ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 серпня 2012 р. м. Львів № 2а-4253/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Гавірко О.О., представника позивача Жили В.С., представника відповідача Палій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,
Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000872301/0/13855 від 17.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5000000 грн., визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5000000 грн. та штрафних санкцій у сумі 1500000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»на підставі норми пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно сформовано податковий кредит у 2008-2009 роках за рахунок сум податку, сплачених при ввезенні в Україну товарів та задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість. Так, 26 червня 2009 року позивач подав податковому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період з березня 2008 року по січень 2009 року щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, попередньо сплачених митним органам, та у визначеному законом порядку заявив до відшкодування (на рахунок платника у банку) за квітень 2008 року 160000 грн., за травень 2008 року 330200 грн., за червень 2008 року 607000 грн., за липень 2008 року 840000 грн., за серпень 2008 року 380000 грн., за жовтень 2008 року 1400000 грн., за листопад 2008 року 590000 грн., за грудень 2008 року 462272 грн. та за січень 2008 року 230528 грн. Стверджує, що під час проведення перевірки ревізорам надавалися первинні документи, які підтверджують право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, тому наполягає на неповноті проведеної перевірки та необґрунтованості висновків акта перевірки від 11.08.2009р., що, окрім іншого, підтверджується поданими податковому органу запереченнями на акт перевірки. Позивач також вважає, що податковий орган неправомірно зарахував у погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість суму задекларованого до відшкодування податку; покликається на відсутність у податкового органу повноважень на зміну заявленого платником податків способу відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку на інший спосіб. З огляду на це наполягає, що фактично відшкодування податку на додану вартість у сумі 5000000 грн. не відбулося, а тому у податкового органу не було підстав для додаткового визначення податкових зобов'язань за основним платежем та донарахування штрафних санкцій. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в адміністративному позові та додаткових поясненнях по справі (том ІІІ, а.с. 165-168; том ІV, а.с. 42-47, 57-62), просив позов задовольнити.
Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі (том ІІІ, а.с. 194, 201-203; том ІV, а.с. 40, 52-53, 56) зазначив, що у зв'язку із непредставленням позивачем в ході проведення перевірки документів, що підтверджують правомірність нарахування заявленого до відшкодування податку на додану вартість, податковим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій. Також податковий орган покликався на отриманням платником податків бюджетного відшкодування податку на додану вартість по тих самих господарських операціях згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р. Окрім цього, відповідач в обґрунтування неправомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість посилався на підписання податкової звітності з податку на додану вартість, в силу подачі якої платник податків претендував на бюджетне відшкодування, не уповноваженими особами, а саме особами, які на момент подачі такої звітності припинили трудові відносини із підприємством.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту»зареєстроване як юридична особа 07.05.2003 року, з 12.05.2003 року перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість.
В період з 06.08.2009 року по 11.08.2009 року державна податкова інспекція у м. Львові (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби) проводила невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту»з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування за квітень-серпень, жовтень-грудень 2008 року, січень 2009 року, за результатами якої складено акт № 228/23-4/3248366 від 11.08.2009р. (том І, а.с. 9-12).
В акті перевірки податковий орган зазначив, що згідно з поданими ЗАТ «Завод комунального транспорту»до ДПІ у м. Львові уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яких сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за період, що був предметом перевірки становить 5000000 грн. Податковим органом було направлено ЗАТ «Завод комунального транспорту»листа №12280/23-4/1080 від 22.07.2009р. про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо достовірності декларування бюджетного відшкодування за вказаний період. Проте на вказаний лист позивач пояснень та підтверджуючих документів не надано. На думку податкового органу, непредставлення ЗАТ «Завод комунального транспорту»пояснень та підтверджуючих документів не дало можливості підтвердити податковому органу достовірність визначення сум бюджетного відшкодування за вищевказані податкові періоди. На основі наведеного, податковий орган встановив завищення позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на 160000 грн., за травень 2008 року на 330200 грн., за червень 2008 року на 607000 грн., за липень 2008 року на 840000 грн., за серпень 2008 року на 380000 грн., за жовтень 2008 року на 1400000 грн., за листопад 2008 року на 590000 грн., за грудень 2008 року на 462272 грн. та за січень 2008 року на 230528 грн., чим порушено підпункти 7.7.1., 7.7.2. пункт 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акта перевірки Держаною податковою інспекцією у місті Львові прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000872301/0/13855 від 17.08.2009 року (том І, а.с. 8), яким ЗАТ «Завод комунального транспорту», згідно пп. «б», «в»пп. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на 160000 грн., за травень 2008 року на 330200 грн., за червень 2008 року на 607000 грн., за липень 2008 року на 840000 грн., за серпень 2008 року на 380000 грн., за жовтень 2008 року на 1400000 грн., за листопад 2008 року на 590000 грн., за грудень 2008 року на 462272 грн. та за січень 2008 року на 230528 грн., та у зв'язку із тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані йому в розмірі 5000000 грн., відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5000000 грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 1500000 грн.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується наступними нормами законодавства:
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно пп. 7.7.3. п. 7.7. зазначеної статті закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:
Як вбачається з долучених до матеріалів справи декларацій позивача з податку на додану вартість за березень 2008 року -січень 2009 року, ЗАТ «Завод комунального транспорту»було задекларовано від'ємне значення податку на додатку на додану вартість, відшкодування податку не заявлялось. В подальшому, 11.03.2009р. та 26.06.2009р. платник податку подавав податковому органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, згідно яких включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів (місяців) сплачені митним органам суми податку на додану вартість та заявив від'ємне значення об'єкта оподаткування до відшкодування на його рахунок у банку.
Так, згідно поданої 11 березня 2009 року декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту»(том І, а.с. 26-34) було задекларовано залишок від'ємного значення податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (р. 2 додатку № 3 до декларації) 5552971 грн., а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 3 додатку № 3 до декларації) -5500000 грн.
Окрім цього, 26 червня 2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту»також було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (за період з березня 2008р. по січень 2009р.) щодо включення платником податків сум ПДВ сплачених митним органам до складу податкового кредиту та в порядку визначеному законом заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2008 року 160000 грн., за травень 2008 року 330200 грн., за червень 2008 року 607000 грн., за липень 2008 року 840000 грн., за серпень 2008 року 380000 грн., за жовтень 2008 року 1400000 грн., за листопад 2008 року 590000 грн., за грудень 2008 року 462272 грн. та за січень 2008 року 230528 грн. (том ІІІ, а.с.204-238).
З долучених до матеріалів справи пояснень позивача та письмових доказів вбачається, що показники уточнюючих розрахунків від 26.06.2009р. за квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року формувалися наступним чином:
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2008 року (вх. № ДПІ 3906 від 26.06.2009р.), позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 160000 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за квітень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за березень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 160173 грн. на підставі вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) від 06.03.2008 (контрагент GRABOPLAST, Угорщина) на суму ПДВ 8404,69 грн. (тут та надалі судом береться до уваги сума ПДВ вказана у графах «47»Нарахування платежів»та «В»Подробиці розрахунків»вантажно-митних декларацій під кодом виду податку «028»- ПДВ за ставкою 20%), від 17.03.2008р. на суму ПДВ 4227,74 грн. (Haldex, Польща) та від 24.03.2008р. на суму ПДВ 147541,19 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай);
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2008 року (вх. № ДПІ 3907 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 330200 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за травень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за квітень 2008 року сум податку сплаченого митним органам у розмірі 540799 грн. на підставі ВМД від 08.04.2008р. на суму ПДВ 4259,04 грн. (WABKO, Австрія), від 08.04.2008р. 2198,26 грн. (ZF Sachs AG, Німеччина), від 09.04.2008р. на суму ПДВ 102836,46 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 09.04.2008р. на суму ПДВ 128040,13 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 11.04.2008р. на суму ПДВ 33051,51 грн. (ZF Sachs AG, Німеччина), від 11.04.2008р. на суму ПДВ 17160,51 грн. (Voestalpine Krems GmbH, Австрія), від 11.04.2008р. на суму ПДВ 71357,41 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 11.04.2008р. на суму ПДВ 50433,08 грн. (Chaoyang Long March, Китай), від 14.04.2008р. на суму ПДВ 78305,11 грн. (SONGZ Automobile Air conditionin) та від 16.04.2008р. на суму ПДВ 23157,60 грн. (Voestalpine Krems GmbH, Австрія) - на загальну суму ПДВ 510799,11 грн.;
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року (вх. № ДПІ 3902 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 607200 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за червень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за травень 2008 року сум податку сплаченого митним органам у розмірі 1457200 грн. на підставі ВМД від 20.05.2008р. на суму ПДВ 37869,53 грн. (HUBNER GmbH, Німеччина), від 20.05.2008р. на суму ПДВ 9135,32 грн. (GRABOPLAST, Угорщина), від 21.05.2008р. на суму ПДВ 3220,46 грн. (KOENIG Verbindung., Німеччина), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 207750,51 грн. (KVAZAR Plus., Чехія), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 30672,22 грн. (SMEST CO. LTD, Китай), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 42991,01 грн. (Voestalpine Krems GmbH, Австрія), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 5955,90 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 1204,80 грн. (HERB, Польща), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 11014,89 грн. (BOSCH REXROTH, Польща), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 5719,02 грн. (Куво УЧПП, Білорусія), від 23.05.2008р. на суму ПДВ 4299,14 грн. (WABKO, Австрія), від 26.05.2008р. на суму ПДВ 51528,68 грн. (Chaoyang Long March, Китай), від 29.05.2008р. на суму ПДВ 96839,37 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 29.05.2008р. на суму ПДВ 339,50 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 29.05.2008р. на суму ПДВ 5146,83 грн. (Bystronic-Laser AG, Швейцарія), від 30.05.2008р. на суму ПДВ 92555,08 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 30.05.2008р. на суму ПДВ 182775,69 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 30.05.2008р. на суму ПДВ 311770,95 грн. (ZF Friedrichshafen, Німеччина), від 30.05.2008р. на суму ПДВ 185475,61 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 30.05.2008р. на суму ПДВ 184033,53 грн. (DEUTZ AG, Німеччина) - на загальну суму ПДВ 1470298,04 грн.;
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008 року (вх. № ДПІ 3905 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 840000 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за липень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за червень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 844063 грн. на підставі ВМД від 05.06.2008 на суму ПДВ 22484,67 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 06.06.2008р. на суму ПДВ 476066,38 грн. (KVAZAR Plus, Чехія), від 11.06.2008р. на суму ПДВ 25686,73 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 13.06.2008р. на суму ПДВ 303821,02 грн. (KVAZAR Plus., Чехія), від 20.06.2008р. на суму ПДВ 2808,00 грн. (ZF Friedrichshafen, Німеччина), від 20.06.2008р. на суму ПДВ 13196,08 грн. (ZF Friedrichshafen, Німеччина);
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2008 року (вх. № ДПІ 3908 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму 380000 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за серпень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за липень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 401316 грн., на підставі ВМД від 01.07.2008р. на суму ПДВ 44353,71 грн. (GEROM S.A.,Румунія), від 18.07.2008р. на суму ПДВ 8347,84р. (GRABOPLAST, Угорщина) від 22.07.2008р. на суму ПДВ 348614,51 грн. (KVAZAR Plus., Чехія) - на загальну суму ПДВ 401316,06 грн.;
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2008 року (вх. № ДПІ 3909 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 1400000,00 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за вересень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 1 414 799 грн., на підставі ВМД від 08.09.2008р. на суму ПДВ 169694,12 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 08.09.2008р. на суму ПДВ 230030,17 грн. (HUBNER GmbH, Німеччина), від 09.09.2008р. на суму ПДВ 313204,34 грн. (KVAZAR Plus., Чехія), від 09.09.2008р. на суму ПДВ 263584,03 грн. (KVAZAR Plus., Чехія), від 09.09.2008р. на суму ПДВ 41627,38 грн. (Chaoyang Long March, Китай), від 09.09.2008р. на суму ПДВ 62913,47 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 11.09.2008р. на суму ПДВ 55016,67 грн. (Chaoyang Long March, Китай), від 18.09.2008р. на суму ПДВ 41622,21 грн. (ZF Lenksysteme, Німеччина), від 23.09.2008р. на суму ПДВ 5112,11 грн. (Haldex, Польща), від 23.09.2008р. на суму ПДВ 13195,50 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 23.09.2008р. на суму ПДВ 124017,39 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 24.09.2008р. на суму ПДВ 31795,93 грн. (Voestalpine Krems GmbH, Австрія), від 24.09.2008р. на суму ПДВ 12460,97 грн. (BOSCH REXROTH, Польща), від 25.09.2008р. на суму ПДВ 23044,40 грн. (GRABOPLAST, Угорщина), від 25.09.2008р. на суму ПДВ 25706,36 грн. (Pailton Engineering, Великобританія), від 30.09.2008р. на суму ПДВ 1773,61 грн. (WABKO, Австрія);
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2008 року (вх. № ДПІ 3901 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 590000 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за листопад 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за жовтень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 598456 грн., на підставі ВМД від 03.10.2008р. на суму ПДВ 39471,35 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 03.10.2008р. на суму ПДВ 14186,53 грн. (Vibracoustic, Угорщина), від 06.10.2008р. на суму ПДВ 48790,75 грн. (WABKO, Австрія), від 08.10.2008р. на суму ПДВ 584,96 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 09.10.2008р. на суму ПДВ 13135,95 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 23.10.2008р. на суму ПДВ 159379,41 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 24.10.2008р. на суму ПДВ 39900,68 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 24.10.2008р. на суму ПДВ 498,08 грн. (STABILUS, Німеччина), від 24.10.2008р. на суму ПДВ 65494,50 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 24.10.2008р. на суму ПДВ 5555,10 грн. (ZF PASSAU GmbH, Німеччина), від 28.10.2008р. на суму ПДВ 576,80 грн. (WABKO, Австрія), від 28.10.2008р. на суму ПДВ 209821,75 грн. (Jiangsu Sunshine, Китай), від 28.10.2008р. на суму ПДВ 968,88 грн. (HURPAZ, Туреччина);
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008 року (вх. № ДПІ 3903 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 462272 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за листопад 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 550744 грн., на підставі ВМД від 11.11.2008р. на суму ПДВ 137857,57 грн. (ZF Friedrichshafen, Німеччина), від 26.11.2008р. на суму ПДВ 5467,01 грн. (BEHR Service, Польща), від 26.11.2008р. на суму ПДВ 11687,74 грн. (BEHR Service, Польща), від 27.11.2008 на суму ПДВ 395732,03 грн. (KVAZAR Plus., Чехія);
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року (вх. № ДПІ 3900 від 26.06.2009р.) позивачем у р. 8.7. розрахунку заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 230528,00 грн. Заявлена до бюджетного відшкодування за січень 2009 року сума ПДВ утворилась за рахунок декларування за грудень 2008 року сум податку, сплаченого митним органам у розмірі 230528 грн., на підставі ВМД від 01.12.2008р. на суму ПДВ 101779,17 грн. (DEUTZ AG, Німеччина), від 18.12.08 на суму ПДВ 97428,29 грн. (SMEST CO. LTD, Китай), від 25.12.2008р. на суму ПДВ 710,13 грн. (BEHR Service, Польща), від 25.12.2008р. на суму ПДВ 6224,74 грн. (Vibracoustic, Угорщина), від 25.12.2008р. на суму ПДВ 4203,93 грн. (ZF Friedrichshafen, Німеччина), від 30.12.2008р. на суму ПДВ 20182,53 грн. (ZF Sachs AG, Німеччина).
Факт сплати позивачем митним органам вищенаведених сум податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується як відповідними відмітками на вантажно-митних деклараціях (том ІІІ, а.с. 31-143), так і платіжними дорученнями (том ІІІ, а.с. 2-30). Суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів та не оспорює факт здійснення позивачем зовнішньоекономічних операцій на підставі відповідних угод (том ІІ, а.с. 2-226). Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.
Суд визнає необґрунтованим твердження відповідача про те, що в ході проведення перевірки позивач не представив податковому органу пояснення та документи щодо достовірності бюджетного відшкодування. По-перше, податковий орган не надав суду ані листа № 12280/23-4/1080 про надання пояснення та їх документального підтвердження (посилання на який наявне у акті перевірки), ні доказів його скерування поштою чи вручення представнику платнику податків. У платника податків такий лист-вимога також відсутній. Суд зауважує, що відповідач, в силу норм процесуального закону та вимог ухвали про відкриття провадження в даній справі від 18.05.2012р. зобов'язаний довести обставини на які посилається, представити суду усі матеріали які були взяті до уваги при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд констатує, що на момент закінчення розгляду справи та постановлення судом рішення такі докази у матеріалах справи відсутні. По-друге, платник податку скористався наданим йому правом та після ознайомлення з актом перевірки направив податковому органу заперечення до акту перевірки (вих. № 140 від 19.08.2009р.), де спростовує викладені в акті обставини та вказує на подання первинних документів ревізору в ході проведення перевірки (том ІІІ, а.с.192-193). При цьому суд звертає увагу на те, що в силу положень закону в ході проведення перевірок податкові органи вправі отримувати від платників податків такі пояснення, первинні документи, виготовляти з них копії тощо. У випадку ненадання позивачем будь-яких документів відповідач був вправі звернутися із письмовою вимогою про надання тих чи інших документів, скласти акт про їх надання чи ненадання, отримати пояснення від посадових осіб щодо причин ненадання на вимогу контролюючого органу певних документів, вживати інших необхідних заходів. Разом з тим суд констатує, що відповідач не представив жодних доказів звернення до позивача із вимогами про надання документів, а також не надав рішення про результати розгляду заперечень на акт перевірки, що мало передувати прийняттю податкового повідомлення -рішення.
Отже, висновки, на підставі яких податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення -рішення в частині зменшення заявленої до відшкодування на банківський рахунок суми податку на додану вартість, не ґрунтуються на законі та не заслуговують на увагу.
В той же час суд враховує, що фактичною підставою для подання Заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно Уточнюючих розрахунків від 26.06.2009р. до податкових декларацій по ПДВ за період з квітня 2008 року по січень 2009 року на загальну суму 5000000 грн. слугували одні і ті ж самі факти сплати податку митним органам при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, що і в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ за лютий 2009 року в розмірі 5500000 грн. З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що актом Державною податковою інспекцією у місті Львові № 106/23-4/32483661 від 06.04.2009р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Завод комунального транспорту»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2009 року»податковим органом було встановлено факт порушення позивачем п. 7.1., п. 7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 р. в сумі 5500000 грн. На підставі вказаного акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 372301/0/6517 від 21.04.2009 р., яким позивачу зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 5500000 грн., визначено податкове зобов'язання у сумі 5500000 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у суму 1100000 грн. Зазначені обставини визнаються сторонами по справі в повному обсязі та підтверджуються долученими до справи доказами (том ІІІ, а.с. 165-191, 201-203; том ІV, а.с. 57-58).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 23467/11/9104 за участю тих самих сторін, що і в даній справі, визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 372301/0/6517 від 21.04.2009р. (том ІІІ, а.с. 169-172). Як вбачається із змісту вказаного рішення, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року сум ПДВ сплачених митним органам за 2008-2009 роки на загальну суму 5550000 грн. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. На переконання суду, скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2009р. дає можливість позивачу отримати таке бюджетне відшкодування згідно декларації за лютий 2009 року (отримано ДПІ 11.03.2009р.) у встановленому законом порядку. За таких обставин справи суд констатує, що повторне звернення ЗАТ «Завод комунального транспорту»до податкового органу про відшкодування одних і тих самих сум ПДВ, сплачених митним органам, що досліджувалися в межах даної справи, є неможливим, оскільки чинним є судове рішення по справі № 23467/11/9104 від 29.05.2012р. Скасування податкового повідомлення -рішення № 0000872301/0/13855 від 17.08.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (заявленого на рахунок в установі банку) на загальну суму 5000000 грн. спричинить повторне відшкодування позивачу податку на додану вартість на вказану суму, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Як вбачається із акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях, заявлені платником податків до відшкодування суми податкового кредиту ПДВ на загальну суму 5000000 грн. на момент перевірки було відшкодовано позивачу у спосіб зарахування в погашення його податкового боргу.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 зазначеного закону передбачено можливість відшкодування податку на додану вартість виключно у спосіб на рахунок платника податків у банку або така сума включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому законом не передбачено такого способу бюджетного відшкодування податку на додану вартість як погашення податкового боргу платника податків. Окрім цього, законом не допускається здійснення бюджетного відшкодування ПДВ до моменту проведення податковим органом перевірки з питань правильності декларування бюджетного відшкодування. Зважаючи на наведене, суд констатує, що на момент проведення перевірки платнику податків не могло і не було здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в заявленій сумі, фактично позивачем бюджетного відшкодування не було отримано.
Що стосується посилань відповідача на зменшення суми податкового боргу в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість за рахунок заявленого бюджетного відшкодування (том ІV, а.с. 22-24), то суд розцінює таке списання, що мало місце 26.06.2009р., як зарахування суми податкового кредиту у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні податкові періоди в порядку, визначеному пп. 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таке зарахування податкового кредиту в рахунок погашення існуючого податкового боргу жодним чином не є бюджетним відшкодуванням ПДВ в розумінні пп. 7.7.2.-7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено заниження декларування та сплати податку на додану вартість в межах спірних правовідносин, а відтак в податкового органу були відсутні підстави для визначення платнику податків на підставі пп. «б», «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкових зобов'язань в сумі 5000000 грн.
При прийнятті рішення в цій частині суд також враховує пояснення відповідача (том ІV, а.с. 53, 56) про те, що визначення в оскаржуваному податковому повідомленні -рішенні грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 5000000 грн. слід розуміти буквально як не підтвердження заявленої платником до відшкодування суми 5000000 грн., а не як донарахування вказаної суми. З огляду на наявні в картці ЗАТ «ЗКТ»як платника ПДВ відомості (том ІV, а.с. 25-27), прийняття податковим органом рішення про зменшення заявлених до відшкодування сум саме по собі було достатнім для збільшення його податкового боргу на вказану суму, а сума 5000000 грн. як визначене зобов'язання в проводках відсутня.
Окрім цього, в силу приписів пп. 17.1.3. пп. 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган вправі застосовувати штрафні санкції до платника податку виклично у випадку визначення йому податкових зобов'язань. При цьому за умови відсутності заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту»суми податкового зобов'язання виключається можливість нарахування платнику податків штрафних санкцій. В даному випадку суд також враховує, що платник податку не отримав станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення бюджетного відшкодування ПДВ, а отже -відсутні як правові, так і фактичні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Суд не приймає до уваги покликання відповідача на підписання податкової звітності, яка була предметом перевірки та слугувала підставою для отримання бюджетного відшкодування, не уповноваженими особами в силу наступних обставин. Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). В ході судового розгляду справи представники сторін повідомили суду, що жодних листів податковим органом платнику податків щодо невідповідності поданої звітності вимогам закону, як от відсутність підписів уповноважених осіб підприємства, позивачу не надсилалося, інших доказів визнання звітності як неподаткової декларації (декларацій) суду не надано. Вказані обставини (щодо повноважень посадових осіб підприємства) були встановлені під час перевірки (том І, а.с. 9), проте податковий орган жодним чином не відреагував на них та проводив перевірку показників податкової звітності як належно поданої. Оскільки зазначені обставини не бралися ДПІ до уваги при оскаржуваного рішення, то в силу норм процесуального закону такі взагалі не можуть братися до уваги адміністративним судом при оцінці правомірності винесеного рішення.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення наведеним критеріям.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним в частині визначення ЗАТ «Завод комунального транспорту»податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5000000 грн. та штрафних санкцій в сумі 1500000 грн., а позовні вимоги позивача про його скасування в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у формі судового збору присуджуються з Державного бюджету України пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Львові № 0000872301/0/13855 від 17.08.2009 року в частині визначення ЗАТ «Завод комунального транспорту»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5000000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1500000 грн.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Львові №0000872301/0/13855 від 17.08.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (заявленого на рахунок в установі банку) з податку на додану вартість у розмірі 5000000 грн., в т.ч.: за квітень 2008 року в сумі 160000 грн., за травень 2008 року в сумі 330200 грн., за червень 2008 року в сумі 607000 грн., за липень 2008 року в сумі 840000 грн., за серпень 2008 року в сумі 380000 грн., за жовтень 2008 року в сумі 1400000 грн., за листопад 2008 року в сумі 590000 грн., за грудень 2008 року в сумі 462272 грн., за січень 2009 року в сумі 230528 грн. -відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ЗАТ «Завод комунального транспорту» судовий збір в сумі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять гривень) 96 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 27 серпня 2012 року.
Суддя Москаль Р.М.