Справа № 2а/2570/2729/2012
04 вересня 2012 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходька Юрія Михайловича до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування постанови, -
Начальник Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходько Юрій Михайлович (далі - начальник Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходько Ю.М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просив суд визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, що полягають у відкритті виконавчого провадження із виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду № 2а/2570/3363/2011 від 17.05.2012 року, незаконними та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ВП № 33994911 від 23.08.2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», прийняв до виконання виконавчий документ - ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року № 2а/2570/3363/2011, в якій відсутні персональні дані (прізвище, ім'яё по батькові, ідентифікаційний код) боржника і стягувача, а також не встановлений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі та пояснила, що у даному випадку були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження і державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2012 року діяв у відповідності до чинного законодавства.
Третя особа у судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просив відмовити та зазначив, що звертався до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року у задоволенні вищевказаної заяви йому було відмовлено. Також зазначив, що позивач, відповідно до чинного законодавства, не може оскаржувати до суду першої інстанції рішення суду апеляційної інстанції.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/2570/3363/2011 за позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено клопотання ОСОБА_2 про накладення штрафу на начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції; на начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції накладено штраф в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за неподання звіту про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року по справі № 2а/2570/3363/2011 у встановлений строк (а.с.7-9).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. від 23.08.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/2570/3363/2011 про накладення на начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції накладено штраф в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за неподання звіту про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року по справі № 2а/2570/3363/2011 у встановлений строк (а.с. 10).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV зі змінами і доповненнями (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою та другою статті 8 Закону визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно зі статтею 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою встановлено частиною другою статті 17 Закону, зокрема, згідно з пунктом 2 частини другої даної статті Закону підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 18 Закону визначені вимоги до виконавчого документа.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Частиною першою статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 26 Закону визначені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Так, згідно з пунктом 6 статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Згідно з пунктом 3.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.
При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону державний виконавець враховує таке: а) повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; б) ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері; в) відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарювання - стягувача або боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду; г) для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.
Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП № 33994911, штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за неподання звіту про виконання постанови суду у встановлений строк накладено на начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
Тобто, у даному випадку боржником визначено посадову особу, проте відповідальність за неподання звіту про виконання постанови суду у встановлений строк стосується конкретної фізичної особи, що є посадовою особою, а тому, виходячи зі змісту статті 18 Закону, у виконавчому документі повинно бути зазначено ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) боржника.
Також, у відповідності до статті 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються місце проживання чи перебування фізичної особи, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.
Досліджена у судовому засіданні ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/2570/3363/2011, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП № 33994911 не містить відомостей про особу боржника, а саме: імені (прізвища, власного імені та по батькові за наявності) боржника, а також індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та стягувача - ОСОБА_2
Відсутність вищевказаних відомостей, у тому числі імені (прізвища, власного імені та по батькові за наявності) боржника, у виконавчому документі може ускладнити або унеможливити реальне виконання рішення суду в подальшому.
Крім того, у виконавчому документі, відповідно до статті 18 Закону, зазначається також строк пред'явлення його до виконання, проте в ухвалі суду, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП № 33994911, не зазначено строк пред'явлення її до виконання.
Вищенаведене свідчить про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а/2570/3363/2011 не в повній мірі відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством до виконавчого документу, а тому суд приходить до висновку, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33994911 від 23.08.2012 року винесено з порушенням вимог чинного законодавства.
При цьому суд звертає увагу, що у даному позові позивач оскаржує дії та постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, тобто, в межах заявлених позовних вимог у даній справі не оспорюються обставини, що були предметом позову у справі № 2а/2570/3363/2011 за позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходька Юрія Михайловича до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування постанови підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходька Юрія Михайловича - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, що полягають у відкритті виконавчого провадження із виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року № 2а/2570/3363/2011, незаконними.
Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 33994911 від 23.08.2012 року .
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: С.Л.Клопот