73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
07 серпня 2012 р. Справа № 2-а-641/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне підприємство» (далі - позивач, ТОВ «Тягінське ХПП») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.10.2011 року -
- № 00000422310 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, листопад 2010 року в розмірі 99611,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 4662,00 грн.;
- № 0000412310 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30014,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 24011,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6003,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 30.09.2011 р. та прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки господарська операція позивача з ТОВ «Таврійська зернова компанія» щодо придбання сільськогосподарської продукції є законною та реальною, що підтверджується оформленими первинними документами, податковими накладними, неналежність оформлення яких не спростована податковим органом в акті перевірки. Крім цього, позивач вказує на те, що висновок ДПІ базується виключно на висновку акту перевірки ДПІ у м. Херсоні про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Таврійська зернова компанія» від 08.06.2011 року № 1931/23-5/33173245 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, згідно якому встановлено, що фінансово-господарські операції ТОВ «Таврійська зернова компанія» з контрагентами-постачальниками підпадають під ознаки безтоварних операцій та нікчемних правочинів.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, надавши суду письмові заперечення, згідно яких визначено, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження нарахованої до сплати суми ПДВ за вересень 2010 року на суму 24011,00 грн. та завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування в майбутні платежі за вересень 2010 року на суму 50279,00 грн., за листопад 2010 року на суму 49332,00 грн. у зв'язку з визнанням нікчемними угоди по ланцюгу поставки ТОВ «Тягінське ХПП» - ТОВ «Таврійська зернова компанія» - контрагенти-постачальники. Таким чином, порушення, встановлені в ході перевірки ТОВ «Тягінське ХПП», зафіксовані належним чином в акті перевірки від 30.09.2011 р. № 415/232/30039765, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням норм чинного в Україні законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 23.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
В судове засідання, призначене на 06.08.2012 року, представники сторін не з'явилися.
Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне підприємство» зареєстровано юридичною особою 25.09.2001 року відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 12.08.2005 р.
Згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності ТОВ «Тягінське ХПП» є - інші види оптової торгівлі, складське господарство, вирощування зернових та технічних культур, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.
Судом встановлено, що згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - Податковий кодекс України), на підставі наказу ДПІ у Бориславському районі № 459 від 16.09.2011 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Тягінське хлібоприймальне підприємство» з питань підтвердження правильності формування податкового кредиту при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ «Таврійська зернова компанія» за період вересень, листопад, грудень 2010 року.
За результатами вказаної перевірки було складено акт № 415/232/30039765 від 30.09.2011 року ( далі - акт перевірки), яким було встановлено порушення ТОВ «Тягінське ХПП»:
- ч. 1 та ч.5 ст. 203, ч.1 та ч.5 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, 655, 656, 658, 662, ч.2 ст. 689, ч.2 ст.712 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТОВ «Таврійська зернова компанія» за період вересень, листопад, грудень 2010 року з постачальниками;
- податковий кредит, сформований ТОВ «Тягінське ХПП» від постачальника ТОВ «Таврійська зернова компанія» (якому не підтверджено здійснення господарської операції і нарахування податкових зобов'язань), та включений у декларації з податку на додану вартість за періоди вересень, листопад, грудень 2010 року, є також недійсним (порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (надалі - Закон України № 168/97-ВР)).
З посиланням на висновки акту перевірки ДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 14.10.2011 року № 00000422310 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, листопад 2010 року в розмірі 99611,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 4662,00 грн.;
- від 14.10.2011 року № 0000412310 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30014,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 24011,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6003,00 грн.
Позивач не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Херсонській області та ДПС України. За результатами розгляду скарг оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ були залишені без змін, а скарги ТОВ «Тягінське ХПП» - без задоволення, що підтверджується рішенням ДПА у Херсонській області від 06.12.2011 р. № 6332/10/25-014 та рішенням ДПС України від 10.02.2012 р. № 2499/6/10-2115.
Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення - рішення були прийняті ДПІ у зв'язку з відображенням в акті перевірки фактів порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, а саме: відображення в податковому обліку з податку на додану вартість первинних документів, що були оформлені ТОВ «Таврійська зернова компанія» за господарськими операціями, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів, а саме правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. При цьому, висновки щодо нікчемності правочинів укладених по ланцюгу поставки ТОВ «Тягінське ХПП» - ТОВ «Таврійська зернова компанія» - контрагенти-продавці, зокрема: ТОВ «Коленс», ТОВ «Паіс», ТОВ «Вестор ЮГ», ТОВ «Корн Агро Трейд», ТОВ «Енпрок», ТОВ «Вектра-Дон», ТОВ «Кістанов і К», ПП «Югтрансагро», ПП «Комерційна фірма «Зернопласттрейд», ПП «Абаз», ТОВ «Комп'ютерцентр - Донецьк», ТОВ «Агросейл», ПП «Мін-Агро», ПП «Юг Зерно-Трейд», ТОВ «Продексім, ЛТД», ПП «Трансагрогрупп», ПП «Інветагропівдень», ТОВ «Грейт-Мікс», ПП «Агро Колос», ПП «Флагман-Транс», ТОВ «Судносервіс», ґрунтуються лише на інформації акту ДПІ у м. Херсоні від 08.06.11 р. № 1931/23-5/33173245 про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Таврійська зернова компанія» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.
Вказаною перевіркою по контрагентам ТОВ «Таврійська зернова компанія» встановлено наступне:
- ТОВ «Коленс» має стан платника 21 - ліквідаційна процедура за рішенням суду, операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товару.
- ТОВ «Паіс» - недекларування контрагентами-постачальниками податкових зобов¦9язань по взаємовідносинам з ТОВ "Паіс".
- ТОВ «Вестор Юг» - «8» внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, формування податкового кредиту за сумнівними контрагентами.
- ТОВ «Корн Агро Трейд» - встановлено проведення операцій з метою штучного формування валових витрат і податкового кредиту.
- ТОВ «Енпрок» - не виявлені необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідний персонал, виробничі активи, складські приміщення тощо, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.
- ТОВ «Вектора-Дон» - відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал тощо.
- ТОВ «Кістанов і К» - недодержання в момент вчинення правочинів правових наслідків, що обумовлені ними, з постачальниками ТОВ «РГП «Міттал Стілл», ТОВ «РПП «Євросталь» та покупцями.
- ПП «Югтрансагро» - по постачальниках даного контрагента складено акти про визнання операцій недійсними.
- ПП «Комерційна фірма «Зернопласттрейд» - недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах з постачальником ПП «Кардилен-Лантрейд».
- ПП «Абаз» - в провадженні СВ ПМ ДПА в Київській області перебуває кримінальна справа, порушена за фактом придбання з метою прикриття незаконної діяльності ПП «Абаз».
- ТОВ «Комп'ютерцентр - Донецьк» - підприємством надано податкову декларацію по ПДВ за листопад 2010 року з відсутністю показників щодо здійснення господарської діяльності, за грудень 2010 року податкову звітність не надано, відсутні виробничі фонди, трудові ресурси, не знаходиться за юридичною адресою тощо, операції мають ознаки нікчемності.
- ТОВ «Агросейл» - не виявлені необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідний персонал, виробничі активи, складські приміщення тощо, угоди мають ознаки нікчемності.
- ПП «Мін-Агро» - недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання, правових наслідків, по правочинах здійснених за грудень 2010 року.
- ПП «Юг Зерно-Трейд» - має стан «10» - запит на встановлення місцезнаходження, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності, операції мають ознаки нікчемності.
- ТОВ «Продексім, ЛТД» - недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених за 4 квартал 2009 року та 2, 3 квартали 2010 року.
- ПП «Трансагрогрупп» - недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року.
- ПП «Інветагропівдень» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, операції мають ознаки нікчемності.
- ТОВ «Грейт-Мікс» - має стан платника «21» - ліквідаційна процедура за рішенням суду, угоди мають ознаки нікчемності.
- ПП «Агро Колос» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності тощо, операції мають ознаки нікчемності.
- ПП «Флагман-Транс» - не виявлені необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідний персонал, виробничі активи, складські приміщення тощо, угоди мають ознаки нікчемності.
- ТОВ «Судносервіс» - не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця або факту виконання послуг, у зв'язку з відсутністю первинних документів, операції здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому мають ознаки нікчемності.
Вищезазначена інформація стала підставою для ДПІ у м. Херсоні для висновку щодо відсутності поставки товарів ТОВ «Таврійська зернова компанія» від вищезазначених контрагентів та укладення угод з метою не настання реальних наслідків, що обумовлені ними.
З метою підтвердження позиції ДПІ, викладеної в акті перевірки, відповідачем надано до матеріалів справи постанову про порушення від 16 березня 2012 року кримінальної справи №330203-12 за фактом придбання фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Таврійська зернова компанія» з метою прикриття незаконної діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень суджень суб'єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у справі документів, між позивачем - ТОВ «Тягінське ХПП» (за договором - Покупець) та ТОВ «Таврійська зернова компанія» (за договором - Продавець) були укладені наступні договори:
- від 17.09.2010 року договір поставки № 24, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 39,634 тонн соняшника на загальну суму 141889,72 грн., у т.ч. ПДВ складає 23648,29 грн., зі строком дії поставки до 20.09.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у вересні 2010 року поставило позивачу соняшник в договірній кількості на загальну суму 141889,72 грн., в т.ч. ПДВ 23648,29 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-1094 від 18.09.2010 року та № РН-1095 від 19.09.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкові накладні № 1104 від 18.09.2010 року та № 1105 від 19.09.2010 року, які відображені позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 658 від 20.09.2010 року на суму 141889,72 грн., в т.ч. ПДВ 23648,29 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними №18/09 від 18.09.2010 року, №10 та № 12 від 19.09.2010 року.
- 21.09.2010 року договір поставки № 25, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 49,704 тонн соняшника на загальну суму 183904,80 грн., у т.ч. ПДВ складає 30650,80 грн., зі строком дії поставки до 22.09.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у вересні 2010 року поставило позивачу соняшник в договірній кількості на загальну суму 183904,80 грн., в т.ч. ПДВ 30650,80 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-1118 від 21.09.2010 року та № РН-1122 від 22.09.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкові накладні № 1132 від 21.09.2010 року та № 1136 від 22.09.2010 року, які відображені позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями № 839 від 22.09.2010 року на суму 1,40 грн., в т.ч. ПДВ 0,23 грн., № 663 від 22.09.2010 року на суму 48372,40 грн., в т.ч. ПДВ 8062,07 грн., № 669 від 23.09.2010 року на суму 135531,00 грн., в т.ч. ПДВ 22588,50 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними №108 від 21.09.2010 року, №22/09, №19 №109 та № 111 від 22.09.2010 року.
- 23.09.2010 року договір поставки № 26, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 32,881 тонн соняшника на загальну суму 122646,13 грн., у т.ч. ПДВ складає 20441,02 грн., зі строком дії поставки до 24.09.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у вересні 2010 року поставило позивачу соняшник в договірній кількості на загальну суму 122646,13 грн., в т.ч. ПДВ 20441,02 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-1131 від 23.09.2010 року та № РН-1126 від 23.09.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкові накладні № 1147 від 23.09.2010 року та № 1140 від 23.09.2010 року, які відображені позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 671 від 24.09.2010 року на суму 122646,13 грн., в т.ч. ПДВ 20441,02 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними №108 від 23.09.2010 року, №23/09 від 22.09.2010 року.
- 05.11.2010 року договір поставки № 33, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 50,0 тонн соняшника на загальну суму 200000,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 33333,33 грн., зі строком дії поставки до 12.11.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 33,742 тон на загальну суму 134968,00 грн., в т.ч. ПДВ 22494,67 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1655 від 05.11.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкову накладну № 1586 від 05.11.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 813 від 09.11.2010 року на суму 134968,00 грн., в т.ч. ПДВ 22494,67 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними №18 від 05.11.2010 року, №107 від 05.11.2010 року.
- 10.11.2010 року договір поставки № 35, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 15,0 тонн соняшника на загальну суму 61500,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 10250,00 грн., зі строком дії поставки до 11.11.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 12,800 тон на загальну суму 52480,00 грн., в т.ч. ПДВ 8746,67 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1752 від 10.11.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкову накладну № 1691 від 10.11.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 815 від 11.11.2010 року на суму 52480,00 грн., в т.ч. ПДВ 8746,67 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортною накладною №20 від 10.11.2010 року.
- 11.11.2010 року договір поставки № 37, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 17,0 тонн соняшника на загальну суму 71400,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 11900,00 грн., зі строком дії поставки до 12.11.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 16,140 тон на загальну суму 67788,00 грн., в т.ч. ПДВ 11298,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1763 від 12.11.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару, оформило податкову накладну № 1702 від 12.11.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 817 від 15.11.2010 року на суму 67788,00 грн., в т.ч. ПДВ 11298,00 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортною накладною №11/11 від 11.11.2010 року.
- 12.11.2010 року договір поставки № 38, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 20,0 тонн соняшника на загальну суму 86000,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 14333,33 грн., зі строком дії поставки до 15.11.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 6,154 тон на загальну суму 26462,20 грн., в т.ч. ПДВ 4410,37 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1776 від 15.11.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» оформило податкову накладну № 1728 від 15.11.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 818 від 15.11.2010 року на суму 26462,20 грн., в т.ч. ПДВ 4410,37 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними №12/11 від 12.11.2010 року та №13/11 від 12.11.2010 року.
- 19.11.2010 року договір поставки № 39, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 20,0 тонн соняшника на загальну суму 85000,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 14166,67 грн., зі строком дії поставки до 23.11.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 3,363 тон на загальну суму 14292,75 грн., в т.ч. ПДВ 2382,13 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1832 від 19.11.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару оформило податкову накладну № 1799 від 19.11.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 820 від 22.11.2010 року на суму 14 292,75грн., в т.ч. ПДВ 2382,12 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.11.2010 року.
- 06.12.2010 року договір поставки № 42, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити 50,0 тонн соняшника на загальну суму 212500,00 грн., у т.ч. ПДВ складає 35416,67 грн., зі строком дії поставки до 10.12.2010 року. За умовами договору передача товару здійснюється на ТОВ «Тягінське ХПП». Форма розрахунків - безготівкова. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Таврійська зернова компанія» у листопаді 2010 року поставило позивачу соняшник в кількості 39,840 тон на загальну суму 169320,00 грн., в т.ч. ПДВ 28220,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-1991 від 07.12.2010 року. ТОВ «Таврійська зернова компанія» по першій події - після передачі товару оформило податкову накладну № 1955 від 07.12.2010 року, яка відображена позивачем у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наданим суду витягом із вказаного Реєстру. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученням № 883 від 08.12.2010 року на суму 169320,00 грн., в т.ч. ПДВ 28220,00 грн. Перевезення придбаної продукції до ТОВ «Тягінське ХПП» підтверджується товарно-транспортними накладними б/н від 07.12.2010 року та №7/12 від 07.12.2010 року.
Оскільки спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, суд при вирішенні справи керується положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, діючого на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Закон України № 168/97-ВР).
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Закон України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закон України № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
З аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість" видно, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Згідно абзацу 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.
Зі змісту акту перевірки позивача вбачається, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, в якому були отримані спірні накладні. Судом також встановлено, що податкові накладні, які виписані ТОВ «Таврійська зернова компанія» містять всі необхідні реквізити. Крім цього, відповідач не заперечує факт наявності у контрагента - позивача права на складання податкових накладних, тобто їх реєстрацію у встановленому законодавцем порядку у якості платників податку на додану вартість та присвоєння ним індивідуального податкового номеру.
Таким чином, податкові накладні виписані ТОВ «Таврійська зернова компанія» щодо проданої партії соняшника на адресу позивача відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", і тому податковий кредит по податку на додану вартість був правомірно задекларований позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента по факту отримання товару.
Судом встановлено, що доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача ДПІ в ході розгляду справи до суду не надала.
При цьому суд зазначає, що згідно наданих позивачем до матеріалів справи доказів використання придбаного товару у господарській діяльності придбання позивачем соняшника відбувалось з метою подальшого продажу ЗАТ "АТ Каргилл" за договором постачання № СУР08684 від 28.09.2010 року та СТОВ "Таврійська перспектива" за договором кіпівлі-продажу № 06/04-10 від 26.09.2010 року. Операції з продажу товару підтверджуються первинними документами, а саме: актами приймання-передачі товару, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ.
В ході розгляду справи судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Таврійська зернова компанія», до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, належності оформлення (складання) первинних документів (договору, акту приймання-передачі, накладних, розрахункових документів), ДПІ ні при проведенні перевірок позивача ні в ході судового розгляду справи не має.
Суд оцінивши перелічені вище первинні документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з контрагентом - постачальником ТОВ «Таврійська зернова компанія» за правилами ст. 86 КАС України, відзначає, що зазначені документи не мають недоліків, оформлені належним чином за формою та змістом, виписані реально існуючими суб'єктами господарювання, а відтак, визнаються судом належними та допустимими доказами дійсного проведення господарських операцій за спірними правочинами.
На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.
Щодо висновку ДПІ щодо нікчемності договорів поставки та нереальності вказаних господарських операцій, виходячи із висновків, зроблених посадовими особами податкового органу, в яких на обліку знаходяться ТОВ «Таврійська зернова компанія» його контрагенти-постачальники, суд зазначає про наступне.
Системно проаналізувавши положення ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, суд відмічає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податку правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем прерогативою визнавати правочини такими, що суперечать закону.
Відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України вони є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є протизаконним.
Отже, якщо постачальник у ІІ ланцюгу постачання, не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього та така відповідальність не може бути покладена на позивача.
Щодо доводу податкового органу про факт порушення кримінальної справи №330203-12 за фактом придбання фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Таврійська зернова компанія» з метою прикриття незаконної діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, то вказаний довід не приймається судом до уваги, як належний та допустимий доказ, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України тільки вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним.
Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 ( далі - Порядок № 984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735 ( далі - Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, зменшення суми бюджетного відшкодування, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.
Проте, суд зазначає, що в акті перевірки позивача, суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару (сільськогосподарської продукції) у власній господарській діяльності з подальшою його реалізацією на експорт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідність закону вчинених за ними господарських операцій.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів та не реальність господарських операцій з зазначеними вище суб'єктами господарювання не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «Тягінське ХПП» вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовільнити.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0000422310 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 99611,00 та нарахування штрафних санкцій у сумі 4662,00 грн.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0000412310 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30014,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 24011,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6003,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 30039765, Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1529,35 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень 35 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1