06 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/3045/2012
10 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді: Паламар П.Г.,
при секретарі: Овсієнко О.І. ,
за участю представника позивача Горяніна А.О. - за довіреністю, представника відповідача Недосєки І.В. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»до державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання частково недійсною податкової консультації, -
09 серпня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»(далі -позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання частково недійсною податкової консультації.
В адміністративному позові позивач просив суд: визнати недійсною податкову консультацію державної податкової інспекції у місті Черкасах, викладену в листі від 01.08.2012 року № 17419/5-117 в частині визнання обов'язковою для ПАТ «Черкасиобленерго»сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2010 рік відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21 вересня 2006 року № 185-V; зобов'язати відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом від 05.07.2012 року за вихідним № 3876/09-03 ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося з клопотанням до державної податкової інспекції у місті Черкасах про надання податкової консультації відносно застосування окремих норм податкового законодавства, а саме: чи підлягає сплаті до бюджету частина чистого прибутку за 2010 рік публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго». Листом від 01.08.2012 року № 17419/15-117 відповідач надав відповідь на питання, які ставились позивачем.
З висновками відповідача щодо визнання обов'язковою сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2010 рік позивач не згоден, а тому просить суд визнати недійсною податкову консультацію надану відповідачем 01.08.2012 року саме в цій частині. Також, позивач вважає, що вказана податкова консультація суперечить вимогам Податкового Кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у запереченні та письмових поясненнях. Зокрема, представник відповідача наголошує, що позиція, викладена у податковій консультації, відповідає позиції Державної податкової служби України, а також підтверджена судовою практикою.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
05 липня 2012 року позивач звернувся до відповідача із запитом № 3876/09-03 на отримання письмової податкової консультації. У запиті позивач вказав, що у них виникли деякі питання, у зв'язку із тим, що у своєму статутному капіталі вони мають корпоративні права держави -21%. ПАТ «Черкасиобленерго»просило відповідача надати відповідь на такі питання:
1. Чи відноситься до податкового законодавства Закон України «Про управління об'єктами державної власності»?
2. Чи можуть встановлюватися обов'язкові, безумовні платежі до відповідного бюджету іншими нормативними актами ніж закони з питань оподаткування?
3. Чи є сплата частини чистого прибутку (саме чистого прибутку, а не дивідендів) у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку згідно із ст. 15 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», обов'язковим та безумовним платежем до бюджету для ПАТ «Черкасиобленерго»?
4. Чи підлягає обов'язковій сплаті до бюджету частина чистого прибутку ПАТ «Черкасиобленерго»за 2010 рік згідно із ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», з огляду на приписи ст. 4 Податкового кодексу України, відповідно до якої загальнодержавні місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом?
Відповідач 01.08.2012 року надав позивачу податкову консультацію № 17419/15-117 зазначивши, що в переліку загальнодержавних податків (зборів), встановлених Податковим кодексом України відсутній податок (збір) як частина чистого прибутку (доходу).
Разом з тим частина чистого прибутку ПАТ «Черкасиобленерго»за 2010 рік підлягає сплаті до бюджету відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання незаконною та скасування податкової консультації № 17419/15-117 від 01.08.2012 року в частині визнання обов'язковою для ПАТ «Черкасиобленерго»сплати до бюджету частини чистого прибутку за 2010 рік.
Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
Підпунктом 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Пунктом 53.1. ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно - правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно - правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.
Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.
Окрім того, суд зазначає, що необхідною ознакою податкової консультації як предмета оспорювання в судовому порядку є його відповідність визначенню рішення (акта) суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, зокрема, породження юридичних наслідків для визначеного або невизначеного кола суб'єктів, яким це рішення адресовано.
Така ознака характерна для узагальнюючих податкових роз'яснень, які надаються ДПС України та затверджуються її наказом.
У даному випадку оспорювана податкова консультація не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів.
Суд вважає, що податкові консультації за своїм змістом не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовими актами та не створюють і не припиняють права чи обов'язки особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону.
Жодних управлінських висновків податкова консультація від 01.08.2012 року №17419/15-117 не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин.
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар