ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
27 серпня 2012 р. № 2а-5519/12/1370
о 11 год. 39 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Ячмінська Я.О., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», представник -Петрик Н.М. (довіреність від 15.08.2012 року)
до Державної податкової служби у Львівській області, представник -не прибув Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби, представник -Якимишин Н.Я. (довіреність № 2916/10/10-009 від 18.05.2012 року)
про визнання протиправним і скасування рішення в частині встановленого строку розстрочки податкового боргу, продовження терміну розстрочки податкового боргу
Позивач -Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький машинобудівний завод»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Львівській області, Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби, у якому просить:
- скасувати рішення Державної податкової служби у Львівській області від 31.05.2012 року за № 47, № 48, № 49 в частині встановлення строку розстрочки податкового боргу на сім календарних місяців;
- продовжити термін розстрочки податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного року в межах шістдесят календарних місяців.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує лише тим, що між позивачем та Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Львівської області Державної податкової служби укладено договір про розстрочення податкового боргу строком з 31.05.20112 року по 27.12.2012 року. У зв'язку з чим податковим органом прийнято спірні рішення від 31.05.2012 року за № 47, № 48, № 49 про розстрочення податкового боргу.
Згідно Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, виконання рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) встановлюється у межах одного бюджетного року. Рішення, про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу державної податкової служби за узгодження з Міністерством фінансів України.
Укладення договору про розстрочення податкового боргу та винесення спірних рішень, згідно яких термін сплати податкового боргу, рівними частинами протягом шести календарних звітних місяців у бюджетному році є надто малим, що обмежує позивача на виконання зобов'язань у повному обсязі перед цільовими бюджетними фондами. Позивачем у поданій до податкового органу заяві про розстрочення податкового органу вказано обставину, що свідчить про наявність загрози виникнення неплатоспроможності позивача. При наданні розстрочки необхідно виходити із фінансового стану заявника (позивача). Право позивача скористатися розстрочкою податкового боргу є порушеним через встановлення надто малого терміну.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити повністю.
Представник відповідача - Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, вказав на безпідставність позовних вимог, оскільки спірні рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю.
Відповідач -Державна податкова служба у Львівській області прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:
29.05.2012 року позивач звернувся до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби з заявою з додатками щодо надання розстрочення податкового боргу за 2011 рік, терміном на 7 календарних місяців (рівними частинами) з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року по наступних податках: податок на прибуток в сумі 1121293,43 грн., податок на додану вартість в сумі 620018,39 грн., земельний податок з юридичних осіб в сумі 669955,88 грн., забруднення навколишнього середовища -298,20 грн., штрафні санкції про патентування в сумі 3,59 грн.
31.05.2012 року Державною податковою службою у Львівській області розглянувши заяву позивача на підставі Закону України «Про державну службу в Україні»та ст. 100 Податкового кодексу України прийнято рішення №№ 47, 48, 49 про розстрочення податкового боргу.
31.05.2012 року між позивачем та Дрогобицькою ОДПІ у Львівській області Державної податкової служби укладено договір № 39/19-0 про розстрочення податкового боргу, згідно якого орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати грошових зобов'язань (податкового боргу)на загальну суму 2382758,84 грн., в тому числі: ПДВ -620018,39 грн., податку на прибуток -1090416,75 грн., земельний податок з юридичних осіб -672323,70 грн. під проценти з 31 травня 2012 року по 27 грудня 2012 року із сплатою розстрочених сум відповідно до термінів зазначених у цьому ж договорі.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24.12.2010 року, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 17.1.5. п. 17.1 ст. 17 цього ж Кодексу, платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим же Кодексом.
Згідно ст. 100 цього ж Кодексу, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього ж Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного
обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку -стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником).
Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).
Згідно п. 1.5. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Згідно п. 1.9. цього ж Порядку, строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:
- Аналізів фінансового стану ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та за період 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, а також Аналізу фінансових результатів позивача; Оцінки капіталу позивача; Зміни майнового стану позивача; Характеристики основних засобів позивача; Характеристики оборотних засобів позивача; Характеристики дебіторської заборгованості і зобов'язань позивача; Розшифровки дебіторської заборгованості позивача; Основних економічних показників підприємства на період дії розстрочки (відстрочки.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки строк дії розстрочення грошового зобов'язання починається з дати визначеної відповідним контролюючим органом у рішенні про розстрочення грошових зобов'язань та закінчується датою, зазначеною у договорі.
Відповідно, податковим органом згідно заяви позивача від 29.05.2012 року та вимог податкового законодавства винесено рішення №№ 47, 48, 49 від 31.05.2012 року про розстрочення податкового боргу та укладено договір про розстрочення податкового боргу на сім календарних місяців з 31.05.2012 року по 27.12.2012 року, про що представник позивача, на запитання суду, не заперечила.
Представник позивача, на запитання суду також зазначила, що позивач на момент укладення договору про розстрочення податкового боргу не просив про розстрочення грошового зобов'язання на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, що підтверджується поданою до податкового органу заявою від 29.05.2012 року.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог про продовження терміну розстрочки податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного року в межах шістдесят календарних місяців, такі також задоволенню не підлягають, оскільки рішення про розстрочення податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість такого рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем не зроблено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»про визнання протиправним і скасування рішення в частині встановленого строку розстрочки податкового боргу, продовження терміну розстрочки податкового боргу.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 03.09.2012 року.
Суддя Гавдик З.В.