Справа № 2-а/1970/3412/11
"29" листопада 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі: судді Баранюка А.З.
при секретарі судового засідання Дудар М.В. за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Кавійчик В.П.
представника третьої особи - Щепної І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції,
третьої особи управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування постанови,-
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, надалі відповідач, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2011 року ВП № 29261112 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2011 року ВП № 29260947.
Ухвалою суду від 10.11.2011 року, керуючись статтею 53 КАС України, до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 17.10.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 29261112 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги № 468 від 13.10.2011 року, виданої УПФУ в м. Тернополі про стягнення з нього на користь УПФУ в м. Тернополі коштів в сумі 854,46 грн. Аналогічно, 17.10.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 29260947 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги № 467 від 13.10.2011 року, виданої УПФУ в м. Тернополі про стягнення з нього на користь УПФУ в м. Тернополі коштів в сумі 878,34 грн. Вказані постанови про відкриття виконавчого провадження були отримані ним 23.20.2011 року. Вважає постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема вказує на те, що вимоги, видані УПФУ в м. Тернополі, не є виконавчими документами, а тому відповідач не мав повноважень відкривати виконавче провадження за такими вимогами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, просив в задоволенні позову відмовити та пояснив, що при відкритті виконавчого провадження за вимогою УПФУ в м. Тернополі державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження»а також на підставі норм ст. 25 п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких вимога Пенсійного фонду залишається виконавчим документом, а стягнення заборгованості за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, нарахованої та не сплаченої у період до 01.01.2011 року, здійснюється у порядку, що діяв на момент виникнення такої заборгованості.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила, надавши суду письмові заперечення, просила в задоволенні позову відмовити посилаючись на також правомірність винесення оскаржуваних постанов.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що УПФУ в м. Тернополі складені вимоги про сплату боргу № 468 від 13.10.2011 року в розмірі 854,46 грн. та № 467 від 13.10.2011 року в розмірі 878,34 грн.
У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку ОСОБА_1 вимог про сплату боргу, УПФУ в м. Тернополі направило їх для примусового виконання до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.
17.10.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 29261112 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги № 468 від 13.10.2011 року, виданої УПФУ в м. Тернополі, про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Тернополі коштів в сумі 854,46 грн. Аналогічно, 17.10.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 29260947 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги № 467 від 13.10.2011 року, виданої УПФУ в м. Тернополі про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Тернополі коштів в сумі 878,34 грн. Згідно з вищевказаних постанов, боржнику надано термін для самостійного виконання до 24.11.2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-ХІУ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 3, 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
01.01.2011 року набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-УІ, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на
Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги УПФУ в м. Тернополі № 468 від 13.10.2011 року та № 467 від 13.10.2011 року відповідають нормам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлюються вимоги до виконавчого документу.
Слід також зазначити, що викладені позивачем обставини, щодо не набранням чинності вимог про сплату боргу № 467 від 13.10.2011 року та № 468 від 13.10.2011 року станом на 17.10.2011 року, не є достовірними, оскільки в самих вищенаведених вимогах зазначено, що датою набрання чинності є 10.10.2011 року, тобто на день відкриття виконавчих проваджень дані вимоги набрали законної сили. Обґрунтування позивача про неотримання даних вимог УПФУ про сплату боргу спростовується його особистим підписом про їх отримання від 28.03.2011 року, та поясненням, що сплата страхового внеску до УПФУ є добровільною.
Таким чином, враховуючи те, що строк пред'явлення до виконання вимог УПФУ м. Тернополя про сплату боргу, не закінчився, вказаний виконавчий документ пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання, а тому державний виконавець повинен був прийняти вимогу про сплату боргу та відкрити виконавче провадження
Відповідно до ст.ст. 11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Мотивація та докази, надані позивачем, не дають суду підстав для постановления висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29261112 від 17.10.2011 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29260947 від 17.10.2011 року, є законними та правомірними, а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, витрати пов'язані з розглядом справи, згідно положень ст. 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову про скасування постанови державного виконавця другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2011 року ВП № 29261112 та постанови державного виконавця другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2011 року ВП № 29260947 - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2011 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.