73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
15 серпня 2012 р. Справа № 2-а-931/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром - А" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмежено відповідальністю «Нефтеснабпром-А» (далі - позивач, ТОВ «Нефтеснабпром-А») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 року №0001612301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 8 499,16 грн.
Вказані позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки податковим органом передчасно та упереджено зроблено висновок про безпідставність формування ТОВ "Нефтеснабпром-А" податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податком накладним, отриманим від контрагента - постачальника ТОВ «ТД Палладіум» з підстав не надання до перевірки документів, що підтверджують якість придбаних нафтопродуктів. Позивач зазначає, що для проведення перевірки достовірності та повноти нарахування сум податку на додану вартість ТОВ "Нефтеснабпром-А" був наданий повний перелік первинних документів, у тому числі належним чином оформлені податкові накладні та банківські документи щодо сплати постачальнику у повному обсязі ПДВ у складі вартості поставлених товарів, що підтверджує факт виконання позивачем вимог податкового законодавства для отримання права на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ. При цьому відсутність документів на підтвердження якості товару не спростовує факт реального здійснення поставки нафтопродуктів при дотриманні позивачем вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за наслідками здійснення таких операцій. Вказані обставини вказують на необґрунтованість висновку про «безтоварність» операцій купівлі-продажу нафтопродуктів між ТОВ "Нефтеснабпром-А" та ТОВ «ТД Палладіум» та безпідставність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій.
Відповідач надав до суду заперечення, в яких зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки під час проведення документальної позапланової перевірки позивача було встановлено порушення вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що є наслідком визнання нікчемним правочину, укладеного між ТОВ "Нефтеснабпром-А" та ТОВ «ТД Палладіум», яке ґрунтується на висновках довідки ДПІ у м. Херсоні від 17.06.11 р. № 157/15-2/36672180, акту від 21.12.11 № 91/15-2/36672180, акту від 06.01.12 №3/15-2/36672180 по ТОВ « ТД Палладіум » щодо визнання нікчемними господарські відносини з постачальниками та покупцями за квітень, червень, липень, жовтень 2011 року у зв'язку з відсутністю у ТОВ « ТД Палладіум » основних засобів, виробничих фондів та трудових ресурсів для здійснення фінансово господарської діяльності, керівник підприємства відмовляється надавати письмові пояснення щодо фінансово-господарських взаємовідносини з постачальниками ТМЦ, що дає підстави для висновку про формування ТОВ « ТД Палладіум » податкового кредиту від підприємств, які задіяні в схемах мінімізації податкових зобов'язань та штучному формуванні податкового кредиту. Відповідач також вказує, що перевіркою встановлено відсутність достовірних документів, що підтверджують якість продукції (сертифікатів відповідності, паспортів якості, актів прймання-передачі), її транспортування (неналежне оформлення ТТН); відсутність у наданих до перевірки ТТН відомостей щодо якості товару, що перевозиться, та допустимого терміну його перевезення, місце навантаження-розвантаження ТМЦ, що у комплексі свідчить про відсутність факту поставок товарів від ТОВ "ТД "Палладіум" до ТОВ «Нефтеснабпром - А», а засвідчують лише документування вказаних операцій.
Ухвалою суду від 20.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 10.05.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( далі - відповідач, ДПІ).
В судове засідання, призначене на 15.08.2012 року, представники сторін не з'явилися, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Нефтеснабпром - А», зареєстровано в якості суб'єкта господарювання юридичної особи 05.02.2011 р. за № 8557 та перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Херсона, є платником податку на додану вартість.
На підставі направлення від 17.01.2012 року № 160/23-2, виданого ДПІ у м. Херсоні та наказу ДПІ у м. Херсоні від 16.01.2012 № 70, згідно п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.3 п.78.1. ст.78 Податкового Кодексу України посадовим особами податкового органу проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Нефтеснабпром - А» з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТД "Палладіум" за квітень, червень, липень, жовтень 2011 1 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, отриманих від вищенаведеного підприємства, за результатами якої складено акт від 20.01.2012 року за № 181/23-2/31293759 (далі - акт перевірки).
Висновком акту перевірки є встановлення порушення ч. 1 ст. 203, 215, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) правочинах, здійснених з постачальником ТОВ "ТД "Палладіум" та порушено п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188. п.198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI в частині завищення податкового кредиту всього у сумі ПДВ 7 628,13 грн., у тому числі по періодам: квітень 2011 р - на суму ПДВ - 4 144,00 грн., жовтень 201 lp. - на суму ПДВ -3484,13 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в Державний бюджет України за перевіряємий період на суму - 7628,13 грн.
Згідно пункту 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ «Нефтеснабпром - А» за недоплату податку на додану вартість визначені штрафні санкції в розмірі 871,03 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0001612301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 7 628,13 грн. та за штрафними санкціями 871,03 грн.
Як вбачається з акту перевірки, вищевказані висновки податкового органу ґрунтуються на інформації довідки ДПІ у м. Херсоні від 17.06.11 № 157/15-2/36672180 по ТОВ "ТД "Палладіум" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року, відповідно до якої правочини укладені ТОВ "ТД "Палладіум" з постачальниками та покупцями визнані нікчемними у зв'язку з тим, що останні укладені без мети реального настання правових наслідків. Також, ДПІ у м. Херсоні складено акт від 21.12.11 і № 9191/15-2/36672180 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ТД "Палладіум" за червень, липень 2011 р., відповідно до якого свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.11.2011 р., остання звітність з податку на додану вартість надана за серпень 2011 р., згідно відповіді MB PEP ДАІ у м. Херсоні відсутні зареєстровані транспортні засоби, за звітом ф.№ 1ДФза ІІ квартал 2011 р. працюючих у штаті 2 чол., директор ТОВ "ТД "Палладіум" ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення щодо фінансово-господарських взаємовідносини з постачальниками ТОВ "Бізнес-Профіт" та ТОВ "7 Небо" ТМЦ, мотивуючи це тим, що вказану інформацію він надасть лише на письмовий запит ДПІ у м. Херсоні, проте на письмові запити ДПІ у м. Херсоні вих. № 18256/10/15-212 від 27.07.11 та вих. №20849/10/15-212 від 25.08.11 щодо надання інформації та копій підтверджуючих документів також відповіді не отримано. Актом ДПІ у м. Херсоні від 06.01.12 р. № 3/15-2/36672180 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Палладіум" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2011 року встановлено, що в ході дослідження ланцюгів постачання ТОВ "ТД "Палладіум" кридитоформуючим контрагентом у жовтні 2011 року було ТОВ "ТД "Украгрозбут", який має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність з місцезнаходженням та в свою чергу сформував податковий кредит від ТОВ "Юніфест-Консалтинг", місцезнаходження якого не встановлено.
Виходячи із вказаних обставин ДПІ в акті перевірки зроблений висновок, що правочин між ТОВ "ТД "Палладіум" та позивачем, не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.
Крім того, ДПІ зазначає в акті перевірки, що ТОВ «Нефтеснабпром - А» надано до перевірки товарно-транспортні накладні, в яких не вказано прізвище водія, номер резервуара, з якого відпущено дизельне пальне, тому неможливо встановити місце постачання нафтопродуктів ТОВ "ТД "Паладіум" до ТОВ «Нефтеснабпром - А» та далі покупцям, тому такі ТТН не можуть вважатися як такими, що підтверджують виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів.
Суд не погоджується з вказаними доводами ДПІ та вважає їх помилковими, виходячи із наступного.
ТОВ «Нефтеснабпром - А» є платником ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.01.2007 р. № 100020597, виданого ДПІ у м. Херсоні, про що зазначено в акті перевірки.
ТОВ "ТД "Паладіум" є суб'єктом господарювання та зареєстровано юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 29.10.209 року та зареєстрований в ЄДР, що підтверджується витягом з ЄДР. Статус платника ПДВ підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.09.2010 р. № 100302112, наданим до матеріалів справи.
З матеріалів справи судом не встановлено претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "Паладіум", а також щодо їх правового статусу як платників ПДВ.
Судом встановлено, що 28.04.2011 року між ТОВ "ТД "Паладіум" (за договором постачальник) та ТОВ «Нефтеснабпром - А» ( за договором покупець) укладено договір поставки № 28/04-1 дизельного палива. Згідно умов даного договору асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід"ємною частиною договору ( п. 1.2. договору); якість товару, який належить передачі по договору, повинна відповідати ДСТУ ТУ даного виду товару, підтверджуватися паспортом якості заводу-виробника і відповідає показникам, які в ньому вказані.( п. 1.3. договору); поставка товару здійснюється на наступних базових умовах правил Инкотермс 2000 - при навантаженні на автомобільний транспорт, наданим покупцем "FCA назва місця призначення" ( підпункт 1.5.3. п. 1.5. договору). Пунктом 2.1. вищевказаного договору визначено, що постачальник зобов'язується передати всі необхідні та належним чином оформлені документи на товар, надати покупцю для підписання акти приймання-передачі товару, які підписуються сторонами на підставі даних про кількість товару, вказаних на транспортних документах без врахування результатів приймання товару по кількості.
Відповідно до умов договору позивач отримав від ТОВ "ТД "Паладіум" дизельне паливо на суму 624 032,26 грн., у т.ч. ПДВ 104 012,82 грн., про що були оформлені податкові та видаткові накладні, перелік яких наведений у додатку до акту перевірки та які надані позивачем і містяться в матеріалах справи. Факт передачі нафтопродуктів також підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів, підписаними сторонами по договору, що відповідає п. 2.1. договору поставки.
Транспортування нафтопродуктів здійснювалось ПП ОСОБА_2 згідно договору, укладеному позивачем на виконання транспортних послуг по перевезенню ПММ, що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, про що також зазначено на стор. 11-12 акту перевірки.
Розрахунки за отримані нафтопродукти проводились у безготівковій формі на розрахунковий рахунок № 2600635308091 згідно банківських виписок ПАБ «Діамант», перелік яких наведений на стор. 9 акту перевірки та копії яких залучені до матеріалів справи. Із наданих копій банківських виписок, вбачається рух активів у процесі здійснення господарської операції та сплата контрагенту за отримані нафтопродукти.
Якість отриманого дизельного палива від ТОВ "ТД "Паладіум" підтверджена наданими позивачем в ході перевірки та додатково залученими до матеріалів справи копіями паспорту якості від 22 травня 2011 року № 2914, паспорту на дизельне томливо № 200 від 09.12.10 р., сертифікату відповідності на дизельне паливо з терміном дії 15 жовтня 2010 року по 14 жовтня 2011 року, сертифікату відповідності на дизельне паливо з терміном дії 06 травня 2011 року по 01 липня 2011 року на 1 арі
Отримане дизельне паливо оприбутковано ТОВ «Нефтеснабпром - А» для використання у підприємницькій діяльності для його подальшого продажу через АЗС , що підтверджується наданими до матеріалів справи накладними на внутрішнє переміщення та фіскальними чеками АЗС, розташованої в пгт. В-Олександрівка, вул. Промислова, буд. 1, Крім того, на стор. 24-27 акту перевірки та додатку до нього перелічені контрагенти-покупці, які протягом квітня, червня, липня, жовтня 2011 року придбали у ТОВ «Нефтеснабпром - А» дизельне паливо на суму ПДВ 96 384,69 грн., отриманого по ланцюгу постачання у ТОВ "ТД "Паладіум".
Як зазначалось вище, позивачем в ціні поставленого дизельного палива, за укладеним з ТОВ "ТД "Паладіум" договором, сплачено податок на додану вартість та отримано податкові накладні у квітні 2011 року - від 28.04.11 №23 на суму 68 335 грн., у тому числі ПДВ 11 389,10 грн.; у червні 2011 року - від 01.06.11 р. № 2 на загальну суму 24 864 грн., в тому числі ПДВ 4 144,00 грн., від 02.06.11 р. № 3 на загальну суму 18 438 грн., в тому числі ПДВ 3073 грн., від 06.06.11 р. № 9 на загальну суму 66360 грн., в тому числі ПДВ 11060 грн., від 15.06.11 р. № 27 на загальну суму 66360 грн., в тому числі ПДВ 11060 грн., від 21.06.11 №37 на загальну суму 18438 грн., в тому числі ПДВ 3073 грн.; від 21.06.11 №38 на загальну суму 66360 грн., в тому числі ПДВ 11060 грн.; у липні 2011 року - від 14.07.11 № 33 на загальну суму 18657,00 грн.; в тому числі ПДВ 3109,58 грн.; у жовтні 2011 р. - від 03.10.11 №12 на загальну суму 68335 грн., в тому числі ПДВ 11389,10 грн., від 07.10.11 № 34 на загальну суму 40 136,00 грн., в тому числі ПДВ 6 689,33грн., від 17.10.11 № 63 на загальну суму 39 672 грн., в тому числі ПДВ 6612 грн., від 21.10.11 № 87 на загальну суму 67 545 грн., в тому числі ПДВ 11 257 грн., від 25.10.11 №97 на загальну суму 20 904,76 грн., в тому числі ПДВ 3 484,13 грн., від 28.10.11 № 117 на загальну суму 39 672 грн., в тому числі ПДВ 6 612 грн.
Податкові накладні містить всі необхідні реквізити i відповідають вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкових накладних, та інших документів згідно акту перевірки, відсутні.
За наслідками виконання умов зазначеного договору позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит відповідного звітного періоду, внаслідок подальшого використання товару у господарській діяльності, відповідно до податкової звітності, сформовані валові доходи та податкові зобов'язання.
Згідно акту перевірки, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей та інші документи, що свідчать про транспортування продукції, в той же час, суд звертає увагу, що факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ТД "Паладіум" має документальне підтвердження, що не заперечується відповідачем.
На підставі наведеного перевіряючи дійшли до висновку щодо отримання позивачем документів по придбанню товарно-матеріальних цінностей і сплати коштів без мети реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим, в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ "ТД "Паладіум" ОСОБА_1 спростував доводи ДПІ щодо відсутності реальних наслідків здійснення поставки на адресу позивача дизельного палива, пояснивши, що місцезнаходження ТОВ "ТД "Паладіум" відповідає фактичному місцю його проживання та даним внесеним до ЄДР, тому у разі отримання кореспонденції від податкового органу він обов'язково надає на неї відповіді. Щодо виконання умов договору по відвантаженню дизельного палива на адресу ТОВ «Нефтеснабпром - А», то ним було зазначено, що накопичувальні партії дизельного палива ТОВ "ТД "Паладіум" формувались за адресою м. Херсон, вул. Макарова, 44 та відповідно за вказаною адресою приймались, зберігались та відпускались нафтопродукти по його вказівки Приватним підприємцем ОСОБА_3 згідно укладеного договору про надання послуг по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів від 01.03.2011 року. Крім того, було вказано на підписаний ним лист від 23.02.2012 року, яким підтверджується факт відвантаження ТОВ ТД „Паладіум" дизельного палива на адресу ТОВ «Нефтеснабпром - А» згідно первинних документів, зокрема видаткових, податкових накладних, актів приймання-передачі нафтопродуктів та товарно-транспортними накладними.
Надавши оцінку наданим до матеріалів справи документів первинного обліку, суд приходить до висновку про відсутність допущених позивачем порушень формування податкового кредиту. Поставивши під сумнів вартість спірної операції податковий орган безпідставно не врахував факт передачі нафтопродуктів та їх оплату, відповідність умов договору поставки вимогам цивільного, господарського законодавства та підтвердження його здійснення спростовують нікчемність угод.
Суд зазначає, що п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначений час, з якого виникає права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту. Такою датою вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
При чому п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлені обмеження щодо формування податкового кредиту. В даному випадку не можуть відноситися до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Приймаючи податкове повідомлення - рішення, податковий орган виходив з відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ТД „Паладіум", наявність підстав вважати їх нікчемними, внаслідок чого у позивача не було правових підстав для формування для себе по цим господарським операціям податкового кредиту за наявними податковими накладними. Суд відзначає, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не може бути включений до складу податкового кредиту суми, які сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів, послуг, які не підтверджені податковими накладними. При чому, зазначені положення кореспондуються з вимогами п.198.1, 198.2, ст.198 Податкового кодексу України.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частиною 2 статті 3 Закону № 996 зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Наявність в матеріалах справи, податкових накладних, які внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання передачі робіт (послуг), розрахунки - фактури, проведення оплати за придбаний товар, оприбуткування придбаного товару та використання у своїй господарській діяльності у своєї сукупності доводять не тільки правомірність формування податкового кредиту, але ж і реальність господарських операцій здійснених між позивачем та його контрагентом.
Суд зазначає, що отриманий та використаний товар по укладеному договору доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами.
Посилання відповідача на те, що відсутність у позивача товарно-транспортних документів свідчить про нездійснення певних господарських операцій, не приймаються судом з огляду на наступне. Метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Наявність товарно-транспортних накладних не пов'язано із формуванням податкового кредиту, як не можна категорично робити висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції, внаслідок залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.
02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до цього Закону №2756, до ст. 228 ЦК України внесені зміни. Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 ст.228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом, в тому числі і по ланцюгу його постачальників. Тобто має місце оспорюванність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин у сфері податкового законодавства, та робить відповідні висновки.
Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.
Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.
Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.
Але за змістом ст..228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.
Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки. В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.
Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.
Податковий орган формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.
Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТД "Паладіум" господарської операції, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Крім того, суд звертає увагу, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Щодо вказаної обставини, то суду будь - яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані.
Суд вважає, що з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими для суду, висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Суд звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ, як суб'єкт владних повноважень, повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення, оскільки воно повинно бути обґрунтованим.
Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого його рішення, є недоречним. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи, що вплинуло на прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій. При формування для позивача податкового кредиту, були усі встановлені та передбачені законом підстави.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням ч. 3 ст. 2 КАС України, прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року № 0001612301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 8 499,16 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтеснабпром - А" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 року № 0001612301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8499,16 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 7628,13 грн. та за штрафними санкціями у сумі 871,03 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1