04 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/2215/12
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання -Дячуку Д.А.;
за участю:
представника позивача -Войткова З.Г.;
представника відповідача -не з'явився.
розглянувши подання Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів з рахунків платника податків, -
В поданні Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Чернівецької області просить стягнути з рахунків Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства частину податкового боргу в сумі 21676,00 грн.
Подання вмотивовано тим, що відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України у встановлений законодавством строк, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, відповідач подав податкову декларацію з ПДВ за травень 2012 року №9033363573 від 14.06.2012 року, якою самостійно визначив зобов'язання з ПДВ в сумі 21697,00 грн., строк сплати до 30.06.20012 року. Всупереч нормам права, податкові зобов'язання, згідно податкових декларацій, платником податку не були погашені у встановлений законом строк.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Платнику податку була виставлена податкова вимога №1/79 від 07.12.2010 року.
Сума заборгованості по податку на додану вартість на день звернення до суду складає 162522,90 грн. Однак, на підставі ст. 183-3 КАС України, підлягаю стягненню лише частина боргу, а саме податковий борг, який відображений відповідачем в податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року №9033363573 від 14.06.2012 року на суму 21697,00 грн.
Представник позивача в судовому засідання свої вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у поданні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 29.08.2012 року, адресою місцезнаходження відповідача є вул. Центральна, 56, смт. Глибока, Чернівецька область (а.с. 12). Згідно Довідки від 01.02.2011 року №46, відповідач з 03.05.1993 року узятий на облік платника податків в органах державної податкової служби в Глибоцькому районі Чернівецької області за №360 (а.с. 5).
14.06.2012 року відповідачем подано податкову декларацію з ПДВ №9033363573 за травень місяць 2012 року, якою самостійно визначив суму зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 21697,00 грн. (а.с. 6-11).
Окрім того, вказана заборгованість підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 13-38).
У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу було направлено корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" від 07.12.2010 року №1/79 на суму 8221,51 грн., яку ним отримано 07.12.2010 року (а.с.47).
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (Податковий кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 49.2. ст.49 платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2. статті 203 Податкового кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2. с. 95 встановлено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Податкова вимога надсилаються не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Оскільки податкова вимога форми "Ю1" від 07.12.2010 року №1/79 є чинною (доказів про скасування або її відкликання суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Пунктом 95.3. цієї ж статті передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Внаслідок того, що Глибоцьке виробниче управління житлово-комунального господарства станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 21697,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за частиною податкового боргу по податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем доведено обгрунтованість заявленого подання, в той час як відповідач не навів доводів протилежного чи доказів відсутності самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно декларації №9033363573 за травень місяць 2012 року, в розмірі 21697,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7 - 12, 71, 76, 79, 86, 159 - 163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Подання Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Глибоцьке виробниче управління житлово - комунального господарства (ідентифікаційний код 03357553, вул. Центральна, 56, смт. Глибока, Чернівецька область) частину податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 21676 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп. до відповідного бюджету України.
У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову у повному обсязі складено 06.09.2012 року.
Суддя В.О. Григораш