверт з ухвалою про відкриття скороченого провадження від 15 червня 2012 року повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 183-2 КАС України, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України визначено, що дана адміністративна справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Згідно наданих позивачем доказів встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464VІ та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.п. 4.6.2 п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Всупереч вищенаведеним вимогам чинного законодавства, відповідач не сплатила суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2011 рік, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 4 010 грн. 30 коп.
Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме, направлялась вимога про сплату боргу № Ф 127 від 07.05.2012р. Однак, боржник дану вимоги не оскаржила та зазначену у ній суму боргу не сплатила.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі в розмірі 4 010 грн. 30 коп., що підтверджується вимогою про сплату боргу.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4 010, 30 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску на р/р №37197076000203 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна