ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
14 березня 2012 р. № 2а-1853/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
з участю представника позивача Лотиша Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2012 року ВП № 31264937 та скасувати цю постанову щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-3491/08, виданого 26.01.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, згідно якого Управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язано провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з врахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказана постанова винесена з порушенням вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження з примусового виконання судового рішення № 2а-3491/08 закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2011 року ВП 25106874, котра надійшла на адресу Управління 11.05.2011 року та зареєстрована за №2034/5.
Представник позивача Лотиш Я.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі -Закон № 2677-VI).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені статтею 181 Кодексу адміністративного України.
Частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 26.01.2011 року видано виконавчий лист № 2а-3491/08, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язано провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 включно, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з врахуванням виплачених сум.
Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Відповідно до постанови державного виконавця від 29.04.2011 року ВП № 25106874 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3491/08, виданого Львівським окружним адміністративним судом 26.01.2011 року, закінчено.
З вказаної постанови вбачається, що за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-3491/08 у строки, встановлені державним виконавцем, до боржника - ГУ ПФУ у Львівській області було застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено постанови про накладення штрафу від 30.03.2011 року та від 14.04.2011 року.
У зв'язку з неможливістю виконання зазначеного рішення без участі боржника, державним виконавцем 29.04.2011 року скеровано в Прокуратуру Львівської області подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності згідно із законом.
Вказані обставини зумовили закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49 та частини третьої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»та повернення виконавчого листа до суду, який його видав.
Стаття 75 Закону № 2677-VI визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частини першої цієї статті вони полягають у наступному.
Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 75 у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 75 Закону № 2677-VI у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження,яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець,і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Аналіз вчинених дій у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3491/08, виданого Львівським окружним адміністративним судом 26.01.2011 року, свідчить про те, що державним виконавцем було вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання судового рішення.
Вжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів примусового виконання судового рішення та неможливість виконання рішення суду без участі зумовили закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа № 2а-3491/08 від 26.01.2011 року до суду, який його видав.
Статтею 49 Закону № 2677-VI визначені підстави закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 11 частини першої якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону № 2677-VI, відповідно до частини першої якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Проте, судом встановлено, що 16.02.2012 року державним виконавцем ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-3491/08, виданого Львівським окружним адміністративним судом 26.01.2011 року, який було повернено до суду, який його видав, а провадження щодо його виконання - закінчено.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 2677-VI у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником
відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Судом не встановлено передбачених частиною першою статті 51 Закону № 2677-VI обставин, з наявністю яких виконавче провадження підлягає відновленню.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами, встановленими статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2012 року ВП № 31264937 та саму постанову, суд прийшов до висновку, що дії вчинені, а постанова прийнята без урахування вимог Закону України «Про виконавче провадження»та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
З урахуванням викладеного, дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2012 року ВП № 31264937 слід визнати протиправними, а вказану постанову скасувати.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2012 року ВП № 31264937.
Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2012 року ВП № 31264937.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 15 березня 2012 року.
Суддя Хома О.П.