Миколаївський окружний адміністративний суд 54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
03.11.2009 р. № 2а - 5401/09/1470
м. Миколаїв
13:04
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025)
до відповідача 1Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)
до відповідача 2 за участю представників: від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_1 від відповідача 1: Марченко О.О. від відповідача 2: Коваленко І.В. Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (проспект Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54000)
про стягнення заборгованості та штрафу
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про стягнення за рахунок державного бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб та штрафу за несвоєчасне перерахування надмірно сплаченого податку.
Свої позовні вимоги позивач аргументував наступним:
- відповідно до ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон) він має право на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку 315,01 гривень. Під час розрахунку цієї суми загальний річний оподатковуваний дохід зменшувався ним на суму сплачених збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також на суму податкової соціальної пільги. Податковий орган, навпаки, під час обрахунку надмірно сплаченого податку не зменшував його загальний річний оподатковуваний дохід на зазначені суми, що суперечить вимогам Закону.
- податкова декларація була подана 24.03.09. Тобто, до 31.05.09 відповідачі повинні були перерахувати на банківський рахунок 315,01 гривень надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб. З врахуванням того, що на момент подання позовної заяви пройшло вже більше 91 днів, відповідно до ст.20 Закону відповідачі повинні сплатити штраф у розмірі 100% від такої суми.
Відповідачі позов не визнали.
Відповідач 1 надав заперечення:
- за розрахунками податкового органу сума надмірно сплаченого податку позивачем складає лише 1,51 гривень. Позивачем невірно обраховано надмірно сплачений податок, оскільки ним безпідставно зменшено загальний річний оподаткований дохід на суми сплачених збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також на суму податкової соціальної пільги.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.
З 01.01.08 по 31.05.08 ОСОБА_1 працював на державному підприємстві «НВКГ «Зоря»-«Машпроект». За цей період його дохід у вигляді заробітної плати склав 10274,38 гривень, внесків до фондів загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування сплачено 359,61 гривень, дохід з якого сплачувався податок 9914,77 гривень (арк.спр.16).
З 04.06.08 по 31.12.08 ОСОБА_1 працював в ТОВ «Миколаївкомундорпроект». За цей період його дохід у вигляді заробітної плати склав 5462,41 гривень, внесків до фондів загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування сплачено 185,37 гривень, сума податкової соціальної пільги 1545 гривень, дохід з якого сплачувався податок 3732,04 гривень (арк.спр.15).
Протягом 2008 року, ОСОБА_1 сплатив за навчання в Одеській державній академії будівництва та архітектури 2100 гривень (арк.спр.17).
24.03.09 ОСОБА_1 подав до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, де зазначив суму нарахованого доходу 15736,79 гривень (арк.спр.10), суму оподаткованого доходу 13646,81 гривень (арк.спр.10), та суму податку, надмірно сплаченого у розмірі 315,01 гривень (арк.спр.11).
Відповідно до п.п.1.6 ст.1 Закону податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.5.3.3 ст.5 Закону суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості вищої форми навчання такого платника податку, можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Тобто позивач обґрунтовано включив до податкового кредиту суму 2100 гривень, сплачену ним за навчання.
За думкою позивача його загальний річний оподатковуваний дохід за 2008 рік склав 13646,81 гривень (9914,77 гривень + 3732,04 гривень).
За думкою відповідача-1, загальний річний оподатковуваний дохід позивача за 2008 рік склав 15736,79 гривень (10274,38 гривень+5462,41 гривень), тобто без зменшення на суми сплачених збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також на суму податкової соціальної пільги.
Відповідно п.п.4.1.1, 4.2.1 ст.4 Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу, окрім іншого включаються доходи у вигляді заробітної плати.
При цьому, відповідно до вимог п.п.3.5 ст.3 Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Окрім цього, відповідно до п.п.6.1 ст.6 Закону платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач правильно обрахував, що сума його загального річного оподатковуваного доходу за 2008 рік склала 13646,81 гривень.
Таким чином, саме цю суму 13646,81 гривень необхідно ще зменшити на 2100 гривень (кошти сплачені за навчання), із суми 11546,81 гривень обраховувати 15% податку.
Сума податку, яку повинен був сплатити позивач за 2008 рік, складає 1732,02 гривні (11546,81/100*15=1732,02).
Відповідно до наданих позивачем довідок (арк.спр.15, 16) сума фактично сплаченого ним податку склала 2047,03 гривень, що на 315,01 гривень більше ніж він повинен був сплатити.
Відповідно до п.п.18.8 ст.18 Закону сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідачів надмірно сплаченого податку у розмірі 315,01 гривень підлягає задоволенню.
Посилання відповідача 1 на листи ДПА України №4796/6/17-0716 від 27.04.06 та №878/7/17-3117 від 18.01.05, суд не приймає до уваги оскільки, вони носять рекомендаційний характер, а самі викладені в них рекомендації не відповідають законодавству.
Позиція викладена в цих рекомендаційних листах, спростована судовою практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.
Щодо штрафних санкцій, суд виходить з того, що відповідно до 20.4.2 ст.20 Закону, за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Враховуючи, що ДПІ у Центральному району м. Миколаєва не перерахувало кошти на банківський рахунок протягом 91 дня, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Судові витрати: сплата судового збору 6,30 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь позивача (арк.спр.3).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 630,02 гривень, з яких 315,01 надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб та 315,01 гривень штрафу.
3. Судові витрати: сплата судового збору 6,30 гривень стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06.11.09
Суддя В.В. Біоносенко